21 лютого 2025 року в Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» науково-педагогічні працівники кафедри українознавства, культури та документознавства разом із здобувачами спеціальності 029 Інформаційна, бібліотечна та архівна справа підготували та провели традиційний студентський науковий круглий стіл «Сучасні тенденції розвитку рідної мови в умовах глобалізації», присвячений Міжнародному дню рідної мови.
У роботі круглого столу також взяли участь студенти Полтавського коледжу нафти і газу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» і ВСП «Миргородського фахового коледжу імені Миколи Гоголя» Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка».
Із вітальним словом до учасників заходу звернулися проректорка із наукової роботи, докторка технічних наук, професорка Олена Степова, яка привітала учасників зі святом та наголосила: «Сьогодні українська мова – це не лише засіб спілкування, а й могутній носій культури, традицій та історичної пам’яті нашого народу. Вона формує самобутність, надихає на наукові пошуки та відкриває нові горизонти знань. У цей день щиро зичу всім нам берегти, плекати й розвивати свою мову, адже саме через неї ми виражаємо думки, створюємо наукові відкриття та передаємо їх майбутнім поколінням. Хай вона завжди буде джерелом натхнення, єдності та духовного збагачення української нації!».
«Уся світова спільнота сьогодні відзначає особливе свято – День рідної мови. Вона уособлює традиції, світогляд, мудрість поколінь і духовне багатство нації. Саме рідна мова є тим ментальним каналом, який поєднує минуле, сучасне та майбутнє, зберігаючи українську самобутність у світі. Дуже важливо досліджувати сучасні тенденції розвитку української мови, її адаптацію до викликів глобалізації, вплив міжнародних процесів у контексті збереження мовної ідентичності. Адже мова – це не лише засіб комунікації, а й ключовий елемент національного самовизначення. Бережімо, плекаймо та передаваймо її наступним поколінням, бо в мові – наша сила! А українська – це мова переможців!», – підкреслила деканка факультету філології, психології та педагогіки, кандидатка педагогічних наук, доцентка Анна Агейчева.
Зі вступним словом до студентського наукового заходу виступила завідувачка кафедри українознавства, культури та документознавства, докторка історичних наук, професорка Ірина Передерій.
«Щороку 21 лютого весь світ відзначає особливе свято – Міжнародний день рідної мови, оскільки воно підкреслює важливість мовного розмаїття і культурної ідентичності кожного народу. Це свято було встановлене ще 1999 року з ініціативи ЮНЕСКО. Воно нагадує нам про трагічні події 1952 року, пов’язані з мовним рухом у Східному Пакистані (нині Бангладеш). Після створення Пакистану в 1947 році уряд оголосив, що єдиною державною мовою буде урду, хоч більшість населення говорила бенгальською. Це викликало значне невдоволення серед бенгальців, які вимагали визнання їхньої мови. І 21 лютого 1952 року студенти в Дацці (столиці Східного Пакистану) організували мирний протест проти рішення уряду, однак поліція відкрила вогонь по демонстрантах, убивши кількох студентів, які відстоювали своє право навчатися рідною мовою. Отже, приводом для встановлення міжнародного дня рідної мови стали вкрай трагічні події. Сьогодні це свято сприяє збереженню мов. Наразі у світі існує понад 6 000 мов, і майже половина з них перебуває під загрозою зникнення. А ще Міжнародний день рідної мови нагадує про права кожної людини говорити материнською мовою без страху дискримінації та переслідувань. У цьому контексті яскравим прикладом є трагічна доля кримськотатарського народу, який пережив кілька етапів утисків, зокрема геноцид та лінгвоцид, починаючи з ХVІІІ століття, особливо за часів радянської влади, і цю політику продовжує й зараз країна-агресор у тимчасово окупованому Криму.
Найжорстокішою подією стала депортація 18 травня 1944 року, коли майже весь кримськотатарський народ був примусово виселений з Криму до Середньої Азії, Сибіру та інших регіонів СРСР. Радянська влада цілеспрямовано знищувала й витісняла кримськотатарську мову з ужитку. На чужині люди були абсолютно відірвані від природного середовища проживання та мусили послуговуватись мовою місць депортацій: Узбекистану, Сибіру (Росія), Казахстану, а насамперед, мовою «інтернаціонального спілкування» – російською, яка нав’язувалася ще й у такий спосіб.
Депортація та лінгвоцид зумовили надзвичайно трагічні наслідки для кримськотатарського народу. Сьогодні кримські татари продовжують боротися за свої права, зокрема за збереження мови, культури та історичної пам’яті. Після анексії Криму в 2014 році утиски кримських татар посилилися. Багато активістів і журналістів зазнають переслідувань, а кримськотатарська мова знову опинилася під загрозою знищення. Щороку 18 травня відзначається День пам’яті жертв депортації кримських татар, аби не допустити повторення цієї трагедії. А 26 лютого останні 10 років у нашій країні ще відзначається й День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Цього дня 2014 року на заклик Меджлісу кримськотатарського народу на площу перед Верховною Радою Криму вийшли тисячі людей, щоб засвідчити свою підтримку територіальній цілісності і суверенітету України у відповідь на нову російську окупацію.
То ж у реаліях сьогодення ми розуміємо, що мова є основою єдності та незалежності країни. Державна мова сприяє згуртованості суспільства й розвитку національної свідомості, ось чому її варто берегти, плекати, розвивати та популяризувати. Утвердження рідної мови робить суспільство сильнішим, а країну – могутнішою».
Модерувала засідання студентського наукового круглого столу кандидатка філологічних наук, доцентка, доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства, мовна омбудсманка університету Ірина Денисовець.
Проблеми національної ідентичності, що є основою існування кожної нації, мовної комунікації, яка впливає на культурні, соціальні та економічні процеси, закладає основу світосприймання, уможливлює збереження ключових цінностей, формує свідомість, утверджує наші позиції на світовій арені, розкрила у доповіді на тему «Мова як онтологічна основа національної ідентичності в умовах глобалізаційних викликів» студентка групи 101-пФД Адардасова Юлія (Науковий керівник – Блоха Я. Є., к.філос.н., доцент кафедри українознавства, культури та документознавства).
Ролі мовного етикету в культурі спілкування, що сприяє налагодженню взаєморозуміння і гармонійних взаємин між людьми, було присвячено доповідь «Мовний етикет у сучасному суспільстві», яку виголосила студентка групи 101-ЕФмс Коваленко Поліна (Науковий керівник – Дерев’янко Л. І., к.філол.н., доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства).
Питаннями надмірного використання запозиченої лексики у сучасній мові зацікавила присутніх студентка групи 301-пФД Пікалова Валерія, яка презентувала доповідь «Англіцизми та запозичення: необхідність чи загроза?». (Науковий керівник – Савонова Г. І., д.філос.н., доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства).
Специфіку засвоєння англізмів та їхньої адаптації в сучасній українській мові, що пов’язана з низкою лінгвістичних, соціокультурних і комунікативних чинників, розкрила у своєму виступі «Специфіка засвоєння англізмів у сучасній українській мові» студентка групи 102-ФМ Біленко Марина (Науковий керівник – Дорошенко С. М., к.філол.н., доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства).
Викликала зацікавленість і доповідь «Словотвірний потенціал гібридних дериватів у сучасній українській мові» студентки групи 301-ФД Гориславець Аліни (Науковий керівник – Денисовець І. В., к.філол.н., доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства), в якій було окреслено проблеми розвитку гібридних дериватів, що активно розширюють словниковий склад української мови. Крім того, сучасні глобалізаційні впливи сприяють активному проникненню іншомовних елементів в український словотвір.
Своє бачення ролі української мови як важливого чинника національної ідентичності, культурного спротиву та об’єднання українців в умовах повномасштабної збройної агресії росії проти України представила у доповіді на тему «Українська мова під час російської збройної агресії проти України» студентка групи 101-ФІ Путря Лілія (Науковий керівник – Мізіна О. І., к.філол.н., доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства).
Тематика наукового круглого столу не залишила байдужими всіх учасників, оскільки було висвітлено надзвичайно важливі теми, що стосуються тенденцій розвитку української мови в умовах глобалізації.
Висловлюємо вдячність усім доповідачам за змістовні, цікаві та натхненні виступи, а також їхнім науковим керівникам за підтримку, спрямування та сприяння розвитку молодих науковців. «Ваші дослідження, думки та ідеї не лише збагачують нашу спільну справу, а й допомагають утверджувати українське слово, культуру та національну свідомість. Дякуємо за вашу працю, вашу відданість і ваш внесок у нашу спільну перемогу – мовну, культурну та наукову!»,– підкреслила у своєму заключному слові завідувачка кафедри українознавства, культури та документознавства, докторка історичних наук, професорка Ірина Передерій.
Для українців сьогодні вже зрозуміло: майбутнє дітей і внуків ‒ українська мова. Україну чекають у Європі саме як українську державу. Процес остаточного утвердження української мови і, зрештою, процес відновлення українського обличчя України, справжнього українського обличчя – це процес уже незворотній. Його зупинити не можна. Тому наші воїни, захисники, які боронять Україну, боронять не тільки землю, не тільки конкретний населений пункт, вони боронять українськість, українські цінності. І з цього треба виходити, коли оцінюємо їхню високу жертву. То ж давайте про це пам’ятати, поглиблювати наші знання в царині мови, культуру нашого мовлення, сприяти її остаточному утвердженню, щоб ця жертва не була даремною. І пам’ятаймо: українська – мова вільних, мова незламних, мова найстійкіших та найсміливіших людей на Землі, мова, якою говорять переможці.
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
