Вимушене переміщення та довготривалий стрес, спричинений війною, чинять значний тиск на молодь, особливо на студентів, які належать до найбільш вразливих категорій – внутрішньо переміщених осіб (ВПО), дітей учасників бойових дій та сиріт. Ця подвійна травматизація часто призводить до втрати життєвої перспективи, хронічної тривоги та руйнування відчуття безпеки. У відповідь на цю критичну потребу у зміцненні психологічної стійкості 27 жовтня 2025 року в Полтавській політехніці, у рамках програми психологічної підтримки, відбулося спеціалізоване арттерапевтичне заняття під назвою «Моя золота рибка».
Захід, який тривав близько двох годин, став простором для глибокої саморефлексії та пошуку внутрішніх ресурсів. Метою цієї арттерапевтичної сесії було допомогти студентам усвідомити власні потреби й мрії, розвинути віру у власні сили та створити безпечний простір для емоційного розслаблення і самовираження.
Заняття провели висококваліфіковані фахівчині кафедри психології та педагогіки: кандидат педагогічних наук, в.о. завідувача кафедри психології та педагогіки Леся Клевака, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри психології та педагогіки Марина Тесленко, а також кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології та педагогіки Вікторія Шевчук. Методологічною основою став інтегративний підхід, що поєднав елементи арттерапії, екопсихології та роботу з метафоричними асоціативними картами (МАК). Застосування МАК дозволяє учасникам обійти інтелектуальні бар’єри та вийти на контакт із підсвідомими бажаннями й потребами через образи. У той же час, включення екопсихології спрямоване на активацію потужного ресурсу – зв’язку з природою, який є фундаментальним для психологічного заземлення та відновлення внутрішньої гармонії.
Робота розпочалася з важливого етапу встановлення довіри – вітального кола, де через ігрову проективну вправу створювалася доброзичлива атмосфера взаємодії. Далі учасники занурилися у процес «Моє море ресурсів». Ця екологічна вправа, поєднана з елементами візуалізації під звуки моря, мала на меті психоемоційну стабілізацію та заземлення. У період хронічної небезпеки відчуття стабільності часто руйнується; візуалізація та малювання «моря» як символу безмежного ресурсу та спокою дозволила психіці створити внутрішній контейнер безпеки. Студенти мали змогу графічно виразити все те, що дає їм відчуття сили, гармонії та підтримки у реальному житті, перетворюючи абстрактні поняття у візуальні образи.
Кульмінацією заняття стала творча частина «Моя золота рибка». Використання архетипу Золотої рибки – символу дива та здійснення мрій – стало потужним проективним інструментом для роботи з бажаннями, що здаються недосяжними. Фасилітаторки свідомо обмежили бажання матеріальною сферою, сфокусувавши роботу на внутрішніх, психологічних потребах (спокій, віра, впевненість). Цей механізм спонукав молодь до глибокої саморефлексії, допомагаючи усвідомити, що для справжнього щастя та рівноваги необхідна внутрішня трансформація, а не лише зовнішні зміни. Подальше обговорення «Мої бажання – мої ресурси» стало ключовим моментом для розвитку самоефективності – учасники ідентифікували власні внутрішні якості, які є необхідними для реалізації цих нематеріальних бажань. Це зміщує фокус з позиції жертви обставин на позицію активного творця власного життя.
На завершення заняття відбулася важлива інтеграційна практика – екологічна вправа «Послання природі». Кожен учасник, передаючи символічну мушлю, висловлював коротке побажання, вдячність або обіцянку навколишньому світу. З психологічної точки зору, ця вправа сприяє не лише формуванню екологічної свідомості, а й відновленню глибинного відчуття приналежності. Усвідомлення себе частиною більшої, життєдайної системи (природи) є потужним антидотом проти почуття ізоляції, яке часто супроводжує вимушене переміщення. Це також підсилює ідею, що турбота про зовнішнє середовище є формою турботи про власне внутрішнє «Я».
Завершальна рефлексія засвідчила емоційне полегшення та зростання внутрішньої мотивації у студентів. «Наша золота рибка живе всередині нас. Це – наша віра, наша енергія, наші дії. Іноді, щоб відчути підтримку, не потрібно чекати чарівної рибки. Достатньо побачити, що всі наші ресурси – уже в нас самих», – підкреслили тренерки, закріплюючи головний терапевтичний висновок: справжня сила полягає у внутрішній опорі. Завдяки творчості та взаємній підтримці молодь віднайшла своє «море ресурсів» – здатність мріяти, діяти та відновлювати гармонію із собою і світом. Такі інтегративні арттерапевтичні зустрічі є життєво необхідними для розвитку емоційної стійкості та формування культури турботи про себе в умовах складних часів.
Захід відбувся в межах реалізації міжнародного проєкту Erasmus+ KA220-ADU “TRUST”: Trauma of refugees in Europe: An approach through art therapy as a solidarity program for Ukraine war victims («Травма біженців у Європі: підхід через арттерапію як програма солідарності для жертв війни в Україні», грантова Угода № 2024-BE01-KA220-ADU-000257527).
Назва проєкту розшифровується наступним чином:
TRUST
T – Trauma (Травма)
R – Refugees (Біженці)
U – Ukraine (Україна)
S – Solidarity (Солідарність)
T – Therapy (Терапія)
Проєкт співфінансується ЄС і очолюється Центром нейропсихіатрії Сен-Мартен з Бельгії (Centre Neuro Psychiatrique St-Martin), у партнерстві з Полтавською політехнікою (Україна), Greek Carers Network EPIONI (Греція), Fondazione Don Luigi Di Liegro (Італія), Lekama Foundation (Люксембург), EuroPlural Project (Португалія).
Ми висловлюємо щиру подяку нашим партнерам за їхню неоціненну підтримку, що робить можливим втілення таких життєво важливих ініціатив, які несуть світло надії та зцілення тим, хто найбільше цього потребує.
Відзначимо, викладачі Полтавської політехніки можуть брати участь у програмах академічної мобільності та стажуваннях, а студенти – навчатись за кордоном за грантовими програмами кредитної академічної мобільності Erasmus+ впродовж семестру або цілого навчального року у провідних університетах Австрії, Гренландії, Данії, Естонії, Іспанії, Литви, Латвії, Норвегії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії.
За детальнішою інформацією стосовно актуальних програм стажування, викладання та академічної мобільності за кордоном звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (каб. 213-Ц, interoffice@nupp.edu.ua) або до координаторки міжнародної діяльності Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – к.філол.н., доцентки кафедри германської філології та перекладу Павельєвої Анни Костянтинівни (email: kunsite.zi@gmail.com, телефон: +38-(095)-91-08-192).
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
