13 квітня «зелений клас» регіонального ландшафтного парку «Диканський» став локацією для презентації ілюстрованого науково-довідкового видання «Радіти весні, не зриваючи квітів: збережемо рідкісні весняні рослини Полтавщини», присвяченого проблемі збереження рідкісних весняних рослин зі складною біологією та декоративними характеристиками – першоцвітів. Авторка – кандидат біологічних наук, доцент кафедри прикладної екології та природокористування Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», керівник гуртка Полтавський обласний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді і голова Полтавської обласної організації Українського товариства охорони природи Наталія Смоляр зібрала важливу інформацію про 27 видів весняних рослин флори Полтавської області: їхні біологічні та екологічні особливості, поширення в регіоні, наукове значення, созоологічний статус та штрафи за їх придбання, збут чи розповсюдження. Окрім цього, науковиця Полтавської політехніки ділиться практичним досвідом природоохоронної та еколого-просвітницької діяльності – тривалий час школярі, з якими працює науковиця, студенти Полтавської політехніки, волонтери та співробітники регіонального ландшафтного парку проводили системну просвітницьку роботу, патрулювали екостежки і розповідали місцевим про шкоду від знищення першоцвітів.
Формат видання авторка обрала такий, щоб посібник міг легко поміститися в сумку, зміст був легким для сприйняття, а яскраві ілюстрації передавали красу рослин, і книга всіляко допомагала природолюбам у практичній і науковій діяльності. Посібник розрахований на педагогів та школярів – юних дослідників природи, вихованців біологічних шкіл та гуртків юних натуралістів при еколого-натуралістичних центрах учнівської молоді, вчителів природничих дисциплін, студентів, викладачів, природоохоронців, природолюбів і тих, хто поки що першоцвіти знищує.
Наталія Смоляр постійно наголошує на дбайливому ставленні до дикої природи та популяризації екологічного мислення і критичного ставлення до дій зловмисників, які через банальне незнання та економічну вигоду знищують першоцвіти. Щороку сотні рослин знищуються, витоптуються чи зриваються стихійними торговцями та сезонними підприємцями. Провідні науковці, екологи Полтави та області наводять загрозливі дані.
«Окрім лісостепової хони проліска сибірська більше ніде не росте. Наприклад, в Ічнянському національному природному парку таких рослин ще треба пошукати, їх недарма називають «синіми очима весни». Сибірську проліску заміщує інший подібний вид – проліска дволиста», – розповідає науковиця. – «Цибулинка проліски росте на одному місці упродовж 30 років за наявності незмінних екологічних і біологічних умов. Якщо людина стоптали чи зірвала рослинку – вона позбавила проліску можливості фотосинтезувати, накопичувати поживні речовини в цибулинці. Виснажена рослина позбавить природного живлення бджіл та інших комах. Наростами на насінні пролісок – елайосомами ласують мурашки, а потім розносять насіння квітів по всьому лісу. Через зірване чи навіть просто потоптане листя, цибулинки рослини загинуть за 1-2 роки, спершу втративши здатність квітнути, а потім остаточно помирають.
Проліски полюбляють рости в тіні, але надзвичайно залежні від природного освітлення. Помилково вважати, що ці красиві першоцвіти ростуть на сонячній стороні лісових галявин, а вирубка дерев їм зовсім не заважає. Там, де умови освітлення кращі, проліски не виходять з тіні. Адже за умови сухої спекотної погоди влітку цибулинка пересохне. Якщо ліс прорідити і освітлити – проліски у ньому швидко зникнуть», – застерігає Наталія Смоляр.
Дволиста проліска росте в мішаних зонах лісостепу та на Поліссі. Рослина вирізняється спрямованістю квіток вгору і темночервоним забарвленням стебел. Проліска сибірська або поникла поширена в окремих лісостепових районах Лівобережжя, її стебла забарвлені в жовто-зелений колір, а розкрита квітка нахиляється донизу – поникає. Обидва види включені до регіонального списку природоохони в Полтавській області та суміжних регіонах, знищення однієї такої рослини становить 17 гривень штрафу. На законодавчому рівні сума ніби й незначна, порівняно з 450 гривнями за зривання червонокнижних першоцвітів, але дещо стимулює в купі з екологічними бесідами задуматися над наслідками такої діяльності.
