Як захистити тендітний дитячий світ, коли дорослий світ навколо сповнений невизначеності та тривог? Як навчити дитину чути себе, розуміти свої емоції та знаходити внутрішню опору, коли зовнішній світ хитається? Саме на ці питання відповідає арттерапія – м'який та дієвий інструмент, що створює для дитячої душі безпечний острівець спокою творчості.
23 липня 2025 року в Центрі освіти та піклування про дітей дошкільного віку Полтавської політехніки відбулася саме така подія – арттерапевтичне заняття «Подорож до свого внутрішнього світу».
Захід був організований доцентом, кандидатом педагогічних наук, в.о. завідувача кафедри психології та педагогіки Лесею Клевакою та доцентом, кандидатом психологічних наук, доцентом кафедри психології та педагогіки Вікторією Шевчук у рамках масштабного міжнародного проєкту Erasmus+ KA220-ADU “TRUST”: Trauma of refugees in Europe: An approach through art therapy as a solidarity program for Ukraine war victims («Травма біженців у Європі: підхід через арттерапію як програма солідарності для жертв війни в Україні», грантова Угода № 2024-BE01-KA220-ADU-000257527).
Назва проєкту розшифровується наступним чином:
TRUST
T – Trauma (Травма)
R – Refugees (Біженці)
U – Ukraine (Україна)
S – Solidarity (Солідарність)
T – Therapy (Терапія)
Проєкт співфінансується ЄС і очолюється Центром нейропсихіатрії Сен-Мартен з Бельгії (Centre Neuro Psychiatrique St-Martin), у партнерстві з Полтавською політехнікою (Україна), Greek Carers Network EPIONI (Греція), Fondazione Don Luigi Di Liegro (Італія), Lekama Foundation (Люксембург), EuroPlural Project (Португалія).
Маленькі учасники здійснили не просто творчу, а глибоко терапевтичну подорож до власного внутрішнього світу. В умовах, коли зовнішній світ є джерелом стресу та небезпеки, створення внутрішнього «безпечного місця» стає ключовим завданням для збереження дитячої психіки. Саме через творчість, символи та дбайливу взаємодію діти вчаться знаходити цей спокій всередині себе.
Першим етапом стало м'яке занурення у власні відчуття за допомогою вправи «Всередині мене». Дитині, яка переживає хронічний стрес, буває складно ідентифікувати та назвати свої емоції. Слова можуть бути заблоковані, але мова кольору та образу залишається доступною. Діти отримали завдання зобразити на паперових фігурках те, що живе у них всередині саме зараз – емоції, кольори, настрій. У когось всередині було сонечко, у когось – веселка або краплинки дощу. Уважність до себе – перший крок до емоційної грамотності.
Ця вправа є надзвичайно важливою з погляду арттерапії, оскільки вона допомагає зробити невидиме видимим – вивести на папір тривогу, страх, радість чи сум і, таким чином, подивитися на власні емоції збоку, усвідомити їх і поступово звільнитися від їхнього домінування. Водночас малювання легалізує будь-які почуття: у дитячих роботах можуть з’являтися не лише сонячні образи, а й дощ, темні хмари, що свідчить про безумовне прийняття будь-яких емоцій, адже в арттерапії не існує «правильних» чи «неправильних» малюнків. Така атмосфера сприяє формуванню внутрішньої безпеки, де дитина розуміє: усе, що вона відчуває, – нормально. Нарешті, обираючи кольори, форми та розміщення елементів, дитина повертає собі бодай часткове відчуття контролю над реальністю, створюючи власний впорядкований простір на аркуші, що особливо важливо у періоди втрати стабільності й тривоги, як-от під час війни.
Після індивідуальної роботи учасники перейшли до колективної творчості, що стало важливим етапом у подоланні наслідків травматичного досвіду, який часто призводить до ізоляції та розриву зв’язку зі світом. Вправа «Мій світ – моє серце» була спрямована саме на зцілення цих розривів, і в її центрі опинилося велике спільне серце, складене з окремих елементів кожного учасника – зірочок, квітів, пташок. Це серце стало символом переходу від «Я» до «Ми», коли дитина усвідомлює, що не є самотньою у своїх переживаннях, а її особистий внесок стає частиною чогось більшого, гармонійного й цілісного. Таким чином формується відчуття приналежності та безпеки. Створення цього символу любові й єдності, особливо в часи, коли навколишній світ асоціюється з хаосом і руйнуванням, набуває глибокого терапевтичного значення – як акт спротиву розпаду та ствердження життя, дружби і взаємної підтримки.
На завершення заняття діти отримали важливий інструмент для екологічного звільнення від важких емоцій, адже тривога та напруга мають здатність накопичуватися в тілі й впливати на емоційний стан. Релаксаційна вправа з уявною повітряною кулькою допомагає дитині розпізнавати та називати власні почуття – щоб «покласти» щось у кульку, спершу треба усвідомити й назвати це: втому, сум, образу. Такий підхід формує навичку емоційної рефлексії. Крім того, дитина стає активним учасником процесу – вона не просто переживає емоції, а свідомо виконує ритуал: наповнює кульку і відпускає її, що створює відчуття контролю над внутрішнім станом. Після цього особливо важливо залишити в собі місце для ресурсу – позитивних емоцій. Тому учасники навмисно наповнювали своє серце теплом, радістю та надією. Цей досвід вчить життєво необхідній навичці психологічної стійкості – здатності знаходити й берегти внутрішнє світло навіть у найтемніші моменти.
У щирих дитячих словах під час рефлексії – «Я сьогодні зрозуміла, що в мені живе радість», «Я забираю з собою своє дерево добра», «Мені сподобалося бути частинкою великого серця» – криється головний результат цієї роботи. Заняття не просто розважило, а дало дітям практичні навички емоційної гігієни та відчуття, що, навіть коли світ хитається, у них є безпечний внутрішній простір, де завжди живе любов, надія та їхня власна унікальна сила.
Щиро вдячні нашим маленьким учасникам за їхню неймовірну відкритість, фантазію та довіру. Ці творчі зустрічі – це наш внесок у зцілення та плекання стійкості покоління, якому належить будувати майбутнє. Попереду – ще багато творчих мандрів до себе.
Нагадаємо, викладачі Полтавської політехніки можуть брати участь у програмах академічної мобільності та стажуваннях, а студенти – навчатись за кордоном за грантовими програмами кредитної академічної мобільності Erasmus+ впродовж семестру або цілого навчального року у провідних університетах Австрії, Гренландії, Данії, Естонії, Іспанії, Литви, Латвії, Норвегії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії.
За детальнішою інформацією стосовно актуальних програм стажування, викладання та академічної мобільності за кордоном звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (каб. 213-Ц, interoffice@nupp.edu.ua) або до координаторки міжнародної діяльності Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – к.філол.н., доцентки кафедри германської філології та перекладу Павельєвої Анни Костянтинівни (email: kunsite.zi@gmail.com, телефон: +38-(095)-91-08-192).
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
