У межах реалізації міжнародних освітніх ініціатив та послідовної інтеграції в європейський освітній простір Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» продовжує активно розширювати горизонти академічної мобільності та впроваджувати інноваційні методики викладання.
18 вересня 2026 року відбулася перша установча сесія для викладачів-фасилітаторів в межах масштабного міжнародного проєкту програми Erasmus+ за напрямом «Віртуальні обміни у сфері вищої освіти та молоді» під назвою “Acquiring Transversal Competences through Virtual Voyages” («Здобуття трансверсальних компетентностей через віртуальні подорожі», реєстраційний номер ERASMUS-EDU-2024-VIRT-EXCH №101193593), що співфінансується ЄС. До заходу долучилася потужна академічна команда Полтавської політехніки у складі 14 науково-педагогічних працівників, які пройшли конкурсний відбір для участі у програмі як викладачі-фасилітатори, а також їхні колеги з численних європейських і партнерських інституцій.
Міжнародний консорціум проєкту, що об’єднав провідні освітні заклади та експертні організації із семи країн світу, координується Університетом «Аурел Влайку» в Араді (Румунія). До партнерської мережі увійшли авторитетні інституції, серед яких Центр «Міленіум» та консалтингова компанія «Предікт ССД Консалтинг» (Румунія), Онлайн-університет IUL (Італія), Університет Фірат (Туреччина), Державний університет Молдови, Кавказький університет і Батумський державний університет імені Шота Руставелі (Грузія), Гаварський державний університет (Вірменія), а також Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», який гідно представляє вітчизняну вищу освіту в цьому авторитетному академічному альянсі.
Стратегічна місія проєкту “Virtual Voyages” полягає у комплексній підготовці здобувачів вищої освіти до викликів сучасного світового ринку праці через розвиток трансверсальних компетентностей, навичок неперервного навчання та вдосконалення м’яких навичок («soft skills»). Вся освітня траєкторія розгортатиметься на базі інноваційної електронної платформи thevoyage.eu, яка створює інклюзивний і безпечний простір для віртуального обміну між студентами та викладачами. Зміст програми зосереджений навколо двох ключових практико-орієнтованих модулів. Модуль “Learning to Learn” («Уміння вчитися») охоплює дієві стратегії тайм-менеджменту, управління інформаційними потоками, сучасні когнітивні методики ефективного пізнання та формування культури збалансованого стилю життя для безперервного інтелектуального розвитку. Своєю чергою, модуль “Career Box” («Скринька кар’єри») орієнтований на профорієнтаційні інструменти, самопізнання, побудову особистого бренду майбутнього фахівця, мистецтво складання конкурентоспроможних аплікаційних документів міжнародного зразка та методики успішного проходження співбесід із роботодавцями.
Стартова онлайн-сесія стала першим практичним кроком у реалізації комплексної програми підготовки викладачів “Train the Facilitators”. Під час установчої зустрічі учасники детально ознайомилися з архітектурою майбутнього віртуального обміну, календарем спільних заходів, структурою навчальних матеріалів на платформі thevoyage.eu та ключовими індикаторами ефективності програми. Особливу увагу організатори та учасники приділили передовим методикам неформальної освіти, питанням динаміки макро- та мікрогруп, практикам міжкультурної взаємодії, вирішенню можливих конфліктних ситуацій, а також ефективній інтеграції інструментів штучного інтелекту й сучасних цифрових сервісів у навчальний процес для оптимізації освітньої траєкторії.
На науково-педагогічних працівників Полтавської політехніки покладено відповідальну місію супроводу студентів під час синхронних та асинхронних активностей. Викладачі-фасилітатори здійснюватимуть безпосереднє модераційне ведення занять у змішаному та гібридному форматах для міжнародних студентських груп чисельністю 15–20 осіб, забезпечуватимуть фаховий зворотний зв'язок, мотивуватимуть молодь до активної взаємодії на платформі та братимуть участь у регулярних щотижневих менторських зустрічах консорціуму. Виконання такого обсягу завдань вимагає значного професіоналізму, а результативність роботи студентів і самих викладачів буде офіційно підтверджена здобуттям престижних європейських сертифікатів Erasmus+ Youthpass.
