2020-07-14

Науковці-філологи взяли участь в останній літній серії вебінарів від МОН

Науковці університету прослухали другу серію безкоштовних вебінарів для вчених з використання бази Web of Science Core Collection, а також щодо академічної доброчесності

Науковці-філологи взяли участь в останній літній серії вебінарів від МОН

З 6 до 10 липня для українських науковців було проведено останню літню серію вебінарів про можливості використання електронної бази даних Web of Science Core Collection. Вебінари читала Ірина Тихонкова – експертка з інформаційно-аналітичних ресурсів та навчання компанії Clarivate Analytics, організаторка цих заходів та лекцій щодо академічної доброчесності.

До вебінарів від Міністерства освіти і науки України долучилися доктор філологічних наук, професор кафедри германської філології та перекладу Тетяна Кушнірова та кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва.

Бонусом цієї серії вебінарів стала двогодинна лекція про академічну доброчесність, яку, окрім Ірини Тихонкової, читали ще два експерти: Тетяна Ярошенко, к.і.н, доц., віце-президент з наукової роботи та інформатизації Національного університету «Києво-Могилянська академія» та Юлія Главчева, заступник директора науково-технічної бібліотеки, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут».

Вебінари відбулися за наступними темами:

1) 6 липня – «Публікації в міжнародних виданнях»

Що дає науковцю публікація в міжнародному виданні? Як обрати потребіне видання для публікації та де можнаопублікуватися безкоштовно? В яких журналах більше статей за окремою темою за останні роки? Як зберегти перелік таких видань? Що таке високоцитована робота? Чи є обмеження за кількістю авторів, установ, посилань в переліку літератури? Як швидко статтю прорецензують і надрукують? Структура статті, правила оформлення. Що можна/не можна робити зі статтею після публікації? Перевірка індексації видання у Web of Science Core Collection.

2) 7 липня – «Пошук і аналіз літератури у Web of Science Core Collection»

Що дає науковцю робота з платформою Web of Science? Як знайти найцитованіші роботи за вашою темою, визначити найвпливовіші установи, видання, авторів, фонди, що фінансували ці дослідження, зберегти історії пошуку та налаштування повідомлень про появу нових документів або цитувань. Порівняння можливостей базового та розширеного пошуку. Робота зі списками літератури. Визначення хто і в яких публікаціях цитував праці вченого або публікації, зроблені в журналах, які не індексуються в Web of Science Core Collection.

3) 8 липня – «Загальна тема: Академічна доброчесність – запорука успішного розвитку науки і держави».

Тема 1: Наукова етика та академічна свобода: виклики часу та ризики ціннісної трансформації

Про ризики втрати ціннісних етичних орієнтирів університетської науки та освіти в сучасних умовах. «Каргокульт» символьно-наукометричних оцінок роботи науковців, мотивації до роботи, комерціалізації університетів тощо. Досвід НаУКМА у запровадженні міжнародних стандартів та етичних принципів.

Тема 2: Академічна доброчесність в університеті: нормативно-правове регулювання, технологічні рішення, популяризація

Імплементація принципів академічної доброчесності в освітній та науковий процес є актуальним завданням. Університети проводять активну роботу для вирішення цього завдання: нормативно-правове регулювання, запровадження в дію технологічних рішень, використання академічних інформаційних компетентностей та популяризація принципів академічної доброчесності. У презентації представлено як бібліотека університету долучається до цієї роботи: інформаційне забезпечення, публікаційна підтримка, навчання.

Тема 3: Академічна етика vs наукометрія

Стандартні запитання, що виходять з недостатнього усвідомлення принципів академічної етики: як прискорити публікацію, скільки авторів може бути у статті, чи додається керівник відділу до статті за замовчуванням, які джерела вказати в переліку літератури, наскільки детально описувати експеримент, чи можу використати ілюстрацію зі своєї чи чужої роботи, які методи статистики використати, чому не можу повторити свій текст ще раз, чи не вкрадуть мої результати рецензенти, чи можна подати одночасно в кілька видань, чому необхідно вказувати грантову підтримку, що таке конфлікт інтересів, хто може написати за мене статтю, як обрати видання для публікації, хочу опублікуватися в наукометричному виданні, але там все платно, що можу робити з опублікованою роботою, як збільшити індекс Гірша та інші. Про основні принципи, міжнародні норми та наслідки їхнього недотримання на вебінарі.

4) 8 липня – «Оновлений Journal Citation Reports»

Щороку у червні виходить оновлений Journal Citation Reports. Буде розглянуто інформацію про імпакт-фактор, як і для яких видань він розраховується, чому не розраховується для видань, індексованих до AHCI та ESCI. Висвітлюватиметься інформація про квартиль, індекс оперативності, 5-річний імпакт-фактор, Eigenfactor і інші показники, доступні в Journal Citation Reports. Буде проаналізовано наскільки змінилися показники щодо українських видань, скільки видань з економіки, педагогіки, права та ін. мають імпакт-фактор? Чим це може бути корисним науковцям та виданням? Оцінка видання, категорії, вибір та збереження видань певної категорії певного квартилю, формування звітів з обраними параметрами.

5) 9 липня – «Демонстрація, аналіз і оцінка наукового доробку науковця»

Які складнощі виникають під час пошуку робіт певного автора? Як знайти та проаналізувати роботи науковця, що проіндексовані у Web of Science Core Collection? Що можемо знайти окрім індексу Гірша. Що впливає на цитованість робіт, як можна збільшити шанси бути процитованими, Publons|ResearcherID, ORCID, Researchgate, Google Scholar. Створення, наповнення, підтримка, коректне застосування.

6) 10 липня – «Аналітичний інструмент InCites для установи та науковця»

Можливості InCites для наукової роботи її планування та оцінки. Знайомство з інтерфейсом, даними, доступними для аналізу, готовими звітами та формування статистики за визначеними критеріями. Абсолютні та нормалізовані показники і їхній розрахунок. Як окрема установа виглядає на світовому рівні, які теми більш успішні, завдяки чому, які партнерства більш продуктивні та ефективні. Чому важливо для установи мати профіль у Web of Science і як його створити та оновити. Як визначити перспективних партнерів за певною темою і зберегти отримані дані.

Медіа-центр

Національного університету

"Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка"