Постать Григорія Сковороди для Полтавщини та сусідньої Харківщини завжди була об’єднуючою силою. Проте в рік відзначення 303-ліття від дня народження «мандрівного філософа», його ідеї про «сродну працю» та внутрішню свободу звучать не як музейна архаїка, а як актуальний маніфест сучасної української нації.
Особливий інтелектуальний імпульс обговоренню надав політичний і громадський діяч, доктор політичних наук, професор Микола Томенко. Його мінілекція «Ми – українці» став глибоким аналізом механізмів формування інформаційної стійкості суспільства.
«Ми часто звикли сприймати Сковороду лагідно – як дідуся з торбиною. Але сьогодні він – наш ідеологічний спецназівець. Його філософія вчить головному: як зберігати внутрішній стержень і залишатися собою, коли весь зовнішній світ намагається тебе зламати або переробити під свій формат», – зазначив Микола Володимирович.
Презентуючи свою нову книгу «Воюючий Шевченко», Микола Томенко провів пряму паралель між класиками минулого та воїнами сучасності. Він наголосив, що інтелектуальна деокупація країни не менш важлива за територіальну, а кожен викладач і студент сьогодні є амбасадором української ідентичності, чиє завдання – перемогти ворога передусім на рівні смислів.
Ключовим практичним вектором заходу стало зміцнення зв’язків між провідними науковими центрами України. У межах події відбулося поглиблення партнерства з Університетом Григорія Сковороди в Переяславі. Делегація на чолі з ректором, професором Віталієм Коцуром та керівницею Центру сковородинознавства Наталією Юхименко, привезла до Полтави не лише результати багаторічних наукових розвідок, а й нову візію міжвузівської взаємодії.
Володимир Онищенко акцентував на тому, що в умовах війни конкуренція між українськими закладами освіти поступається місцем синергії. «Об’єднання потужного потенціалу Полтавської політехніки та глибоких гуманітарних традицій Університету Григорія Сковороди в Переяславі – це символічне цементування інтелектуального фундаменту України. Ми будуємо простір, де наукова думка підкріплена міцною національною основою», – підкреслив Володимир Онищенко.
Важливою частиною Сковородинівських днів стало поповнення фондів Науково-технічної бібліотеки Полтавської політехніки. Серед нових надходжень – колективна монографія «Вічно сучасний» (глибоке дослідження рецепції ідей Сковороди в сучасній культурі) та нові томи «Ілюстрованої історико-богословської енциклопедії», що відкривають маловідомі сторінки нашої духовної історії.
Під час дискусійної панелі науковці також торкнулися питань виховання патріотизму в епоху цифрової війни. Учасники дійшли висновку, що гуманітарний вимір для класичного університету є критично важливим: адже неможливо відбудовувати країну фізично, не маючи чіткої відповіді на питання «хто ми є».
Полтавська політехніка вкотре підтвердила свій статус як осередку формування свідомого громадянського суспільства. Світло Григорія Сковороди, його любов до свободи, правди та самопізнання, помножені на українську незламність, стає тим дороговказом, що веде нас крізь темряву війни. Ми не лише тримаємо оборону – ми готуємо інтелектуальний ґрунт для майбутньої відбудови та розквіту України.
