У світі, де дорослі говорять про тривогу та невизначеність, дитяча душа шукає свої власні способи знайти острівець безпеки. Як допомогти найменшим, тим, хто ще не вміє назвати свої почуття словами, але гостро відчуває напругу навколо? Відповідь на це питання шукали у Центрі освіти та піклування про дітей дошкільного віку Полтавської політехніки, де 23 липня 2025 року відбулася тепла й світла арттерапевтична зустріч для дітей дошкільного віку «У пошуках чарівної рибки».
Захід був організований доцентом, кандидатом педагогічних наук, в.о. завідувача кафедри психології та педагогіки Лесею Клевакою та доцентом, кандидатом психологічних наук, доцентом кафедри психології та педагогіки Вікторією Шевчук у рамках масштабного міжнародного проєкту Erasmus+ KA220-ADU “TRUST”: Trauma of refugees in Europe: An approach through art therapy as a solidarity program for Ukraine war victims («Травма біженців у Європі: підхід через арттерапію як програма солідарності для жертв війни в Україні», грантова Угода № 2024-BE01-KA220-ADU-000257527).
Назва проєкту розшифровується наступним чином:
TRUST
T – Trauma (Травма)
R – Refugees (Біженці)
U – Ukraine (Україна)
S – Solidarity (Солідарність)
T – Therapy (Терапія)
Проєкт співфінансується ЄС і очолюється Центром нейропсихіатрії Сен-Мартен з Бельгії (Centre Neuro Psychiatrique St-Martin), у партнерстві з Полтавською політехнікою (Україна), Greek Carers Network EPIONI (Греція), Fondazione Don Luigi Di Liegro (Італія), Lekama Foundation (Люксембург), EuroPlural Project (Португалія).
Зустріч розпочалася не з правил, а з дива. Фасилітаторки заходу запросили малюків у терапевтичну казку про безмежний океан, у глибинах якого живе чарівна рибка, здатна виконати найщиріше бажання. Океан став метафорою непередбачуваного світу почуттів – радості, цікавості, страху, надії, а казковий сюжет був побудований так, щоб діти змогли уявити себе у ролі добрих мореплавців, які мандрують крізь ці хвилі почуттів, де чарівна рибка стала символом надії, тим дивом, яке можна створити власними руками, і тим самим повернути собі відчуття контролю у світі, що хитається.
Це образне занурення допомогло дітям безпечно підійти до теми власних емоцій. Через гру психологи делікатно запитували: «А якби твоя рибка могла зробити щось добре для тебе – що б ти попросив?». Це стало ключем, що відкрив можливість проговорити або показати через малюнок ті потреби, які дитина ще не вміє висловити: потребу в безпеці, спокої, присутності близьких.
Центральною частиною заняття стало створення власної чарівної рибки. Кожен учасник мав змогу вибрати ті кольори, форми й елементи, які йому найбільше подобаються. На папері почали з’являтися не просто рибки, а справжні хранителі дитячих мрій. Кожен колір, кожна лінія несла в собі глибокий сенс. Малювання та аплікація – це не лише розвиток дрібної моторики, а й потужний інструмент проєкції. Через творчість дитина несвідомо переносить свої внутрішні стани на зовнішній об'єкт, роблячи свої переживання видимими та менш страшними.
Діти вкладали у створення «морських друзів» свої найпотаємніші бажання: «щоб мама більше посміхалась», «щоб закінчилась війна», «щоб мені не снився страшний сон». Особливо зворушливою була частина, де діти прикрашали «рибку-мрію» символами – серцями, сонечками, оченятами, які «бачать добро», або хвостами, що «розганяють тривожні хмарки». Так казкова істота ставала образом надії, внутрішньої сили та особистою захисницею.
Окремим етапом стала коротка релаксаційна практика. Діти вчилися «дихати, як хвилі», м'яко вдихаючи і видихаючи, або «надимали животик, як надувний круг». Це проста, але дієва вправа на заземлення, що дозволяє вивільнити напругу з тіла та відчути себе «тут і зараз».
Чарівна рибка, яку кожна дитина забрала із собою, перетворюється на індивідуальний ресурсний якір. Це не просто виріб, а матеріалізований символ підтримки, віри та власної сили. Вона нагадує про те, що навіть у найтемнішій глибині можна знайти світло власної мрії, і що ти не один у своїх переживаннях.
Після завершення діти разом із психологами ділилися тим, що “сказала” їхня рибка, чого вона хоче, де хоче жити – це був діалог із фантазією, а насправді – із власними внутрішніми потребами, в якому кожна дитина почувалася почутою та важливою.
За словами Лесі Клеваки та Вікторії Шевчук, заняття було спрямоване на підтримку адаптації дошкільнят у час війни, зниження рівня тривожності, формування відчуття безпеки та ресурсності. Такий досвід особливо важливий для дітей, що переживають постійне емоційне навантаження – через зміну місця проживання, розлуку з близькими, невизначеність.
«Через казку, кольори й тепло спільної роботи ми показуємо дітям, що вони не самі, що їхні емоції – це нормально, і що всередині кожного є сила, яка допомагає долати труднощі», – підсумували організаторки заходу.










Такі зустрічі, що регулярно проводяться в межах проєкту TRUST, повертають дітям те, що війна намагається відібрати – відчуття безпеки, право на радість і віру в диво. Адже дитинство має бути наповнене не страхом, а світлом, уявою і теплом. Попереду – нові зустрічі, але головна мета залишається незмінною: плекати стійкість найменших українців, даруючи їм інструменти для зцілення душі.
Нагадаємо, викладачі Полтавської політехніки можуть брати участь у програмах академічної мобільності та стажуваннях, а студенти – навчатись за кордоном за грантовими програмами кредитної академічної мобільності Erasmus+ впродовж семестру або цілого навчального року у провідних університетах Австрії, Гренландії, Данії, Естонії, Іспанії, Литви, Латвії, Норвегії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії.
За детальнішою інформацією стосовно актуальних програм стажування, викладання та академічної мобільності за кордоном звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (каб. 213-Ц, interoffice@nupp.edu.ua) або до координаторки міжнародної діяльності Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – к.філол.н., доцентки кафедри германської філології та перекладу Павельєвої Анни Костянтинівни (email: kunsite.zi@gmail.com, телефон: +38-(095)-91-08-192).
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»