Уже традиційна подія – ХІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Академічна й університетська наука: результати та перспективи», в рамках якої провідні науковці України і світу обговорюють проблеми фундаментальних та природничих наук, економіки, екології, техніки і технологій, презентують результати спільних наукових досліджень учених Національної академії наук України та Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», визначають перспективи розвитку наукових досліджень, підготовки фахівців і наукових кадрів, об’єднала майже 400 науковців, аспірантів та магістрів.
Співорганізаторами конференції виступили Міністерство освіти і науки України, Національна академія наук України, Мала академія наук України, 16 наукових інститутів Національної академії наук України та 7 закладів вищої освіти з Польщі, Китаю, Хорватії, Азербайджану.
«Цьогорічну конференцію ми присвятили пам'яті президента Національної академії наук України, академіка НАН України Бориса Євгеновича Патона і визначній для університетської родини події – 90-річчю Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка».
Стратегічним пріоритетом розвитку університетської науки та Полтавської політехніки зокрема є об’єднання наукових здобутків Національної академії наук України та закладів вищої освіти для розвитку української науки. Ми зберігаємо традиції, цінуємо наші надбання і наших стратегічних партнерів.
У жовтні 2007 року з Борисом Євгеновичем ми підписали угоду про співробітництво між Національною академією наук України та Національним університетом «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». Саме з цієї угоди розпочалася тісна співпраця між нашими установами, було визначено пріоритетні напрями спільних наукових досліджень, проводилась спільна підготовка наукових кадрів та проведення спільних наукових заходів.
Співпраця з установами НАН та мудрі настанови Бориса Євгеновича сприяли підготовці плеяди наукових кадрів, наукова діяльність, яких визнана на державному рівні.
Загалом університетом на сьогоднішній день укладено договори та угоди про творчу й професійну співпрацю, творче співробітництво, спільну діяльність та наукову співпрацю з 16 установами НАН України за трьома секціями, що об’єднують 16 відділень.
Із метою здійснення регіональної технологічної політики на основі організації та проведення комплексних наукових досліджень, спрямованих на розв’язання актуальних проблем соціально- економічного розвитку Північно-Східного регіону України, на базі університету вже багато років діє Полтавська філія Північно-Східного наукового центру НАН та МОН України, яку я маю честь очолювати. Північно-Східний науковий центр очоює академік НАН України, почесний професор Полтавської політехніки Володимир Семиноженко, який надіслав вітання учасникам конференції.
Володимир Петрович щиро дякує за запрошення взяти участь у ХIII Міжнародній науково-практичній конференції і вітає з 90-річчям Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», який є потужним закладом вищої освіти технічного спрямування, що перетворився на багатопрофільний європейський університет класичного типу. Сьогодні, свідчить Володимир Петрович, наші студенти мають змогу вивчати суспільні та гуманітарні науки, природничі науки, опановувати технічні спеціальності в галузях виробництва та новітніх технологій за освітніми програмами, які швидко адаптуються до реформування професійних компетенцій у майбутніх фахівців для роботи із сучасними технологіями. Володимир Петрович бажає колективу здоров’я, успіхів і благополуччя, особистого щастя, досягнення нових висот у науковій діяльності. Він упевнений у подальшій співпраці між установами.
Свій ювілей Полтавська політехніка зустрічає як лідер на ринку освітніх послуг, що підтверджується результатами міжнародних та вітчизняних рейтингів.
Синергетичний ефект співпраці закладів вищої освіти, установ Національної академії наук України та Малої академії наук України забезпечує формування нових поколінь науковців та розвитку української науки.
Я дякую усім нашим почесним гостям і друзям за участь у конференції!
Вітаю науково-педагогічний та студентський колектив Полтавської політехніки з 90-річчям, бажаю нових наукових та освітніх здобутків!» – привітав учасників ректор, голова професор Володимир Онищенко.
Відкриваючи пленарне засідання ректор зачитав привітання учасникам конференції, яке надійшло від Голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова:
«Організаторам, учасникам XІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Академічна й університетська наука: результати та перспективи».
Щиро вітаю вас із початком роботи XІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Академічна й університетська наука: результати та перспективи».
Значущим є той факт, що вона проводиться напередодні знаменного ювілею відзначення 90-річчя Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка».
Нині система наукових досліджень України перебуває у процесі постійних змін і трансформацій, що є цілком закономірним, адже на це безпосередньо впливає постійні суспільні перетворення. Маю сподівання що робота конференції сприятиме подальшій інтеграції вітчизняної науки та світового дослідницького простору.
