2020-01-18

Єгор Стадний: «Реформи робляться не в кабінетах, а в конкретних університетах»

17 січня заступник Міністра освіти і науки України Єгор Стадний презентував концепцію реформування вищої освіти науково-педагогічним працівникам та представникам студентського самоврядування Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка».

Єгор Стадний: «Реформи робляться не в кабінетах, а в конкретних університетах»

Полтавщина стала дванадцятою областю, яку відвідав заступник міністра освіти і науки Єгор Стадний, зустрічаючись з керівниками, викладачами та студентами закладів вищої освіти у форматі Q&A сесій. У Центрі культури та студентської творчості Національного університету імені Юрія Кондратюка зібралась найбільша спільнота викладачів і студентів, долучились представники студентського самоврядування інших закладів вищої освіти Полтави.

Реформу почали з системи фінансування, яка була прив'язана до кількості студентів. Заступник Міністра освіти і науки детально зупинився на новій формулі фінансування закладів вищої освіти та зауважив, що вона почала діяти вже з першого січня цього року. Окремо охарактеризував та обґрунтував кожний із показників, розповів про механізми застосування.

 «Ми маємо систему, яка гарно працювала, коли було багато студентів. Зараз набори вдвічі менші, продовжувати працювати за цією ж системою просто неможливо. Тому ми її змінюємо. Наша мета – планомірно відходити від залежності від кількості і переходити до залежності від кількості та якості. Тому ми прийняли постанову, яка затверджує формулу фінансування університетів. Вона встановлює об’єктивні критерії для закладів вищої освіти. До 24 січня на сайті Міністерства освіти і науки України  буде опубліковано великий список, де буде вказано кожен заклад, його показник і бюджет. Починаємо цю справу з тотальної прозорості, для того, щоб усі зрозуміли як працює нова формула: її закономірність і залежність від фінансування», – говорить Єгор Стадний.

Він наголосив, що у системі реформування мають значення політичні та якісні показники. До перших належать: регіональний коефіцієнт, який одразу виявляє слабкі університети, масштаб навчального закладу (університети отримають фінансові стимули до об’єднання), та контингент студентів. Університети будуть конкурувати у субрегіонах.

До групи якісних показників належать наступні:

  •  зайнятість випускників (працевлаштованість випускників вимірюватимуть показником зайнятості на посадах, які вимагають кваліфікації вищої освіти, через 2-3 роки після випуску. Міністерство відмовляється від довідок про працевлаштування та використає бази даних, щоб нарешті показати зв'язок університетів і ринку праці. Зокрема, налагоджують взаємодію із закордонними реєстрами)
  • обсяг залучених коштів на проведення досліджень, наукову роботу від бізнесу по господарських договорах та міжнародних грантів;
  • присутність у міжнародних рейтингах QS, Times Higher Education  і ARWU (важливий індикатор для іноземних студентів)

«Необхідно, щоб аграрні, технічні та політехнічні університети зберігали свої обличчя. За одного інженера чи агронома держава платить в 1,6 рази більше, ніж за одного економіста», – наголосив спікер.

Заступник Міністра освіти і науки України поділився також баченням команди реформаторів щодо нової економічної поведінки менеджменту університету – заохочення кращих викладачів.

«Система фінансування та управління вищої освіти на сьогоднішній день побудована таким чином, що кращі й гірші винагороджуються за одним принципом. Немає диференціації. Доцент, який працює зі своїм курсом, займається наукою, прогресує, постійно вдосконалюється, отримує ті ж гроші з тими ж надбавками, що й інший доцент, але який нічогісінько не робить. Ланцюжок фінансування від Міністерства освіти і науки повинен протягнутися і всередині навчального закладу, щоб збільшення фінансування відчули сильні викладачі», – зазначив Єгор Стадний.

Науково-педагогічних працівників та студентів університету цікавили питання коли запрацює механізм фінансової автономії закладів вищої освіти на місцях, запровадження KPI для ректорів, принципи формування вартості навчання.

Підсумовуючи свій візит, Єгор Стадний прокоментував чи готові заклади вищої освіти Полтавщини до змін: «Реформи робляться не в кабінетах, а в конкретних університетах. Тому я їду і спілкуюсь – це дає ефект, якого не досягнути на відстані і через соцмережі. Подібні зустрічі планую проводити раз у три-чотири місяці. Я – аналітик за фахом і вже сьогодні можу спрогнозувати ситуацію, що очікує на заклади вищої освіти через три роки. Буде нелегко, вистоять найсильніші. Але вважаю, що Полтавська область має набагато кращі позиції, ніж багато інших областей. Можливо, відповідь полягає у тому, що профільність університетів зберігається. Немає такого «наступання на ноги», як в інших регіонах. Варто сказати, що заклади вищої освіти уже давно дозріли до таких змін. І ми тут виступаємо їхніми союзниками»».

Ректор Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», професор Володимир Онищенко подякував Єгору Стадному за спілкування з колективом про питання, що хвилюють освітян всієї країни.

Медіа-центр

Національного університету

"Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка"