Під тиском постійного психоемоційного навантаження, викликаного війною та вимушеним переміщенням, питання психологічної стійкості та здатності до саморегуляції є критично важливим, особливо для людей поважного віку. Для цієї цільової групи, яка часто стикається з труднощами у вербалізації травматичного досвіду та схильна до соматизації стресу, арттерапія пропонує безпечний і ефективний шлях до психологічного ресурсування.
Саме з цією метою 12 вересня 2025 року доцентки кафедри психології та педагогіки Леся Клевака, Вікторія Шевчук та Марина Тесленко провели спеціалізоване арттерапевтичне заняття «Крила метелика: як долати стрес і знаходити спокій», орієнтоване на літніх внутрішньо переміщених осіб. Захід був розроблений для надання учасникам конкретних та ефективних інструментів для подолання хронічного стресу через невербальне вираження та соматичне заземлення.
Сесія розпочалася з важливого теоретичного блоку, під час якого модераторки детально пояснили присутнім фізіологію стресу. Учасники дізналися, що напруга та тривожність є фізіологічною реакцією організму, пов’язаною з активацією симпатичної нервової системи та викидом гормонів (адреналіну й кортизолу). Це розуміння – чому організм реагує саме так – стало першим кроком до свідомої саморегуляції, дозволяючи учасникам не звинувачувати себе за свій стан, а шукати шляхи до відновлення внутрішнього балансу. Особливий акцент було зроблено на простих методиках, які можна інтегрувати у повсякденне життя для боротьби з тривогою.
Ключовим психотерапевтичним елементом зустрічі стала вправа «Крила метелика», що є однією з методик білатеральної стимуляції, яка активно використовується в травматерапії. Ця техніка самозаспокоєння через ритмічні рухи рук сприяє зниженню тривожності та допомагає стабілізувати емоційний стан, ефективно перериваючи потік тривожних думок. Щоб наочно підтвердити терапевтичний ефект, учасники пройшли короткий діагностичний тест на портативному нейроконтролері до та після виконання вправи. Це обстеження продемонструвало реальні зміни в рівні внутрішньої напруги, тим самим зміцнюючи віру літніх людей у власні ресурси та здатність до самодопомоги.
Творча частина заняття була структурована як багатоступеневий процес психологічного звільнення та символічної трансформації, що є основою арттерапевтичної роботи з травмою. На першому етапі учасникам було запропоновано максимально катарсично «випустити напругу» на папір. Використовуючи хаотичне черкання, інтенсивні зигзаги та різкі, неконтрольовані лінії, вони мали змогу здійснити зовнішню маніфестацію внутрішнього хаосу та прихованої агресії, яка накопичується під час хронічного стресу. Цей акт невербального вираження забезпечив первинний катарсис для емоцій, які зазвичай блокуються або соматизуються. Наступний етап передбачав свідоме «округлення» цих гострих, загрозливих форм, перетворюючи їх на плавні, м’які та безпечні кола. В арттерапії гострі кути часто символізують конфлікт, тривогу та травматичний вплив, тоді як округлення є потужною метафорою психологічного контейнування та створення внутрішніх безпечних кордонів. Це свідоме метафоричне округлення у малюнку безпосередньо корелювало зі зниженням внутрішньої напруги у психіці, навчаючи мозок і нервову систему переходити від режиму небезпеки до спокою. Завершальним акцентом стало створення символічного образу метелика – архетипового уособлення легкості, внутрішньої гармонії та відродження. У контексті пережитої травми метелик символізує метаморфозу – вихід із «кокона» страждання та набуття нового, більш стійкого стану. Цей візуальний якір став потужним нагадуванням про досягнутий стан спокою та набутий внутрішній ресурс.
Наприкінці сесії літні люди ділилися власними відчуттями та обговорювали символіку своїх артпродуктів, що дозволило здійснити додаткову валідацію переживань та інтеграцію отриманого досвіду. Більшість відзначила поліпшення настрою та відчутне зниження внутрішньої напруги. Цей потужний терапевтичний ефект творчого самовираження є особливо важливим для людей поважного віку, які часто мають значні труднощі з вербалізацією травматичного досвіду, дозволяючи їм опрацювати емоційний матеріал без необхідності проговорювання болючих деталей.
Захід відбувся в межах реалізації міжнародного проєкту Erasmus+ KA220-ADU “TRUST”: Trauma of refugees in Europe: An approach through art therapy as a solidarity program for Ukraine war victims («Травма біженців у Європі: підхід через арттерапію як програма солідарності для жертв війни в Україні», грантова Угода № 2024-BE01-KA220-ADU-000257527).
Назва проєкту розшифровується наступним чином:
TRUST
T – Trauma (Травма)
R – Refugees (Біженці)
U – Ukraine (Україна)
S – Solidarity (Солідарність)
T – Therapy (Терапія)
Проєкт співфінансується ЄС і очолюється Центром нейропсихіатрії Сен-Мартен з Бельгії (Centre Neuro Psychiatrique St-Martin), у партнерстві з Полтавською політехнікою (Україна), Greek Carers Network EPIONI (Греція), Fondazione Don Luigi Di Liegro (Італія), Lekama Foundation (Люксембург), EuroPlural Project (Португалія).
Ми висловлюємо щиру подяку нашим партнерам за їхню неоціненну підтримку, що робить можливим втілення таких життєво важливих ініціатив, які несуть світло надії та зцілення тим, хто найбільше цього потребує.
Відзначимо, викладачі Полтавської політехніки можуть брати участь у програмах академічної мобільності та стажуваннях, а студенти – навчатись за кордоном за грантовими програмами кредитної академічної мобільності Erasmus+ впродовж семестру або цілого навчального року у провідних університетах Австрії, Гренландії, Данії, Естонії, Іспанії, Литви, Латвії, Норвегії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії.
За детальнішою інформацією стосовно актуальних програм стажування, викладання та академічної мобільності за кордоном звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (каб. 213-Ц, interoffice@nupp.edu.ua) або до координаторки міжнародної діяльності Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – к.філол.н., доцентки кафедри германської філології та перекладу Павельєвої Анни Костянтинівни (email: kunsite.zi@gmail.com, телефон: +38-(095)-91-08-192).
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
