18 березня за сприяння і підтримки Міністерства освіти і науки України та Національної академії наук України відбувся Всеукраїнський науково-практичний онлайн-семінар «Шкільна математична освіта і обдарованість», на якому науковці, вчителі закладів загальної середньої освіти та викладачі провідних українських університетів обговорили педагогічні проблеми розвитку обдарованості та місця математики в освіті обдарованих, презентували інноваційні методи та форми залучення обдарованих дітей і студентської молоді до дослідницької діяльності та поділилися успішними кейсами роботи з обдарованими учнями та студентами закладів вищої освіти.
Учасників привітали доктор педагогічних наук, професор, академік Національної академії педагогічних наук України, академік-секретар відділення загальної освіти Національної академії педагогічних наук України Олександр Ляшенко, доктор фізико-математичних наук, доцент, в.о. заступника директора з наукової роботи Інституту прикладної математики і механіки національної академії наук України Ольга Нєсмєлова, доктор фізико-математичних наук, професор, академік Національної академії наук України, академік Національної академії педагогічних наук України, Президент Національного центру «Мала академія наук України» Станіслав Довгий та доктор філософських наук, директор Інституту обдарованої дитини Національної академії педагогічних наук України Максим Гальченко.
Роботу семінару модерували кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник відділу інтелектуального розвитку обдарованої особистості Інституту обдарованої дитини НАПН України Лідія Ткаченко, учитель інформатики СЗШ № 1 імені О. В. Суворова І–ІІІ ступенів з поглибленим вивченням англійської мови м. Ізмаїл Одеської області Ростислав Дащенко та завідувачка науково- організаційного відділу Інституту обдарованої дитини Національної академії педагогічних наук України Валентина Шульга.
Представниця Полтавської політехніки – кандидат фізико-математичних наук, завідувачка кафедри вищої та прикладної математики Наталія Ічанська виступила з доповіддю «Елементи STEM-освіти як засіб підвищення ефективності роботи з обдарованою учнівською та студентською молоддю (з досвіду Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»), в якій поділилася власним баченням майбутнього STEM-освіти та успішними кейсами позитивної мотивації обдарованої молоді. На думку викладачки, стимулювати інтерес сучасної молоді до навчання і занять науковою діяльністю можливе через постійний пошук інноваційних форм і методів, залучення кращих європейських педагогічних практик.
«Викладач не може стояти на місці, сучасне покоління дітей відрізняється від своїх попередників, з ними змінюємося й ми. Не варто недооцінювати вагому роль STEM-технологій у становленні шкільної, передфахової та вищої освіти, адже інтерес, позитивна мотивація та постійна робота над собою, власним розвитком – ключ до становлення справжнього професіонала у будь-якій галузі.
Темі STEM-освіти присвячено чимало наукових публікацій, методичних розробок та науково-практичних статей, адже викладач постійно балансує на межі традицій та інноватики, беручи на озброєння передовий практичний досвід своїх попередників. У своїй освітній та науковій діяльності активно займаюся впровадженням окремих форм STEM-освіти, тому не могла не поділитися власними напрацюваннями з колегами з різних куточків нашої держави», – прокоментувала науковиця. Наприкінці вересня викладачка підготувала найкращу презентацію успішних кейсів STEM-освіти та перемогла на Полтавському науковому онлайн-симпозіумі «STEM-освіта – ти зможеш усе!».
Учасники науково-практичного онлайн-семінару працювали за чотирма основними напрямками:
- форми і методи роботи з обдарованими учнями в процесі навчання математики;
- актуальні проблеми STEM-освіти і обдарованість;
- функції учителя в розвитку обдарованості;
- психологічний супровід обдарованих учнів: сучасні практики.
Під час роботи семінару на особливу увагу заслуговують виступи, присвячені STEM-освіті як інноваційній формі роботи з учнівською та студентською молоддю. Зокрема, на широких можливостях поєднання дизайну та математики наголошував доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник відділу діагностики обдарованості Інституту обдарованої дитини НАПН України Володимир Тименко («STEM-освіта: дизайн і математика»), про розвиток ключових компетенцій через призму STEM-освіти розповіла учителька математики та інформатики Раківського закладу повної загальної середньої освіти Бериславської міської ради Наталя Лукичова («Розвиток ключових компетентностей і навичок XXI століття крізь призму STEM-освіти»), необхідність дотримання принципу наступності з роботі з обдарованими учнями прокоментувала кандидат педагогічних наук, старший викладач Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Галина Ватаманюк («Забезпечення наступності в розвитку математичної обдарованості старших дошкільників і молодших школярів крізь призму STEM-освіти»), сучасні підходи до підготовки вчителів, готових впроваджувати в освітній процес елементи STEM-освіти, охарактеризувала кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри теорії та методик дошкільної освіти Кам’янець- Подільського національного університету імені Івана Огієнка Наталія Каньоса («Підходи до підготовки майбутніх педагогів до впровадження STEM-освіти»), на використанні STEM-підходу під час вивчення навчальної дисципліни «Методика навчання математики» закцентував старший викладач кафедри педагогіки, початкової освіти та освітнього менеджменту Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Валерій Дубровський («Використання STEM-підходу під час вивчення навчальної дисципліни «Методика навчання математики») та актуальність STEM-освіти на сучасному етапі охарактеризував учитель математики і інформатики СЗШ № 3 м. Трускавець Ігор Босак ( «Актуальність STEM-освіти на сучасному етапі»).
«Подібні наукові зустрічі мотивують викладачів до наполегливої роботи, пошуку інноваційних інструментів та методик роботи з обдарованою молоддю. Щиро радію з того, що змогла долучитися до плідної наукової дискусії, послухати колег та запозичити їхній досвід до власної освітньої діяльності. Сподіваюся, що окремі кейси діяльності Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» як потужного освітнього, наукового та інноваційного центру Полтавщини стануть в нагоді тим, хто щоденно відшукує й виховує учнівські, студентські таланти», – підсумувала кандидат фізико-математичних наук, завідувачка кафедри вищої та прикладної математики Полтавської політехніки Наталія Ічанська.
Медіа–центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
