18 червня 2025 року у стінах Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» відбувся особливий захід: «Моя внутрішня дитина. Кожна сльоза – це правда, що шукає вихід. Кожен штрих – це крок до полегшення».
Захід був присвячений роботі з внутрішньою дитиною – тією частиною нас, яка зберігає наші найперші рани, мрії та незахищені емоції. Це була глибока, зворушлива подорож до себе, спрямована на зцілення внутрішньої дитини, об’єднала студентів навколо теми, якої ми часто уникаємо – власного болю, пережитої втрати, дитячих травм.
Ця зустріч стала частиною серії арттерапевтичних практик у межах міжнародного проєкту Erasmus+ KA220-ADU “TRUST”: Trauma of refugees in Europe: An approach through art therapy as a solidarity program for Ukraine war victims («Травма біженців у Європі: підхід через арт-терапію як програма солідарності для жертв війни в Україні», грантова Угода № 2024-BE01-KA220-ADU-000257527).
Назва проєкту розшифровується наступним чином:
TRUST
T – Trauma (Травма)
R – Refugees (Біженці)
U – Ukraine (Україна)
S – Solidarity (Солідарність)
T – Therapy (Терапія)
Проєкт співфінансується ЄС і очолюється Центром нейропсихіатрії Сен-Мартен з Бельгії (Centre Neuro Psychiatrique St-Martin), у партнерстві з Полтавською політехнікою (Україна), Greek Carers Network EPIONI (Греція), Fondazione Don Luigi Di Liegro (Італія), Lekama Foundation (Люксембург), EuroPlural Project (Португалія).
Модераторкою заходу виступила практичний психолог Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», асистент кафедри психології та педагогіки Олена Кривенко.
Арттерапія у роботі з внутрішньою дитиною – це процес лагідного занурення в глибинні шари психіки, де творчість стає провідником до пригнічених емоцій, недопережитих втрат і потреб, які колись не були задоволені. Завдяки безпечному простору та символічній мові мистецтва учасники змогли віднайти спосіб говорити про те, що боліло мовчки.
Сесія об’єднала студентську молодь навколо теми, яку часто воліємо уникати – власного болю. Учасники говорили про п’ять базових психологічних травм (відкидання, покинутості, приниження, зради, несправедливості), досліджували етапи переживання любові і втрати, працювали з дитячими світлинами, виконували медитативну вправу на встановлення контакту зі своєю внутрішньою дитиною, а також використовували метафоричні асоціативні карти «Велика, маленька Я».
Однією з найпотужніших практик стала робота з фото з дитинства. Погляд у власні дитячі очі – це зустріч, яку не можна підробити. Для багатьох це стало моментом одкровення: ми часто не помічаємо, як давно не були добрими до себе, як давно не чули, чого прагне наше внутрішнє дитя. Ця вправа викликала щире зворушення, відкриття, сльози і, водночас, глибоке полегшення.
Метафоричні карти стали інструментом глибшого діалогу між минулим і теперішнім, між вразливістю та опорою. Через образи, кольори, символи учасники знаходили мову для своїх емоцій, які часто складно озвучити словами. Арттерапія дала змогу активізувати ті механізми психіки, що сприяють інтеграції – з’єднанню частин себе, які були розділені досвідом болю.
Атмосфера безпеки, підтримки та прийняття дозволила кожному бути собою без страху бути засудженим. Це особливо важливо для молоді, яка в умовах війни, втрати стабільності й тривалого стресу, потребує глибокого відновлення через тілесний, емоційний та творчий ресурси.
Ця зустріч стала не просто практикою – це був акт внутрішнього обіймання. Учасники нагадали собі, що мають право на ніжність, підтримку, власний темп зцілення, що внутрішня дитина кожного досі чекає любові – і ми можемо дати їй те, чого вона потребує.
Попереду – нові сесії, нові теми, нові відкриття. Дякуємо кожному учаснику за довіру, щирість і готовність торкнутися найтонших струн своєї душі. Разом ми створюємо простір, у якому мистецтво лікує.
У рамках проєкту TRUST вже реалізовано серію психотерапевтичних заходів, які мали помітний позитивний вплив на ментальне здоров’я самих учасників, які пережили втрату дому, розлуку з близькими, тривалий стрес і тривожність. Арттерапія допомогла знизити рівень емоційної напруги, навчитися розпізнавати та безпечно виражати власні переживання, знову відчути зв’язок із собою та світом.
Проєкт TRUST триває й обіцяє ще більше глибоких практик, нових методик і, що найважливіше, – підтримку, яка сьогодні вкрай необхідна українцям, адже кожен так чи інакше відчуває на собі негативний вплив війни.
Відзначимо, викладачі Полтавської політехніки можуть брати участь у програмах академічної мобільності та стажуваннях, а студенти – навчатись за кордоном за грантовими програмами кредитної академічної мобільності Erasmus+ впродовж семестру або цілого навчального року у провідних університетах Австрії, Гренландії, Данії, Естонії, Іспанії, Литви, Латвії, Норвегії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії.
За детальнішою інформацією стосовно актуальних програм стажування, викладання та академічної мобільності за кордоном звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (каб. 213-Ц, interoffice@nupp.edu.ua) або до координаторки міжнародної діяльності Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – к.філол.н., доцентки кафедри германської філології та перекладу Павельєвої Анни Костянтинівни (email: kunsite.zi@gmail.com, телефон: +38-(095)-91-08-192).
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
