Голова Наглядової ради Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», генеральний директор компанії НТП «Бурова техніка» Віталій Вітрик і ректор університету, професор Володимир Онищенко були учасниками важливої щорічної події, присвяченої модернізації української енергетичної галузі заради стійкого та інтегрованого енергетичного майбутнього в Європі. Віталій Вітрик став спікером другого дня основної конференції – представив переваги кущового буріння при інтенсифікації, можливості сучасних технологій, окупність інвестицій, економічну доцільність під час сесії «Впровадження технологічних інновацій та сучасних підходів для досягнення росту видобутку».
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль в урочистій вітальній промові наголосив, що пріоритетом Уряду є позбавлення України від енергетичної імпортозалежності. Уряд працює над зменшенням енергоємності економіки, встановленням ринкових правил і справедливих ринків, а також збільшенням власного видобутку, розвиваючи інший перспективний напрям – декарбонізацію.
Міністр енергетики України Герман Галущенко охарактеризував загальний стан енергетичної системи України. Міністерство енергетики разом із міжнародними партерами та експертами розробить перелік ключових проектів розвитку української енергетики і зосереджує свою роботу на основних напрямах: енергетична безпека, європейська інтеграція наших енергетичних ринків, синхронізація з ENTSO-E та розвиток української енергетики відповідно до цілей Європейського зеленого курсу. До Міністра також приєдналися поважні гості – Джордж Кент, заступник помічника Держсекретаря Державного департаменту США, а також Ремі Дюфло, заступник голови Представництва ЄС в Україні.
Зміни клімату, пов'язані з забрудненням CO2, знаходяться в центрі світового екологічного порядку. 8 липня 2020 року ЄС прийняв стратегію щодо інтеграції енергосистем і водню, в якій згадується установка електролізерів потужністю 40 ГВт в Європі і Північній Африці. Зокрема, в Україні очікується установка 10 ГВт. Декарбонізація стає квитком у майбутнє для бізнесу, і саме водень може бути одним з основних елементів, що сприяють такій трансформації, впевнений директор з інновацій ДТЕК Емануеле Вольпе.
«Професійним учасникам ринку потрібні чіткі сигнали і національна стратегія з конкретними цифрами і цілями, які будуть тісно пов'язані з фінансовими інструментами та регуляторною політикою. Необхідні чіткі кроки і розуміння того, хто саме робить ці кроки. Повинно з'явитися взаєморозуміння щодо розвитку зеленого водню в Україні і очікувань партнерства Україна-ЄС в рамках проектів по зеленому водню», – сказав директор з інновацій ДТЕК. Він також додав, що сьогодні в світі немає жодного прикладу водневого проекту, який можливо успішно реалізувати без грантової або фінансової підтримки, тому важливо почати з невеликих пілотних проектів у партнерстві з державою та іншими компаніями.
На сучасному етапі для України залишається актуальним питання користування надрами. Голова Держгеонадр Роман Опімах під час свого виступу розповів про основні вектори роботи та ключові пріоритети, над якими працює Служба – перетворення Держгеонадр на клієнтоорієнтований сервіс, модернізація профільного законодавства та залучення інвестицій
«За останні півтора роки ми провели величезну роботу в напрямі позбавлення імпортозалежності – дали початок масштабним вуглеводневим проектам на площі 50 тисяч квадратних кілометрів як на шельфі, так і на суходолі. Підготували понад 40 нафтогазових об’єктів в Інвестиційний атлас для винесення на електронні торги, – пояснив Голова Держгеонадр. – Нарощення видобутку вуглеводнів, посприяє створенню нових робочих місць, збільшенню відрахувань до бюджетів усіх рівнів, а також дозволить зменшити імпорт нафти й газу в перспективі десятиліття».
«Понад 70 високопрофесійних лідерів енергетичної галузі обговорили кроки та наступні цілі щодо модернізації української енергетики. Ми стали свідками народження водневої економіки. Усі ключові гравці енергетичного ринку обговорювали інвестиції в інновації, формулювали свої запити та очікування від держави. У свою чергу держава має наважитись на модернізацію існуючих моделей та рухатись синхронно з європейським співтовариством. Стратегічним кроком буде підготовка майбутніх фахівців для нової економічної сфери. Провідна роль у цьому належить закладам вищої освіти, які зможуть оновити освітні програми відповідно до потреб часу, адже без інтелектуального капіталу неможливо втілити інноваційні проєкти. Полтавська політехніка має великий досвід ефективної співпраці з бізнесом для розвитку навчально-наукового середовища і підготовки висококваліфікованих кадрів. Тож нам є що запропонувати як майбутнім студентам, так і їх роботодавцям», – прокоментував ректор, професор Володимир Онищенко. – «Спілкування під час форуму було надзвичайно продуктивним. Енергетична безпека, реформа ринку електроенергії, подальший розвиток відновлюваної енергетики, системи розумних мереж та інтелектуального обліку електроенергії – це головні напрямки задля зменшення енергоємності української економіки, яка вдвічі вища, ніж у розвинених країнах. Оновлення української економіки можливе тільки за тісної взаємодії бізнесу, влади, науки і освіти».
Медіа–центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
