15 липня 2025 року в Полтавській політехніці відбулася глибока та ресурсна арттерапевтична сесія «Світло в мені», яка об’єднала студентів зі статусом внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та студентів, які постраждали через війну. Під керівництвом досвідчених тренерок, доценток кафедри психології та педагогіки Лесі Клеваки та Вікторії Шевчук, учасники вирушили у подорож до власного джерела надії, стійкості та тепла.
Метою заняття було допомогти кожному учаснику віднайти свій внутрішній ресурс, адже війна – це глибока травма, що супроводжується втратою відчуття безпеки, контролю, соціальних зв'язків та часто – частини власної ідентичності. В таких умовах людина може відчувати емоційне виснаження та апатію, ніби власне світло починає згасати. Арттерапія через метафору «внутрішнього світла» стає потужним інструментом, адже, на відміну від матеріальних речей, які можна втратити, внутрішнє світло – це щось невід'ємне, те, що завжди залишається з людиною. Робота з цим символом допомагає перемістити фокус з болючих втрат на незмінну внутрішню цінність, гідність і силу.
Сама подорож до джерела власної сили розпочалася з теплої вправи «Ім’я та промінчик мого дня», де кожен ділився маленькою радістю. В умовах хронічного стресу, коли психіка схильна фіксуватися на негативі, цей простий ритуал тренує мозок помічати позитивні моменти, що є базовим елементом розбудови психологічної стійкості. Центральною частиною сесії стала глибока арттерапевтична вправа «Моє внутрішнє світло». За допомогою фарб та олівців кожен учасник візуалізував свій унікальний образ світла. В арттерапії цей процес екстерналізації є ключовим, адже він робить невидиме видимим: абстрактне відчуття надії чи сили стає конкретним образом на папері, як-от вогонь, зірка чи світлячок, з яким можна взаємодіяти. Це повертає відчуття контролю, а сам образ стає візуальним якорем, нагадуванням про те, що джерело сили знаходиться всередині.
Щоб закріпити це відчуття не лише на рівні свідомості, а й у тілі, була проведена тілесно-ресурсна вправа «Запалюю себе». Оскільки травма «живе» в тілі, проявляючись у напрузі та затисках, ця практика, заснована на принципах ембодіменту, допомогла учасникам фізично відчути, як тепло і світло розливаються по тілу, знімаючи напругу та повертаючи відчуття внутрішнього спокою та безпечного «дому» у власному тілі. На завершення учасники створили спільне «Коло світлих слів», записуючи на папірцях поняття, які асоціюються у них зі світлом: «надія», «довіра», «підтримка». Цей ритуал є надзвичайно важливим, адже він руйнує ізоляцію, яку часто спричиняє травма. Почувши, що інші поділяють схожі цінності, людина розуміє, що вона не самотня у своїй боротьбі та у своїй силі.
Як зазначили самі учасники: «Ми всі – носії світла. Навіть коли навколо темно, воно залишається всередині. Його можна згадати, знайти, запалити знову».
Такі зустрічі є життєво необхідними в часи війни. Вони не просто допомагають впоратися з емоційним навантаженням. Вони повертають людині найголовніше – зв'язок із собою, відчуття власної незнищенності та віру у здатність бути джерелом світла для себе та інших.
Проєкт “TRUST” продовжує свою місію, створюючи простори для зцілення та надії. Адже кожна людина, яка знову запалила своє внутрішнє світло, – це ще один крок до нашого спільного, світлого і стійкого майбутнього.
Захід було проведено у межах реалізації масштабного міжнародного проєкту Erasmus+ KA220-ADU “TRUST”: Trauma of refugees in Europe: An approach through art therapy as a solidarity program for Ukraine war victims («Травма біженців у Європі: підхід через арт-терапію як програма солідарності для жертв війни в Україні», грантова Угода № 2024-BE01-KA220-ADU-000257527).
Назва проєкту розшифровується наступним чином:
TRUST
T – Trauma (Травма)
R – Refugees (Біженці)
U – Ukraine (Україна)
S – Solidarity (Солідарність)
T – Therapy (Терапія)
Проєкт співфінансується ЄС і очолюється Центром нейропсихіатрії Сен-Мартен з Бельгії (Centre Neuro Psychiatrique St-Martin), у партнерстві з Полтавською політехнікою (Україна), Greek Carers Network EPIONI (Греція), Fondazione Don Luigi Di Liegro (Італія), Lekama Foundation (Люксембург), EuroPlural Project (Португалія).
Нагадаємо, викладачі Полтавської політехніки можуть брати участь у програмах академічної мобільності та стажуваннях, а студенти – навчатись за кордоном за грантовими програмами кредитної академічної мобільності Erasmus+ впродовж семестру або цілого навчального року у провідних університетах Австрії, Гренландії, Данії, Естонії, Іспанії, Литви, Латвії, Норвегії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії.
За детальнішою інформацією стосовно актуальних програм стажування, викладання та академічної мобільності за кордоном звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (каб. 213-Ц, interoffice@nupp.edu.ua) або до координаторки міжнародної діяльності Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – к.філол.н., доцентки кафедри германської філології та перекладу Павельєвої Анни Костянтинівни (email: kunsite.zi@gmail.com, телефон: +38-(095)-91-08-192).
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
