|
Освітній рівень |
Другий (магістерський) |
|
Програма навчання |
Вибіркова |
|
Галузь знань |
19 Архітектура та будівництво |
|
Спеціальність |
191 Архітектура та містобудування |
|
Освітня програма |
Архітектура будівель і споруд |
|
Обсяг дисципліни |
4 кредити (120 академічних годин) |
| Види аудиторних занять | Лекції (28 академічних годин), практичні заняття (14 академічних годин) |
|
Форма контролю |
Диференційований залік |
Мета навчальної дисципліни: надання студентам знань про особливості формування архітектури Північно-Східного регіону України та умінь з відображення регіональних та національних особливостей при проєктуванні нових об’єктів і реконструкції існуючих.
Завдання дисципліни спрямовані на формування у студентів компетентностей:
– прагнення до збереження навколишнього середовища; здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів);
знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності; – здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (з експертами з інших галузей знань/видів економічної діяльності);
– здатність аналізувати, розробляти та впроваджувати архітектурно-містобудівні рішення з урахуванням соціально-демографічних, національно-етнічних, природно-кліматичних, інженерно-технічних чинників та санітарно-гігієнічних, безпекових, енергозберігаючих, екологічних, техніко-економічних вимог;
– здатність розвивати національну та регіональну архітектуру будівель і споруд.
Програмні результати вивчення навчальної дисципліни «Архітектура сакральних об’єктів»:
– мати спеціалізовані уміння/навички розв’язання проблем, необхідні для проведення досліджень та/або провадження інноваційної діяльності у сфері архітектури та містобудування з метою розвитку нових знань та процедур;
– розуміти і застосовувати у практичній діяльності теоретичні і практичні засади проєктування інноваційних об’єктів містобудування, житлових, громадських, промислових будівель і споруд, реконструкції і реставрації архітектурних об’єктів, методи досягнення раціонального архітектурно-планувального, об’ємно-просторового, конструктивного рішення, забезпечення соціально-економічної ефективності, екологічності, енергоефективності;
– знати і застосовувати у практичній діяльності законодавство і нормативну базу щодо проведення досліджень та розробки архітектурно-містобудівних проєктів;
– аналізувати міжнародний та вітчизняний досвід щодо проєктування об’єктів архітектури та містобудування;
– аналізувати композиційні та художні характеристики об’єктів архітектури у відповідності з чинниками та передумовами їх формування та використовувати результати аналізу в процесі проєктування сучасних об’єктів в історичному середовищі.
Змістовий модуль 1. ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ АРХІТЕКТУРИ ЛІВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ, ЗОКРЕМА, ПІВНІЧНО-СХІДНОГО РЕГІОНУ (ПОЛТАВСЬКА, СУМСЬКА, ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТІ).
Тема 1. Основні етапи заселення досліджуваного регіону. Архітектура часів Київської Русі та періоду литовсько-польського панування.
Предмет та структура дисципліни, правила рейтингового оцінювання знань, особливості поточного та підсумкового контролю знань. Північно-Східний регіон (Полтавська, Сумська, Харківська області): історична довідка. Основні етапи заселення краю. Характерні риси колонізаційної політики Речі Посполитої, Російської імперії, Радянського Союзу та їх вплив на формування розселення і національно-культурних особливостей регіону. Роль суспільно-економічних і політико-ідеологічних чинників у формуванні й еволюції типів будівель і споруд, їх архітектурної композиції та образно-художнього вирішення.
Архітектура Переяславського князівства періоду Київської Русі, періоду феодального роздроблення та періоду литовсько-польського панування. Розпланування та забудова Переяслава та інших міст. Формування Посульської оборонної лінії та особливості давньоруської фортифікації. Одно- і тринавові храми XI – XIII ст. Архітектура Михайлівського собору. Московські впливи у архітектурі Путивля ХІV – XVI ст.
Тема 2. Українське бароко: зародження, розквіт, занепад.
