Лекція 18

Основи створення складальної одиниці

Документ КОМПАС-3D "Сборка" – це тривимірна модель об'єкта, що складається з декількох деталей. Українською мовою цей термін можна перекласти по різному, жоден з яких укладачу конспекту не подобається… Будемо називати збірка.

Кількість деталей в збірці не обмежена, навіть якщо в ній всього одна деталь. Проект, який в 2014 році став найкращим в СНГ в галузі сільськогосподарського машинобудування (міжнародний конкурс АСКОН "Будущие асы компьютерного 3D-моделирования", автор О. Лактіонов, керівник О.І.Сороковий) мав 25 тисяч компонентів.

Компонентом для збірки може бути твердотільна або листова деталь КОМПАС-3D, вставлена з файлу або створена прямо в ній, тривимірний бібліотечний елемент, деталі або поверхні, імпортовані з іншої системи тривимірного моделювання, а також інша збірка (в такому випадку вона називається підзбірка). У збірці можна виконувати формоутворювальні операції, які використовуються при побудові деталей і формувати масиви компонентів.

Процес формування тривимірної збірки в системі КОМПАС-3D складається з декількох етапів.

1. Вставка компонентів збірки (окремих деталей з файлів або стандартних елементів з бібліотек). Окремі компоненти можуть створюватися прямо в збірці.
2. Розміщення кожного компонента певним чином і завдання потрібної орієнтації в просторі збірки, а також при необхідності фіксація компонента.
3. Створення окремих деталей прямо в збірці (не плутати зі створенням компонента в контексті збірки), тобто тіл, які будуть збережені разом з файлом збірки.
4. Застосування завершальних операцій, таких як створення отворів, фасок та ін.

Найчастіше вставка і розміщення компонента виконуються одночасно. Створення окремих тіл і доопрацювання самої збірки виконуються при необхідності в окремих випадках. Основні команди для управління об'єктами збірки розміщені на панелі інструментів Редактирование сборки.

За замовчуванням ця панель розташована першою на компактній панелі інструментів для активного документа "Сборка".

Методи створення деталі або підзборки в контексті поточної збірки застосовуються досить рідко. Трохи частіше використовується редагування вже готової деталі в збірці. Головним способом формування збірки є просте додавання готової деталі з файлу і її розміщення в робочому тривимірному просторі сцені – кнопка Добавить из файла .

До остаточної фіксації точки вставки компонента з файлу він відображається у вигляді фантома. Для вставки компонента досить просто клацнути в потрібній точці робочого простору. Перший компонент збірки після вставки завжди автоматично фіксується, всі наступні – ні. Не намагайтеся відразу точно ставити об'єкт, це практично неможливо. Просто вставляєте в будь-яку точку простору, після чого за допомогою команд повороту, переміщення і накладення сполучень належним чином фіксуєте компонент в збірці.

Увага: не забувайте натискати на кнопку "Создать объект" (Ctrl+Enter).

Команди:

Переместить компонент – призначена для переміщення (без зміни орієнтації) компонента (кількох одразу компонентів) збірки. Під час переміщення можна включити режим контролю зіткнень, при якому система інформуватиме вас про зіткнення переміщуваного об'єкта. Точно розмістити компонент за допомогою переміщення неможливо, однак можна включити автосполучення (автоматичне накладення сполучень між переміщуваним компонентом і прилеглими тривимірними об'єктами збірки).

Повернуть компонент – дозволяє обертати вибраний компонент навколо центральної точки його габаритного паралелепіпеда. Повернуть компонент вокруг оси – дає можливість обертати обраний компонент збірки навколо осі або прямолінійного ребра (ребро може належати обертається компоненту). Повернуть компонент вокруг точки – служить для обертання компонента збірки навколо вершини або тривимірної точки. Всі три кнопки, призначені для обертання, об'єднані в одну групу. При обертанні компонентів, також можна включити режими контролю зіткнень і автосполучення. На мою думку режим автосполучення буває надокучливим і може накладати непотрібні спряження, краще їх накладати в ручному режимі.

Група кнопок формотворчих операції в збірці повністю ідентична командам в документі КОМПАС-Деталь, за винятком команд створення масивів. Але зміни в формі деталей, отримані внаслідок застосування формотворчих операцій (наприклад, вирізання) в збірці, не передаються в файли моделей.

Новый чертеж из модели – створює нове креслення (кресленник), що містить асоціативний вид з моделі, для якої ця команда була викликана.

Після розміщення деталі в збірці її необхідно точно розташувати відносно інших компонентів збірки (наприклад, насадити колесо або підшипник на вал, сумістити поверхні і т.д.). – це називається «накласти сполучення на компоненти». На одну і ту ж деталь можна накласти відразу кілька сполучень. Часто виникають помилки, система не може розмістити компонент таким чином, щоб задовольнити вимогам кількох сполучень, тоді в дереві побудов відповідна гілка буде відзначена знаком оклику, а користувачеві необхідно продумати мінімально необхідну кількість сполучень й переробити їх. Всі функції для створення різних типів сполучень представлені на панелі інструментів Сопряжения.

Паралельність – розміщує деталь таким чином, щоб її обрана грань (ребро) була паралельна плоскій грані (ребру) іншого компонента збірки.

Перпендикулярність – дія цього сполучення подібно встановленню паралельності, тільки вибрані елементи моделей (плоскі грані або прямолінійні ребра) розміщуються перпендикулярно.

На відстані – даний тип сполучення вживається частіше, ніж два попередніх, оскільки дозволяє більш точно задати відносне розміщення компонентів. Після виклику цієї команди спочатку вказуються елементи двох компонентів, на які накладається сполучення (плоскі грані, ребра або вершини), після чого в полі Відстань на панелі властивостей задається величина відстані між компонентами. Якщо в якості вихідних елементів обрані грані або ребра, то деталі розміщуються так, щоб ці елементи виявилися паралельні один одному (і при цьому віддалені на задану відстань).

Під кутом – дозволяє розмістити компоненти збірки таким чином, щоб їх елементи (межі або ребра), вибрані при виклику команди, перебували під певним кутом. Дотик – встановлює дотик обраних елементів.

Співвісність – дозволяє встановити співвісність обраних елементів: осей, циліндричних або конічних граней. Дуже часто уживане сполучення.

Збіг об'єктів – служить для розміщення деталей таким чином, щоб вони стикалися вказаними гранями або ребрами. Дуже часто уживане сполучення.

Порада При накладенні сполучень одна з деталей завжди залишається нерухомою, а інша змінює своє положення. Краще перед накладенням сполучень фіксувати компоненти, які повинні залишатися нерухомими.