З початком повномасштабної війни багато молодих людей опинилися у стані втрати – домівки, звичного способу життя, кола близьких та базового відчуття безпеки. Особливо гостро ці виклики відчувають юнаки й дівчата, що перебувають у важливому періоді формування особистості. За словами доцентки кафедри психології та педагогіки Вікторії Шевчук, для цієї категорії надзвичайно важливо мати можливість прожити й переосмислити свій досвід у безпечному просторі, де їхні почуття визнають і приймають.
Одним із дієвих інструментів такої психологічної підтримки є арттерапія – делікатний та природний шлях внутрішнього діалогу, що допомагає доторкнутися до власних емоцій, виявити накопичену напругу та дати вихід глибинним переживанням. Там, де словами важко передати біль чи страх, творчість стає голосом, який допомагає знаходити сенси, відкривати внутрішні ресурси та відчувати підтримку через єдність з іншими. Вікторія Шевчук відзначає, що арттерапія сприяє зниженню тривожності, розвитку емоційної сміливості та відкритості. Уже після кількох занять учасники помічають, що стають більш уважними до себе, здатними усвідомлювати й приймати власні почуття.
Зараз у Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» триває цикл арттерапевтичних зустрічей, спрямованих на психологічну підтримку студентської молоді в умовах воєнного часу. Так, 23 червня 2025 року в ауд. 318-Ц відбулась чергова арттерапевтична сесія, учасники якої працювали з колом емоцій, щоб усвідомити свої негативні почуття (страх, гнів, тривогу тощо) та трансформувати їх у позитивні ресурси – наприклад, перетворити гнів у рішучість, страх в обережність, а тривогу – в уважність. Через творчість (малюнки, колажі, символи) студенти навчалися емоційній саморегуляції, знаходили внутрішню опору й нові сенси в безпечному, підтримувальному просторі.
Захід відбувся в межах реалізації міжнародного проєкту Erasmus+ KA220-ADU “TRUST”: Trauma of refugees in Europe: An approach through art therapy as a solidarity program for Ukraine war victims («Травма біженців у Європі: підхід через арт-терапію як програма солідарності для жертв війни в Україні», грантова Угода № 2024-BE01-KA220-ADU-000257527).
Назва проєкту розшифровується наступним чином:
TRUST
T – Trauma (Травма)
R – Refugees (Біженці)
U – Ukraine (Україна)
S – Solidarity (Солідарність)
T – Therapy (Терапія)
Проєкт співфінансується ЄС і очолюється Центром нейропсихіатрії Сен-Мартен з Бельгії (Centre Neuro Psychiatrique St-Martin), у партнерстві з Полтавською політехнікою (Україна), Greek Carers Network EPIONI (Греція), Fondazione Don Luigi Di Liegro (Італія), Lekama Foundation (Люксембург), EuroPlural Project (Португалія).
Модераторами заходу стали практичний психолог Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», асистент кафедри психології та педагогіки Оленою Кривенко, кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології та педагогіки Вікторія Шевчук, старший викладач кафедри хореографії і танцювальних видів спорту Віталій Горголь, завідувач кафедри хореографії і танцювальних видів спорту, Заслужений працівник культури України, Почесний діяч мистецтв України, Заслужений діяч спортивного танцю України, доцент Петро Горголь.
Важливою складовою зустрічі стала хореотерапія – напрям арттерапії, в якому тілесний рух стає засобом емоційного вираження. Під керівництвом Віталія та Петра Горголів учасники виконували спеціальні вправи, що базуються на принципах хореології – науки про рух. Завдяки цим практикам молодь могла не лише через зорові образи, а й через рух виразити свої емоції, дослідити власний психофізичний стан, зняти м’язову напругу й відчути тілесну присутність тут і зараз. Саме танець, як форма спонтанного, інтуїтивного руху, допомагає відновити зв’язок із тілом та вивільнити накопичений емоційний вантаж, особливо коли бракує слів.
Хореотерапія в поєднанні з арттерапевтичними методами створює багатовимірне середовище для емоційного опрацювання. Рух, що не вимагає технічної досконалості, стає доступним і природним способом самовираження. Учасники заходу мали змогу створити власні рухові «фрази» у відповідь на внутрішній емоційний імпульс або образ із «кола емоцій». Це дозволяло їм проживати свої почуття не лише інтелектуально чи візуально, а й тілесно – через динаміку, просторову орієнтацію, зміну ритму й напруги. Такий підхід допомагає інтегрувати пережите на всіх рівнях – тілесному, емоційному, ментальному – і є особливо ефективним для молоді, яка часто не має навичок вербалізувати свої складні внутрішні стани.
Іншим, не менш ефективним методом у практиці арттерапії, стала вправа «Енергетичний трансформер» – інструмент, що допомагає студентам, які пережили травматичні події війни, усвідомити свої емоції та трансформувати їх у позитивні ресурси. Вона базується на роботі з колом емоцій – великим кольоровим спектром, поділеним на сектори, кожен з яких позначає певний емоційний стан. Такий візуальний підхід дозволяє учасникам не лише назвати, а й побачити власний емоційний ландшафт.
Асистент кафедри психології та педагогіки Олена Кривенко наголошує, що негативні емоції – це не вороги, а сигнали, що вказують на потреби. Тому під час заняття учасники не уникають важких почуттів, а навпаки – дивляться їм в очі, щоб знайти глибше розуміння і потенціал для змін. Наприклад, гнів часто маскує біль, страх – потребу в захисті, а смуток – потребу в близькості.
Завдяки цьому процесу виникає емоційна грамотність – здатність розрізняти, приймати та регулювати емоції. Це особливо важливо у контексті війни, де багато молоді живе у стані хронічної тривоги. Таким чином, арттерапія допомагає повернути контроль – навіть не над зовнішніми обставинами, а над своїм внутрішнім станом.
Кожне заняття завершується рефлексивним колом, де учасники діляться своїми інсайтами. Для когось це було вперше, коли їх почули без оцінювання. Хтось зізнавався, що вперше за довгий час відчув полегшення. Саме така атмосфера прийняття і довіри є основною терапевтичною силою арттерапії.
Таким чином, «Енергетичний трансформер» став не просто вправою, а практикою емоційної трансформації – діалогом із собою, у якому народжується нова якість сприйняття й життєва стійкість.
Полтавська політехніка продовжує цикл арттерапевтичних заходів, які допомагають молоді не лише відновити психологічний баланс, а й відчути: навіть у найтемніші часи вони не самі. І що кожна емоція, прожита з увагою, може стати джерелом нової сили.
Найближчі заходи в рамках ініціативи TRUST обіцяють ще більше практик, інноваційних методик і головне – турботу та підтримку, які так необхідні українській молоді сьогодні.
Відзначимо, викладачі Полтавської політехніки можуть брати участь у програмах академічної мобільності та стажуваннях, а студенти – навчатись за кордоном за грантовими програмами кредитної академічної мобільності Erasmus+ впродовж семестру або цілого навчального року у провідних університетах Австрії, Гренландії, Данії, Естонії, Іспанії, Литви, Латвії, Норвегії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії.
За детальнішою інформацією стосовно актуальних програм стажування, викладання та академічної мобільності за кордоном звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (каб. 213-Ц, interoffice@nupp.edu.ua) або до координаторки міжнародної діяльності Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – к.філол.н., доцентки кафедри германської філології та перекладу Павельєвої Анни Костянтинівни (email: kunsite.zi@gmail.com, телефон: +38-(095)-91-08-192).
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