Основні тенденції у розселенні та містобудуванні. Заснування нових міст на Полтавщині й Слобожанщині. Соціально-економічні передумови зародження бароко. Джерела українського бароко, основні жанри сакрального будівництва. Декоративно-пластичні характеристики українського бароко. Архітектура три-, п’яти- і дев’ятидільних церков Полтавщини, Сумщини і Харківщини. Архітектура соборів Хрестовоздвиженського в Полтаві та Мгарського в Лубнах монастирів. Покровський собор у Харкові та собор в Ізюмі як зразки українського бароко на Слобожанщині. Архітектура Преображенського собору у Великих Сорочинцях. Поглиблення відмінностей між мурованою та народною дерев’яною архітектурою. Занепад державного жанру бароко. Архітектура Успенського собору в Полтаві – останнього храму, зведеного в державному жанрі. Нові типи будівель. Поява тетраконхів і їх регіональні різновиди.
Практичне заняття № 1.
Тема 3. Класицизм та ампір, стилізація та еклектика.
Роль типового проєктування у містобудуванні та проєктуванні окремих будівель. Архітектура ансамблю Круглої площі в Полтаві: історія створення, містобудівна концепція, архітектурна композиція. Загальні особливості класицизму Полтавщини, порівняння його із класицизмом Сумщини та Харківщини. Архітектура Петропавлівської в Сумах та Хрестовоздвиженської церкви в Охтирці. Типи церковних будівель Полтавщини. Сумщини і Харківщини, їх стилістичні особливості. Житлова та палацово-садибна архітектура Полтавщини, Сумщини та Харківщини.
Стилізація та еклектика Полтавщини, Сумщини та Харківщини. Російсько-візантійський, візантійський та псевдоросійський стиль як засоби імперської культурної експансії.
Практичне заняття № 2.
Практичне заняття № 3.
Тема 4. Народне зодчество Полтавщини й Слобожанщини.
Народна архітектура Полтавщини і Слобожанщини (житлові та господарські будівлі). Ґенеза українських дерев’яних храмів. Типи дерев’яних церков Лівобережжя України (XVII – XVIII ст.). Особливості храмів «лиманської школи» та «охтирської групи».
Тема 5. Модерн, неостилі та український архітектурний модерн.
Модерн Полтавщини, Сумщини та Харківщини. Композиційні особливості раннього модерну: структура планувальних рішень та відображення її в об’ємно-просторовій композиції; пластика стін. Вирішення віконних отворів; вхідні групи будівель. Композиційні особливості класицизуючого модерну. Пізній модерн, його композиційні риси. Зародки конструктивізму в пізньому модерні.
Неокласицизм, неоренесанс та неоруський стиль як прояви соціокультурної реакції після революції 1905 р.
Концептуальна основа українського архітектурного стилю (українського модерну). Основні різновиди українського модерну. Полтавський та Харківський осередки українського модерну. Композиційна побудова. Стилістичні риси Полтавського земства та Харківського художнього училища. Вплив українського модерну на розвиток архітектури України.
Практичне заняття № 4.
Практичне заняття № 5.
Тема 6. Архітектура радянського періоду.
Архітектура Полтавщини, Сумщини та Харківщини у 1920-1956 рр. Загальна характеристика. Раціоналістичні тенденції в житловому та громадському будівництві 1920-х рр. Конструктивізм Харкова, його вплив на забудову Сум і Полтави. Суспільно-політичне підґрунтя радянського неокласицизму. Порівняння містобудівних підходів кінця 1920-х та другої половини 1930-х рр. Декоративно-пластичні та колористичні особливості громадської та житлової забудови в цьому стилі. Проекти післявоєнної відбудови міст. Повоєнна житлова, громадська та промислова архітектура. Стилістичні особливості народної архітектури цього періоду.
Розвиток крупнопанельного будівництва, типове проєктування, особливості містобудування. Промислова, житлова та громадська архітектура: пошуки нових засобів виразності. Еволюція вітчизняної архітектури від вульгаризованого функціоналізму 1960-х до постмодернізму середини 1980-х.
Практичне заняття № 6.
Тема 7. Архітектура незалежної України. Пошук національної та регіональної самобутності.
Архітектура 1990-х – 2000-х років: від постмодернізму до хай-теку. Зменшення обсягів будівництва й підвищення індивідуальності проєктних рішень у 1990-ті рр. Риси консерватизму і провінційності в архітектурі міст. Особливості теоретичного забезпечення проєктування, композиційні недоліки, притаманні будівлям 1990-х рр. Зростання обсягів будівництва, використання нових матеріалів та конструкцій, розширення спектру творчих пошуків у 2000-х рр.
Практичне заняття № 7.