2025-06-27

Арттерапія «Дерево відчуттів»: гілки емоцій, що проростають у спільність і силу

У внутрішньому дворику Полтавської політехніки відбулася арттерапевтична сесія «Дерево відчуттів», що об’єднала учасників у спільному творчому процесі, допомагаючи їм знайти внутрішню опору, висловити переживання мовою кольорів та форм і відчути силу колективної підтримки.

Арттерапія «Дерево відчуттів»: гілки емоцій, що проростають у спільність і силу

27 червня 2025 року у внутрішньому дворику Полтавської політехніки – Open Space – відбулася глибока та надзвичайно важлива арттерапевтична сесія під назвою «Дерево відчуттів».

Модераторами заходу виступили старша викладачка кафедри образотворчого мистецтва Олена Острогляд та кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри психології та педагогіки Марина Тесленко.

Арттерапевтична практика «Дерево відчуттів» стала безпечним і глибоким простором для емоційної присутності, усвідомлення, вираження та внутрішнього зцілення. Спрямована на емоційну підтримку учасників у складні часи, ця сесія допомагала не лише «говорити» образами про власні переживання, а й знаходити внутрішні ресурси через м’яку, але надзвичайно сильну силу символів і групової взаємодії.

У центрі практики – метафора дерева, одного з найпотужніших архетипічних символів у психології та культурі. Дерево уособлює життя, ріст, стійкість, зв’язок із корінням і прагнення до неба, до майбутнього. В арттерапії дерево часто використовується як інструмент для візуалізації внутрішнього стану людини, її життєвого шляху, етапів переживань. У нашій практиці це дерево стало символом колективного досвіду, де кожна гілка – унікальний голос, кожен лист – дотик до особистої історії.

Кожен учасник створював власну гілку – образ певного почуття або важливого спогаду. Хтось передавав тривогу або смуток через темні лінії й важкі кольори, хтось додавав яскраві тони, що уособлювали вдячність, світлу надію чи внутрішній спокій. Форми, фактури, символи – усе відображало індивідуальну емоційну мову. Але найважливіше – після завершення особистої частини кожна гілка ставала частиною спільного полотна. Учасники «приєднували» себе до загального «дерева», що поступово набирало форми, об’єму, внутрішньої гармонії.

Цей момент – долучення до колективного образу – мав надзвичайне терапевтичне значення. Людина відчувала не лише себе, а й інших, їхню присутність, підтримку, готовність бути поруч. Спільна композиція оживала з кожною новою гілкою, ставала багатоголосим відображенням емоційної реальності групи. Це було про те, як багато в кожному з нас і як сильно ми можемо підтримати одне одного – просто бути поряд, просто ділитися.

У процесі роботи учасники проходили через кілька важливих психологічних етапів: усвідомлення своїх почуттів, їхнє прийняття, спробу «перекладу» внутрішнього в образотворчу форму та створення сенсу через символ. Візуалізовані емоції втрачали свою руйнівну силу – вони набували форми, кольору, стали зрозумілими і менш загрозливими. Учасники знаходили мову для вираження того, що раніше було складно навіть назвати.

Особливо цінним був фінальний етап: групове коло навколо створеного дерева. У цьому теплому просторі кожен мав змогу поділитися тим, що відчував у процесі – розповісти про свою «гілку», пояснити її значення або просто бути почутим. Для когось це стало моментом глибокого прозріння: уперше він по-справжньому усвідомив власні емоції, дозволив собі бути вразливим, але прийнятим. Багато хто відзначив відчуття спільності, гармонії, вдячності.

Арт-терапевтична сесія Дерево відчуттів» стала яскравим прикладом того, як мистецтво може бути потужним інструментом внутрішньої трансформації. Вона не давала готових рішень, але відкривала шлях – до себе, до інших, до прийняття власної історії. Через метафору, через колір, через лінію ми вчимося не тікати від почуттів, а залишатися з ними, слухати їх, творити з ними нові змісти. Метафоричне «дерево відчуттів» проросло у спільне переживання, в образ внутрішньої стійкості, що розквітає навіть серед буремних часів. І це – справжнє мистецтво бути.

Захід відбувся в рамках реалізації міжнародного проєкту Erasmus+ KA220-ADU “TRUST”: Trauma of refugees in Europe: An approach through art therapy as a solidarity program for Ukraine war victims («Травма біженців у Європі: підхід через арттерапію як програма солідарності для жертв війни в Україні», грантова Угода № 2024-BE01-KA220-ADU-000257527).

Назва проєкту розшифровується наступним чином:

TRUST

T – Trauma (Травма)

R – Refugees (Біженці)

U – Ukraine (Україна)

S – Solidarity (Солідарність)

T – Therapy (Терапія)

Проєкт співфінансується ЄС і очолюється Центром нейропсихіатрії Сен-Мартен з Бельгії (Centre Neuro Psychiatrique St-Martin), у партнерстві з Полтавською політехнікою (Україна), Greek Carers Network EPIONI (Греція), Fondazione Don Luigi Di Liegro (Італія), Lekama Foundation (Люксембург), EuroPlural Project (Португалія).

Попереду – наступні арттерапевтичні заходи в межах проєкту TRUST, які розкриватимуть нові техніки роботи з психотравмою та поглиблюватимуть практику самодопомоги. Адже мистецтво – це не лише про красу. Це про силу жити, навіть коли життя змінюється. Про внутрішній ресурс, який дає змогу триматися тоді, коли здається, що ґрунт вислизає з-під ніг.

Відзначимо, викладачі Полтавської політехніки можуть брати участь у програмах академічної мобільності та стажуваннях, а студенти – навчатись за кордоном за грантовими програмами кредитної академічної мобільності Erasmus+ впродовж семестру або цілого навчального року у провідних університетах Австрії, Гренландії, Данії, Естонії, Іспанії, Литви, Латвії, Норвегії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії.

За детальнішою інформацією стосовно актуальних програм стажування, викладання та академічної мобільності за кордоном звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (каб. 213-Ц, interoffice@nupp.edu.ua) або до координаторки міжнародної діяльності Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – к.філол.н., доцентки кафедри германської філології та перекладу Павельєвої Анни Костянтинівни (email: kunsite.zi@gmail.com, телефон: +38-(095)-91-08-192).

 

Медіацентр

Національного університету

«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»