Щиро бажаю вам плідної роботи та великих досягнень на благо нашої України!»
Світлу пам'ять легенди світової і вітчизняної науки – Бориса Євгеновича Патона вшанували хвилиною мовчання.
У прямому ефірі до учасників звернувся Президент Національної Академії Наук України, академік Анатолій Загородній:
«Вельмишановний Володимире Олександровичу, шановні учасники конференції, шановні пані і панове. Для мене надзвичайно висока честь і велика приємність привітати вас від імені Національної академії наук України!
Ми поздоровляємо усіх науково-педагогічних працівників, співробітників, студентів, аспірантів Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» з ювілеєм – 90-річчям від його заснування. За роки існування університет став невід’ємною складовою науково-педагогічної, інтелектуальної історій України. Впродовж останніх 30 років я мав змогу спостерігати за розвитком вашого університету і хочу сказати, що він досяг дуже великого успіху. Добре пам’ятаю ті часи, коли ще Полтавський інженерно-будівельний інститут, з якого і виросла Полтавська політехніка, мав свою складову не лише для Полтавщини, а й для всієї України. Сьогодні у вашому університеті поєдналися класичні освітні традиції з найсучаснішими освітніми технологіями і це дуже приємно. Успішно реалізуються всі інноваційні ідеї, з кожним роком розвивається матеріально-технічна база, співпраця вашої політехніки з Національною академією наук, як вже чудово сказав Володимир Олександрович.
Ми дуже тішимося, що у нас є така співпраця, угоду про яку підписав Борис Євгенович Патон. Керівництво вашого університету працює над зміцненням науково-технічного потенціалу нашої держави, готує висококваліфіковані кадри. Полтавська політехніка є сучасним інноваційним осередком розвитку науки на Полтавщині. Я впевнений, що Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» і надалі буде флагманом осередку освіти і науки для розвитку інтелектуального, духовного, економічного потенціалу українського народу.
Щодо конференції, то хочу зауважити, що тематика її надзвичайно актуальна, тому що саме в поєднанні академічної університетської науки, наука має інноваційний шлях, робота над впровадженням отриманих спільними зусиллями економічних досягнень, завдяки університетським наукам є запорукою великих досягнень.
Шановні колеги, я зичу всім миру і злагоди, подальших успіхів всім учасникам конференції. Всього самого найкращого і нехай Господь допоможе нам здійснити все, що ми бажаємо!»
Учасники відзначили, що у науці сформувалось своєрідне «полтавське земляцтво» і з особливою теплотою привітали нового Президента НАН України – уродженця Полтавщини. Академік НАН України, Голова наглядової ради Полтавської політехніки Антон Наумовець нагадав про видатних постатей і традиції університету:
«Щиро вітаю професорсько-викладацький склад, студентів, усіх співробітників вашого славетного університету, який носить ім’я Юрія Кондратюка! Чудова науково-навчальна установа, яка має гарні традиції. Я маю честь з 2007 року очолювати наглядову раду, завдяки чому я дістав таку важливу й приємну нагоду краще пізнати й оцінити й велич полтавської землі, яка народжує видатних учених, інженерів, і, мені здається, що тут не було згадано, але ви всі, мабуть, знаєте, що і Анатолій Завгородній, який недавно взяв на свої плечі керівництво Національною академією наук, є фактично полтавцем, бо народився у Великій Багачці і там виховувався і в школі, і завжди згадує Вас із найбільшою теплотою. Говорячи про традиції вашого університету, ми ще і ще раз можемо згадати, що і перший президент Академії наук України (ще як вона в 1918 році називалася «Українська академія наук») Володимир Іванович Вернадський також був полтавцем, до речі, і братом В. Г. Короленка – от які постаті народжує ваша земля. Я хочу сказати, що, здається, я всі ці конференції відвідав, не пропускаючи жодної. І я з приємністю спостерігаю, як зростає науковий складник у вашій роботі. Відомо, що університет – це установа, яка забезпечує своїх вихованців і своїх випускників знаннями, що постійно оновлюються. А щоб викладачі добре володіли такими знаннями , вони завжди мають виконувати власні дослідження. Тільки це забезпечує глибоке знання науки, тому що цінуються передовсім нові знання (старі також – вони є в підручниках і в довідниках), – але нові знання народжують інновації, а це забезпечує конкурентоздатність у нашій державі. Я пригадую, що недавно в Київській політехніці наводили слова професора, який був одним із засновників КПІ, який говорив, що університет – це установа, яка забезпечує знання з фундаментальних наук. Оскільки йдеться про інженерів, то передовсім – це природничі науки, але суспільні і гуманітарні також. Відомо вам, що Політехніка дає, а ще, крім того, навчає мистецтву, інженерному мистецтву, а це дуже важливо. тому що інженери готові завжди до практичного застосування. А ще Ви маєте щасливу нагоду щоденно спілкуватися з молоддю, у якої очі горять, коли вони виконують різні дослідження, експерименти, і це забезпечує теоретичну підготовку видатних інженерних кадрів.