До міждисциплінарної команди викладачів-фасилітаторів Полтавської політехніки, які пройшли конкурсний відбір та успішно розпочали роботу в проєкті, увійшли:
• Гайтан Олена Миколаївна – старша викладачка кафедри комп’ютерних та інформаційних технологій і систем Навчально-наукового інституту інформаційних технологій та робототехніки;
• Глушко Аліна Дмитрівна – к.е.н., доцентка кафедри фінансів, банківського бізнесу та оподаткування Навчально-наукового інституту фінансів, економіки, управління та права;
• Гунченко Юлія Вікторівна – старша викладачка кафедри загального мовознавства та іноземних мов факультету філології, психології та педагогіки;
• Двірна Олена Анатоліївна – к.ф.-м.н., доцентка кафедри комп’ютерних та інформаційних технологій і систем Навчально-наукового інституту інформаційних технологій та робототехніки;
• Єрьоменко Тетяна Миколаївна – викладачка кафедри загального мовознавства та іноземних мов факультету філології, психології та педагогіки;
• Кузьменко Олександра Костянтинівна – к.е.н., доцентка кафедри комп’ютерних та інформаційних технологій і систем Навчально-наукового інституту інформаційних технологій та робототехніки;
• Кушнірова Тетяна Віталіївна – д.філол.н., професорка кафедри германської філології та перекладу факультету філології, психології та педагогіки;
• Мартусь Олена Володимирівна – асистентка кафедри нафтогазової інженерії та технологій Навчально-наукового інституту нафти і газу та енергетики;
• Маслій Олександра Анатоліївна – к.е.н., доцентка кафедри фінансів, банківського бізнесу та оподаткування Навчально-наукового інституту фінансів, економіки, управління та права;
• Ніколаєнко Юлія Олександрівна – к.пед.н., доцентка кафедри германської філології та перекладу факультету філології, психології та педагогіки;
• Ніколенко Юлія Романівна – асистентка кафедри загального мовознавства та іноземних мов факультету філології, психології та педагогіки;
• Павельєва Анна Костянтинівна – к.філол.н., доцентка кафедри германської філології та перекладу факультету філології, психології та педагогіки;
• Таловиря Галина Михайлівна – к.пед.н., доцентка кафедри загального мовознавства та іноземних мов факультету філології, психології та педагогіки;
• Чернецька Ірина Віталіївна – к.т.н., доцентка кафедри теплогазопостачання, вентиляції та теплоенергетики Навчально-наукового інституту нафти і газу та енергетики.
Участь у заходах проєкту має фундаментальне значення для особистісного та фахового зростання викладацького корпусу Полтавської політехніки. Дана ініціатива відкриває перед освітянами унікальну можливість вийти за межі класичних лекційних практик і трансформувати власну діяльність відповідно до вимог ролі фасилітатора у глобальному цифровому середовищі. Прямий обмін кращими практиками з європейськими колегами, стрімкий розвиток цифрової грамотності, опанування навичок медіації різноманіття та впровадження новітніх технологій штучного інтелекту суттєво зміцнюють міжнародний експертний статус полтавських науковців.
Не менш важливими ці заходи є й для студентської спільноти та інституційного поступу університету загалом. В умовах сьогодення віртуальні обміни постають незамінним безбар’єрним інструментом міжнародної академічної мобільності, що дає змогу українському студентству здобувати цінний глобальний досвід і будувати мережу міжкультурних контактів безпосередньо зі стін рідного закладу. Університет укотре стверджує своє лідерство у впровадженні інноваційних міжнародних проєктів, роблячи вагомий внесок у цифрове оновлення вищої школи та інтеграцію України у світовий академічний простір.
Від свого імені та від імені всієї команди, координаторка проєкту від Полтавської політехніки Анна Павельєва висловлює глибоку та щиру вдячність президенту Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Володимиру Онищенку та ректорці університету Олені Філонич за всебічну підтримку інноваційних міжнародних починань, стратегічне бачення розвитку закладу вищої освіти, лідерське натхнення та створення бездоганних умов для професійного зростання науково-педагогічних працівників і якісної інтеграції політехніки у європейську академічну спільноту.