Перед презентацією студенти та науковці відвідали пролісковий ліс (так званий «Парасоцький ліс»), де в дикій природі можна поспостерігати за двома видами пролісок – і дволистої, і сибірської або похилої.
«Сподіваємося, що ця книга допоможе екосвідомим людям, волонтерам, науковцям, екологам розібратися у глобальних масштабах існуючої проблеми. Щоб навчити інших, давайте почнемо з самих себе!», – наголосила в.о. директора Полтавського еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Людмила Сусахіна. До вітальних слів авторці та колективу науковців долучилася директор регіонального ландшафтного парку «Диканський» Ірина Черкаська, яка побажала колегам успіхів у природоохоронній сфері.
Регіональний ландшафтний парк «Диканський» – один з найперших об’ єктів поліфункціонального призначення у Полтавській області, створений у 1994 році з метою збереження первісного біорізноманіття. Завдяки спільних зусиллям співробітників парку та екоактивістів тут збереглись реліктові рослини. Наразі це осередок збереження багатьох рідкісних рослин та тварин, але найунікальнішим явищем є утворення навесні ранньовесняних ефімироїдів.
Видання присвячене пам’яті педагога, палкого розбудовувача позашкільної освіти, заслуженого працівника освіти України, новатора екологічного просвітництва, директора Полтавського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Віталія Бедніни.
«Справа з підготовкою до друку та публікацією книги просувалася нелегко, пропозиція продовжити працю, започатковану ще з Віталієм Григоровичем, спочатку зустріла мої особисті сумніви - чи зможу? Але потім зібрала себе докупи й почала збирати матеріал, систематизувати його і підбирати фото. Вирішила – хоч невеликим тиражем, але книга має побачити цей світ. Щоб справа величезного природолюба та природо охоронця продовжувалася», – пригадує під час презентації авторка видання Наталія Смоляр. За словами науковиці, під час написання книги перед її очима стояв пролісково-рястовий ліс дитинства. І почесна місія людства – зберегти первозданність лісу, квітів, дерев, усіх природних систем, адже без них годі уявити наше навколишнє середовище.
«Не підійти, не купити! Не заохотити займатись торговців цим брудним «бізнесом»! Перебуваючи в природі, не топтати, не зривати ці вразливі рослини», – закликає науковиця. У природі першоцвіти можуть довго рости й виконувати свою екологічну місію, а вдома, зірвані в букетах мертві рослини швидко зіпсуються й не утворять плодів і насіння, не відтворяться.
Кожен свідомий громадянин може особисто для себе сформувати критичне ставлення до таких горе-підприємців та не купувати квіти, тоді інтерес зривати та продавати на стихійних ринках рідкісні рослини з часом зникне. Яскравим прикладом такої екосвідомості став феєричний виступ учасників екологічного театру «Світанок». Школярі Диканщини розмірковували над проблемами першоцвітів та їхнім зникненням у гостро-сатиричній міні-виставі.
За плідну співпрацю у сфері природоохоронної діяльності, активну громадянську позицію, роботу з дітьми по популяризації екологічного мислення учителям Диканського методичного об’єднання вчителів біології та екології, членам Полтавської обласної організації Українського товариства охорони природи, співробітникам та керівництву регіонального ландшафтного парку «Диканський», науковиці Полтавської політехніки Наталії Смоляр вручили подяки Полтавського еколого-натуралістичного центру учнівської молоді.
Студенти-екологи Полтавської політехніки, які активно долучаються до регіональних екоініціатив, всі небайдужі до проблеми зникаючих першоцвітів отримали волонтерські посвідчення.
Після презентації учасники відвідали екскурсію екологічною стежкою «Заповітна Диканщина» та презентацію діяльності природоохоронної волонтерської групи, організованої регіональним ландшафтним парком «Диканський», учасники якої проводять роз’яснювальні бесіди з мисливцями на першоцвіти та намагаються врятувати рослини від знищення.
Медіа–центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