Молодь, яка зараз навчається, буде мати таке завдання, що на її плечі ляже виводити економіку України з тієї, вибачте, прірви, в якій вона зараз, відверто кажучи, опинилась. Тому що ми все ще не досягли розуміння значення науки на високому урядовому рівні. Хоча розуміння може й є, але грошей немає, а грошей нема тому, що недостатньо підтримувалася наука, інновації зокрема. Оце таке замкнене коло. І тому дорогі друзі, які зараз навчаються в університеті, майте на увазі, що вам доведеться це вирішувати. І хотілося б, щоб ви з повною увагою ставилися до навчання. І тому я вважаю, що треба все-таки бути оптимістом, і Україна може і повинна вийти на рівень держави, гідність якої буде підтверджуватися не словами, не криками, а тим реальним внеском, який вона може і повинна зробити у світовий прогрес - у науку, у культуру, врешті-решт у якість життя.
Я хочу приєднатися до тих побажань, які вже згадувалися, і попросити Вас віддавати якомога більше уваги і науковим дослідженням. Академія наук України, з якою ви плідно співпрацюєте з 2007 року, буде вас підтримувати. Доброго здоров’я, успіхів! Чекаємо повідомлень про Ваші нові нагороди і відкриття. Хай живе «Полтавська політехніка»!
«Шановні колеги, шановні наковці-освітяни, шановні полтавчани! Від імені Міністерства освіти і науки України в першу чергу щиро поздоровляю з наступаючим ювілеєм – 90-річчям вашого поважного університету. Ваш навчальний науковий заклад є одним із провідних України. Міністерство підкріплює співпрацю університету з Національною академією наук України, що забезпечить підняття її значимості у суспільному житті країни. З плідною роботою конференції, у якій ви приймаєте участь, з наступаючим Новим роком, здоров’я всім вам у 2021 році. Всього найкращого!» – привітав перший заступник Міністра освіти і науки України, член-кореспондент НАН України Микола Кизим.
На базі університету реалізується активна діяльність Полтавського територіального відділення МАН України. Полтавське територіальне відділення МАН зробило позитивний внесок у включення Національного Центру МАН України до провідної світової науково-освітньої організації ЮНЕСКО. Президент Малої академії наук, академік НАН України Станіслав Довгий відзначив роль університету у підвищенні позицій Полтавщини в цьогорічному національному рейтингу результатів конкурсів-захисту МАН:
«Шановні друзі, дорогі полтавчани, учасники нашої міжнародної вже тринадцятої конференції! Я сердечно вітаю із початком такої важливої події, події небуденної, присвяченої 90-річчю Полтавської політехніки, вищого навчального закладу, який увійшов до когорти національних університетів і займає достойне місце серед технічних закладів нашої країни. Сьогодні на міжнародній арені, я думаю всі знають вашу діяльність, надзвичайно висока активність і повага до досягнень, і до колективу, і до студентів Полтавської політехніки. Я також хочу привітати з наступаючим 90-літтям навчального закладу, небагато університетів можуть похвалитися такою історією, яку має Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка – імені видатного українця, батька космонавтики, людини, яка прославила Україну на весь світ, прославила Полтавщину.
Також хочу згадати Бориса Євгеновича Патона. Я неодноразово бував на різних заходах у вашому вузі і він часто з великою теплотою говорив про полтавчан, про ваш вищий навчальний заклад, передавав вітання вашому університету, студентам, академічній спільноті. У нього була тепла повага і пошана до вашого вузу, це велика і надзвичайно важлива честь для будь-якого університету.
