В умовах тривалої війни та постійної психологічної напруги кожен українець стикається з потребою в особливих інструментах для збереження ментальної рівноваги. Середина грудня – це символічний час, коли природа і психіка людини потребують тиші, завершення певного циклу та підготовки до внутрішнього оновлення. Саме з цією метою 10 грудня 2025 року в Центрі сучасного мистецтва Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» відбувся арт терапевтичний захід «Птаха надії. Арт терапія як акт внутрішнього прощання й оновлення».
Організація заходу базувалася на потужній міждисциплінарній взаємодії трьох фахівців: старшої викладачки кафедри образотворчого мистецтва Олени Острогляд, доцентки кафедри психології та педагогіки Марини Тесленко та практичного психолога університету Олени Кривенко. Така професійна синергія дозволила поєднати глибоку художню експресію з фаховим психологічним супроводом, створивши для учасників простір повної емоційної безпеки та довіри. Унікальне поєднання мистецьких технік та психологічної фасилітації допомогло присутнім віднайти внутрішні ресурси для трансформації тривоги у стійкість, використовуючи творчість як надійний місток до відновлення власного «Я».
Розпочалася зустріч із уже традиційної, але щоразу нової за своїм змістом вправи «Моя суперсила». Учасники, об’єднані в спільне коло, передавали клубок ниток, створюючи живу мережу – візуальну метафору соціальної згуртованості та взаємопідтримки. Кожен присутній, вербалізуючи свою внутрішню опору, фактично активував відчуття приналежності до спільноти, що є критично важливим для подолання почуття ізоляції в часи криз. Цей етап налаштування дозволив учасникам відчути безпеку та підготуватися до більш глибокої індивідуальної роботи з власними емоціями.
Центральною частиною заходу стала робота з образом птаха – потужним архетипом надії, трансформації та здатності підніматися над обставинами. У психологічному контексті птах уособлює прагнення до свободи та відродження, можливість нести на своїх крилах навіть найважчий життєвий досвід, перетворюючи його на мудрість. Матеріалом для творчості став вторинний картон, що мав особливе символічне значення. Використання матеріалу, який уже був у вжитку, підкреслювало ідею трансформації минулого: учасники вирізали силуети птахів, ніби надаючи чіткої форми своїм спогадам, подіям та переживанням, які потребували осмислення та відпускання.
Процес декорування образів зернами пшона, рису та гречки став справжньою медитативною практикою. Психологічний ефект цієї методики базується на сенсорній інтеграції – через дотик до природних матеріалів та ритмічне нанесення зерен на картонну основу учасники досягали стану глибокої зосередженості. Кожне зернятко на крилах птаха уособлювало окрему часточку життєвого досвіду, який перетворювався з емоційного тягаря на цінний ресурс. У творчій тиші Центру сучасного мистецтва відбувався акт внутрішнього зцілення, де минуле не просто залишалося позаду, а переосмислювалося як фундамент для майбутнього злету.
Після завершення художньої частини учасники перейшли до рефлексивного блоку «Два кроки моєї сили», використовуючи метафоричні асоціативні карти. Цей метод допоміг візуалізувати два вектори стійкості: зовнішню підтримку та джерело внутрішнього ресурсу. Поєднання цих образів дозволило кожному створити персональну карту «ресурсного маршруту», чітко усвідомивши, на кого і на що можна спертися під час переходу у нову пору року. Такий підхід сприяв формуванню позитивного налаштування на зимовий період як на час акумуляції енергії та спокійного очікування «внутрішньої весни».
Завершальна рефлексія підтвердила високу терапевтичну цінність заходу. Учасники ділилися інсайтами про те, як через лінії, текстури та символи вони змогли виразити те, що важко було висловити словами. «Птаха надії» стала для багатьох реальним психологічним якорем – інструментом, який допомагає відчути власну незламність. Цей захід успішно реалізував свою ціль: допомогти людям, постраждалим від війни, не лише виживати, а й знаходити внутрішні джерела світла та відновлювати віру у власні сили через силу мистецтва.
Захід відбувся в межах реалізації міжнародного проєкту Erasmus+ KA220-ADU “TRUST”: Trauma of refugees in Europe: An approach through art therapy as a solidarity program for Ukraine war victims («Травма біженців у Європі: підхід через арт-терапію як програма солідарності для жертв війни в Україні», грантова Угода № 2024-BE01-KA220-ADU-000257527).
Назва проєкту розшифровується наступним чином:
TRUST
T – Trauma (Травма)
R – Refugees (Біженці)
U – Ukraine (Україна)
S – Solidarity (Солідарність)
T – Therapy (Терапія)
Проєкт співфінансується ЄС і очолюється Центром нейропсихіатрії Сен-Мартен з Бельгії (Centre Neuro Psychiatrique St-Martin), у партнерстві з Полтавською політехнікою (Україна), Greek Carers Network EPIONI (Греція), Fondazione Don Luigi Di Liegro (Італія), Lekama Foundation (Люксембург), EuroPlural Project (Португалія).
Ми висловлюємо щиру подяку нашим партнерам за їхню неоціненну підтримку, що робить можливим втілення таких життєво важливих ініціатив, які несуть світло надії та зцілення тим, хто найбільше цього потребує.
Відзначимо, викладачі Полтавської політехніки можуть брати участь у програмах академічної мобільності та стажуваннях, а студенти – навчатись за кордоном за грантовими програмами кредитної академічної мобільності Erasmus+ впродовж семестру або цілого навчального року у провідних університетах Австрії, Гренландії, Данії, Естонії, Іспанії, Литви, Латвії, Норвегії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії.
За детальнішою інформацією стосовно актуальних програм стажування, викладання та академічної мобільності за кордоном звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (каб. 213-Ц, interoffice@nupp.edu.ua) або до координаторки міжнародної діяльності Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – к.філол.н., доцентки кафедри германської філології та перекладу Павельєвої Анни Костянтинівни (email: kunsite.zi@gmail.com, телефон: +38-(095)-91-08-192).
