Як кінострічка під назвою «Die Hard» («Помри, борючись» або «Незламний») перетворилась на «Міцний горішок»? Чому кінофільм «Four Brothers» («Чотири брати») перекладається як «Кров за кров»? Чим взагалі кінопереклад відрізняється від художнього перекладу і чому він такий важливий у сучасному світі? Про це учні дізналися від наших викладачів на майстер-класі Modern Film Translation.
Керівник наукового гуртка, кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва разом із доктором філологічних наук, професором кафедри германської філології та перекладу Тетяною Кушніровою розповіли учням про особливості кіноперекладу у порівнянні з іншими видами перекладів.
«Сьогодні художні фільми посідають значне місце у соціальному та культурному житті людей. Як окремий вид мистецтва, кінематограф стрімко розвивається, оскільки дозволяє не лише приємно провести час перед екраном, але й долучитися до чужої культури через кінострічки. Кіноіндустрія переживає період свого розквіту, відповідно, переклад у сфері кіно – один із найпопулярніших видів перекладу», – зазначає керівник наукового гуртка Анна Павельєва.
Знайомство із практичним перекладознавством через кінопереклад – найцікавіший і, водночас, найсуперечливіший різновид перекладу – стало для учнів новим, але надзвичайно цікавим досвідом. Під час майстер-класу вони ознайомилися із калькуванням, транслітерацією та транскрибуванням, лексико-граматичними трансформаціями та жанровими адаптаціями. Ліцеїсти визначали доцільність обраних стратегій перекладу, адекватність запропонованих одиниць кіноперекладу та практикувалися у перекладі. Разом із ліцеїстами участь у засіданні взяла вчитель англійської мови Полтавського наукового ліцею №3 Людмила Киричок.
«Через кінообрази режисери-творці передають глядачам певну інформацію, але при цьому складнощі у сприйнятті кінотексту можуть виникнути навіть в однорідному мовному просторі. Це стосується і неблизькоспоріднених мов, таких, як англійська та українська, коли творець фільму й глядач є представниками різних культур, які по-різному думають і сприймають дійсність. Саме у таких випадках перекладач стає посередником у міжкультурній комунікації. При цьому ті методи й способи, які доцільно застосовувати при перекладі художніх чи науково-технічних текстів, не завжди можна використати під час перекладу кінофільмів. Тому виникає питання про розвиток кіноперекладу в Україні загалом, та зокрема – про визначення стратегій перекладу, вибір перекладацьких адаптацій, виокремлення класифікацій способів перекладу тощо», – розповіла д.філол.н., професор кафедри германської філології та перекладу Тетяна Кушнірова.
Декан гуманітарного факультету Анна Агейчева та завідувачка кафедри германської філології та перекладу Оксана Воробйова, подякували учням за їхній інтерес до філології та за плідну співпрацю з університетом у цій галузі.
Захід відбувся у рамках двосторонньої угоди між навчальними закладами про співробітництво в науково-освітній сфері.
Медіа-центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