Також хочу відмітити, що Полтавська політехніка є базовою організацією кадрового становлення Полтавського відділення Малої академії наук. Багато років відділення займає досить високі і чільні місця серед регіональних відділень нашої країни і особливо останні роки, завдяки активній роботі президента і колективу університету, а також комунікаційним талантам вашого колективу з іншими вищими навчальними закладами, з повагою та творчим запрошенням до співпраці Полтавського відділення, і цього року зайняло чільне 5-те місце, це досить висока оцінка вашої роботи.
Звичайно, у зв’язку з пандемією не всі можуть бути присутні фізично, і я теж з великим задоволенням приїхав би до Полтави і взяв участь у вашій конференції, але на жаль, обставини складаються так, що ми проводимо цю конференцію дистанційно. Тож приєднуюся до попередніх доповідачів, хочу побажати міцного здоров’я, подальших успіхів, наснаги, бережіть себе, бережіть свій вищий навчальний заклад, вашу альма матер і працюйте на благо України!»
В університеті сформований якісний кадровий склад, зокрема 10 НПП стали Лауреатами Державних Премій України в галузі науки і техніки, 18 – Лауреатами Премій Президента України для молодих учених . В університеті створено наукову еко-систему та сформовано наукову інфраструктуру. Політехніка здійснює ефективну співпрацю з бізнесом. В університеті значна увага приділяється проведенню спільних наукових досліджень та наукових заходів з представниками промисловості, виробництва та бізнесу.
Підготовка здобувачів наукового ступеня здійснюється через аспірантуру та докторантуру університету за 9-ма науковими спеціальностями, як основне джерело поповнення кадрів вищої кваліфікації. У 2019-2020 роках було збільшено прийом на навчання на третій освітній науковий рівень. У 2020 році – найбільша чисельність аспірантів та докторантів за останні 8 років. Підвищенню ефективності підготовки я наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації сприяють функціонування в університеті 3-х Спеціалізованих Вчених Рад за 6 науковими спеціальностями. В університеті розвивається студентська та молодіжна наука, діє Рада молодих вчених. Голова Ради молодих вчених університету є членом Президії Ради молодих вчених Північно-Східного наукового центру НАН та МОН України.
Заступник голови Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки Вадим Стогній відзначив динамічний розвиток університету і побажав працювати над новими досягненнями:
«Я пам’ятаю те тепло зустрічі, те тепло обговорення, яке у нас завжди було в Полтаві, і сьогодні цього не вистачає. Але я думаю, що ми ковід переможемо і будемо жити далі.
З Полтавською політехнікою мене пов’язує один епізод в житті моєї сім’ї: моя старша сестра закінчила університет (тоді це був Полтавський інженерно-будівельний інститут). Мене також пов’язує з університетом дружба з Олександром Григоровичем Онищенком – батьком Володимира Олександровича. Дуже багато добрих справ за ці 90 років зробили вчені, викладачі, ті, хто працює в Полтавській політехніці, це дуже помітно, і свідченням тому є такі конференції й ті зміни, які відбуваються в нас на очах: ті, хто приїжджає, бачать, як університет змінюється. Я хочу подякувати передовсім ветеранам університету, оскільки вони за своє життя найбільше сприяли розвитку університету, зокрема створили наукові школи, які шанують і в Україні, і за її межами. Я не можу не згадати також міжнародну діяльність, яка останнім часом сильно просунулася вперед, бо партнерами університету стали декілька відомих вищих навчальних закладів Європи. Я хотів би побажати колективу університету успіхів, дуже багато зробити ще треба, особливо в цих умовах, що весь час ускладнюються. Хотів би побажати всім учасникам конференції, всім працівникам, співробітникам і студентам Полтавської політехніки успіхів, великих успіхів, і найголовніше –здоров’я, привітати з прийдешнім Новим роком».
Робота конференції була розпланована у насиченій дводенній Програмі проведення і відбувалась у форматі круглих столів: «Суспільні та гуманітарні науки» (модератор – доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри менеджменту і логістики Ольга Комеліна), «Природничі науки» (модератор – доктор технічних наук, доцент кафедри прикладної екології та природокористування Олена Степова), «Виробництво, технології, інженерія» (модератор – доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії, завідувач кафедри конструкцій з металу, дерева і пластмас Сергій Пічугін).
На підсумковому засіданні модератори прокоментували результати роботи круглих, визначили найкращих доповідачів у тематичних напрямках, а учасники конференції підтримали проєкт резолюції і урочисто завершили спільну роботу.
За напрямами роботи конференції буде видано збірник наукових праць.
Медіа-центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
