У променях пекучого літнього сонця 2 липня 2025 року стіни Центру сучасного мистецтва перетворилися на простір тихого дива. Тут відбулася арттерапевтична подорож «Дорога єднання» – глибоке занурення у метафору спільного шляху, покликане розтопити кригу ізоляції та сплести з окремих доль єдине, підтримуюче полотно.
Завдання полягало у створенні спільної картини-шляху, що проходить крізь індивідуальні аркуші кожного учасника. Процес розбивався на кілька етапів. На початку всі аркуші паперу були розміщені поруч, утворюючи довгу смугу. Кожен учасник починав малювати фрагмент шляху на своєму аркуші, так, щоб він логічно продовжувався на аркушах сусідів. Це міг бути шлях-дорога, річка, стежка, або будь-яка інша лінія, що об’єднувала. Цей етап вимагав співпраці, візуальної синхронізації та готовності довіряти тому, що сусід продовжить твою лінію. Це був перший крок до невербальної згоди, тихий акт довіри та візуальної синхронізації, де кожен вчився відпускати контроль і покладатися на іншого. Коли загальний шлях був створений і з’єднаний, кожен учасник зображував себе на своєму фрагменті цього спільного шляху. Це могло бути символічне зображення, фігурка, відбиток, або будь-який інший образ, що представляв його самого.
Далі починався ключовий етап – аркуші передавалися по колу від одного учасника до іншого. Коли єдиний, безперервний шлях проліг крізь усі малюнки, настав час знайти на ньому своє місце. Кожен учасник, отримавши чужий аркуш, мав зробити свій внесок у створення спільного твору, відображаючи свою частину шляху або те, як він бачить зв’язок з іншими. Це могло бути додавання елементів пейзажу навколо шляху, символів взаємодії, емоційних відгуків на зображення попередника, або ж продовження лінії, що переплітається з іншими. Символічні постаті, легкі відбитки долонь та метафоричні образи з’явилися на цьому спільному полотні, утверджуючи унікальність кожного в межах колективного наративу.
А потім почалося найзворушливіше – тихий танець обміну, коли аркуші вирушили в подорож по колу, з рук у руки. Отримуючи чужий світ, кожен ставав його дбайливим співавтором. Це був момент чистої емпатії: домалювати сонце над чужою стежкою, посадити квіти обабіч річки чи перекинути міст між двома берегами – кожен дотик ставав видимим актом підтримки та розуміння. У цьому процесі народжувалася гнучкість душі, здатність адаптуватися та інтегрувати свої ідеї в те, що вже створено. Спостерігаючи, як їхні індивідуальні шляхи сплітаються в єдине ціле, учасники усвідомлювали, що їхні переживання, надії та труднощі не є унікальними – вони є частиною великої, спільної історії.
Таким чином, арттерапевтична сесія «Дорога єднання» стала не просто мистецьким експериментом, а потужним зцілюючим ритуалом. Вона допомогла створити зримий символ спільності, зміцнити довіру та подарувати кожному учаснику відчуття глибокої приналежності до спільноти, де кожен шлях є важливим, а кожна дорога, врешті-решт, веде до єднання.
Модераторками заходу виступили старша викладачка кафедри образотворчого мистецтва Олена Острогляд та асистент кафедри психології та педагогіки, практичний психолог Полтавської політехніки Олена Кривенко.
Захід відбувся у рамках реалізації міжнародного проєкту Erasmus+ KA220-ADU “TRUST”: Trauma of refugees in Europe: An approach through art therapy as a solidarity program for Ukraine war victims («Травма біженців у Європі: підхід через арттерапію як програма солідарності для жертв війни в Україні», грантова Угода № 2024-BE01-KA220-ADU-000257527).
Назва проєкту розшифровується наступним чином:
TRUST
T – Trauma (Травма)
R – Refugees (Біженці)
U – Ukraine (Україна)
S – Solidarity (Солідарність)
T – Therapy (Терапія)
Проєкт співфінансується ЄС і очолюється Центром нейропсихіатрії Сен-Мартен з Бельгії (Centre Neuro Psychiatrique St-Martin), у партнерстві з Полтавською політехнікою (Україна), Greek Carers Network EPIONI (Греція), Fondazione Don Luigi Di Liegro (Італія), Lekama Foundation (Люксембург), EuroPlural Project (Португалія).
Відзначимо, викладачі Полтавської політехніки можуть брати участь у програмах академічної мобільності та стажуваннях, а студенти – навчатись за кордоном за грантовими програмами кредитної академічної мобільності Erasmus+ впродовж семестру або цілого навчального року у провідних університетах Австрії, Гренландії, Данії, Естонії, Іспанії, Литви, Латвії, Норвегії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії.
За детальнішою інформацією стосовно актуальних програм стажування, викладання та академічної мобільності за кордоном звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (каб. 213-Ц, interoffice@nupp.edu.ua) або до координаторки міжнародної діяльності Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – к.філол.н., доцентки кафедри германської філології та перекладу Павельєвої Анни Костянтинівни (email: kunsite.zi@gmail.com, телефон: +38-(095)-91-08-192).
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
