2026-03-17

Майбутнє науки крізь призму слова: у Полтавській політехніці відбулася VI конференція «Філологія очима молоді»

12 березня 2026 року Полтава стала центром молодіжної науки. На базі факультету філології, психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» відбулася знакова подія — VI учнівська конференція «Філологія очима молоді».

Майбутнє науки крізь призму слова: у Полтавській політехніці відбулася VI конференція «Філологія очима молоді»

Організатори конференції передали щирі слова вітання учасникам від Президента Полтавської політехніки д.е.н., професора Володимира ОНИЩЕНКА, у яких було наголошено: дуже символічно, що саме молоді дослідники сьогодні беруть на себе відповідальність за розвиток слова, культури та смислів. Філологія – це вміння розуміти світ, будувати діалог і зберігати нашу ідентичність. Свіжі ідеї, нестандартні погляди юних науковців є тим рушієм, який дозволяє гуманітарній науці залишатися живою та актуальною. Також щирі слова вітання передали і від Ректора університету Олени ФІЛОНИЧ, яка побажала сміливості в наукових пошуках, палких дискусій та нових відкриттів, а цей науковий івент, щоб став для кожного кроком до великих професійних успіхів! Декан факультету філології, психології та педагогіки Анна АГЕЙЧЕВА у вітальному слові наголосила, що «щиро рада бачити таку кількість енергійних, талановитих, небайдужих до Слова людей. Конференція «Філологія очима молоді» – це особливий простір, де ваші перші наукові спроби перетворюються на реальні здобутки. Пишаємося вашим бажанням занурюватися у глибини мови та літератури. Сьогодні філолог — це не просто знавець текстів, а фахівець, який володіє найпотужнішою зброєю у світі — інформацією та комунікацією. Двері нашого університету завжди відчинені для тих, хто любить рідне слово та прагне відкривати нові горизонти».

Попри виклики часу, захід об’єднав понад 150 учасників із різних міст України (Полтава, Кременчук, Київ, Харків, Кропивницький, Черкаси) та Данії, Франції, Австрії. Це ще раз потверджує, що зацікавленість мовою, літературою та міжкультурною комунікацією серед молоді лише зростає.

Конференція стала майданчиком для презентації перших наукових кроків юних дослідників. Робота велася у  змішаному форматі у п’яти секціях, що охопили найактуальніші напрями сучасної філологічної думки:

  • Германські, романські та інші мови – дослідження тонкощів іноземної лінгвістики.
  • Слов’янські мови та література – новий погляд на рідне та споріднене слово.
  • Література зарубіжних країн – аналіз світових шедеврів та сучасних бестселерів.
  • Актуальні проблеми міжкультурної комунікації та перекладознавства – практичні кейси взаємодії культур.
  • Історико-філологічні та філософські студії – пошук глибинних сенсів та зв’язків.

Особливістю конференції став її мультилінгвальний характер. Доповіді та дискусії лунали не лише українською, а й англійською, німецькою, французькою, польською мовами. Такий формат дозволяє учасникам не лише ділитися знаннями, а й практикувати навички публічних виступів на європейському рівні. Як зазначила завідувачка кафедри загального мовознавства та іноземних мов Алла БОЛОТНІКОВА, «Філологія сьогодні – це не лише про правила, це про здатність розуміти світ і бути почутим у ньому».

Тематика доповідей охопила широке коло гуманітарних проблем:

  • Сучасна лінгвістика та сленг: значна частина робіт присвячена дослідженню молодіжного сленгу (зокрема в TikTok та соцмережах), інтернет-абревіатур, фемінітивів в українській мові та особливостей неформального спілкування.
  • Цифровізація та штучний інтелект: учасники аналізують вплив AI (зокрема ChatGPT) на вивчення мов, труднощі перекладу гумору алгоритмами та трансформацію мовлення в епоху цифровізації.
  • Перекладознавство та міжкультурна комунікація:  труднощі перекладу ідіом, реалій у кіно та серіалах (наприклад, «Stranger Things», «Alice in Wonderland»), а також особливості ділового та геймерського спілкування.
  • Літературознавчий аналіз: доповіді містять компаративні аналізи творів (Марія Матіос, Джон Грін, Вільям Шекспір), дослідження архетипів у дитячій літературі та рецепцію антивоєнної прози
  • Історико-філософські студії: розглянено питання національної ідентичності, етичні дилеми сучасних підлітків, філософські виміри часу та свободи вибору, а також історія формування Київської держави
  • Гендерні аспекти: аналіз відображення гендерної рівності в англійській мові та використання гендерно-нейтральної лексики в медіа.

Конференція «Філологія очима молоді» вкотре підтвердила статус Полтавської політехніки як потужного інтелектуального магніту, що допомагає талановитим учням перетворювати цікавість на справжнє наукове покликання.

Вітаємо юних науковців з успішним стартом і чекаємо на нові відкриття у світі слова!