У світі, сповненому тривог дорослих, як зберегти острівець дива для дитини? Особливо, коли ця дитина сприймає світ інакше, більш чутливо та відкрито. Для дітей із синдромом Дауна, яких часто називають «сонячними» за їхню щирість, стабільність і безпечний простір є життєво необхідними. Війна намагається відібрати це відчуття, але мистецтво має силу його повернути.
Саме такій меті була присвячена особлива арттерапевтична зустріч «У пошуках дива», що відбулася 25 липня 2025 року в стінах Полтавської політехніки (ауд. 318-Ц). Захід був проведений для дітей із синдромом Дауна та їхніх родин і поєднав елементи казкотерапії, сенсорної стимуляції, розвитку емоційного інтелекту та творчості. Головна мета заходу – надати дітям безпечний простір для емоційного самовираження, розвитку уяви, соціалізації та відчуття єдності з родиною.
Зустріч організували та провели кандидат психологічних наук, доцентка кафедри психології та педагогіки Вікторія Шевчук та кандидат педагогічних наук, в.о. завідувача кафедри психології та педагогіки Леся Клевака у межах масштабного міжнародного проєкту Erasmus+ KA220-ADU “TRUST”: Trauma of refugees in Europe: An approach through art therapy as a solidarity program for Ukraine war victims («Травма біженців у Європі: підхід через арттерапію як програма солідарності для жертв війни в Україні», грантова Угода № 2024-BE01-KA220-ADU-000257527).
Назва проєкту розшифровується наступним чином:
TRUST
T – Trauma (Травма)
R – Refugees (Біженці)
U – Ukraine (Україна)
S – Solidarity (Солідарність)
T – Therapy (Терапія)
Проєкт співфінансується ЄС і очолюється Центром нейропсихіатрії Сен-Мартен з Бельгії (Centre Neuro Psychiatrique St-Martin), у партнерстві з Полтавською політехнікою (Україна), Greek Carers Network EPIONI (Греція), Fondazione Don Luigi Di Liegro (Італія), Lekama Foundation (Люксембург), EuroPlural Project (Португалія).
Подорож у світ творчості розпочалася із занурення в морську казку, яка створила чарівну та безпечну атмосферу. Казкотерапія стала тим ключем, що відкрив двері до дитячої уяви та дозволив говорити про важливі речі мовою образів.
Першим етапом стало створення «чарівної рибки» – власного талісмана, що виконує бажання. Використовуючи крупи, кольоровий папір та блискітки, діти не просто творили, а й вступали у важливий діалог із собою. Цей процес мав кілька терапевтичних рівнів: по-перше, сенсорна стимуляція через роботу з різними текстурами, що є надзвичайно корисною для розвитку дітей. По-друге, це потужна вправа на розвиток дрібної моторики. І найголовніше – це можливість матеріалізувати свою мрію. Кожна дитина, створюючи рибку, думала про своє найзаповітніше бажання, вкладаючи в неї надію та віру в диво.
Наступним кроком стала глибоко символічна вправа «Дерево родини». За допомогою пальчикових фарб діти створювали унікальне зображення, де відбиток долоньки ставав міцним стовбуром, а відбитки пальчиків – гілочками. Ця метафора є надзвичайно потужною: стовбур – це опора, сила та стабільність, яку дає родина. Гілочки – це самі діти та їхні близькі, кожен унікальний, але всі разом є частиною одного цілого. Вибір кольорів також був невипадковим: діти інтуїтивно обирали ті відтінки, що асоціювалися з їхніми почуттями у родинному колі. Така практика зміцнює зв’язок із батьками, формує позитивний образ «Я» та дає відчуття приналежності й безпеки.
Заняття завершилося теплим колом спілкування. Діти ділилися враженнями, показували свої роботи та розповідали, що їм сподобалося найбільше. У їхніх очах світилася радість, а в словах звучало відчуття прийняття та підтримки. Батьки, які були поруч, отримали не лише позитивні емоції, а й практичні поради, як продовжувати таку творчу взаємодію вдома.
«Арттерапія для дітей з особливими освітніми потребами – це не просто розвага. Це потужний інструмент для розвитку, соціалізації та зміцнення самооцінки. Створюючи такі безпечні та творчі простори, ми інвестуємо у ментальне здоров’я наших дітей та будуємо чуйне, інклюзивне суспільство, де кожна дитина почувається цінною та потрібною», – підсумували організаторки.
Проведення подібних заходів у межах проєкту TRUST свідчить про важливість комплексного підходу до психологічної допомоги дітям із особливими освітніми потребами. Арттерапія в цьому контексті стає не лише способом емоційного розвантаження, а й потужним інструментом розвитку, укріплення самооцінки та соціальної інтеграції. Створення таких безпечних, теплих і творчих просторів – це інвестиція у ментальне здоров’я наших дітей і в побудову чуйного, інклюзивного суспільства.
Нагадаємо, викладачі Полтавської політехніки можуть брати участь у програмах академічної мобільності та стажуваннях, а студенти – навчатись за кордоном за грантовими програмами кредитної академічної мобільності Erasmus+ впродовж семестру або цілого навчального року у провідних університетах Австрії, Гренландії, Данії, Естонії, Іспанії, Литви, Латвії, Норвегії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії.
За детальнішою інформацією стосовно актуальних програм стажування, викладання та академічної мобільності за кордоном звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (каб. 213-Ц, interoffice@nupp.edu.ua) або до координаторки міжнародної діяльності Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – к.філол.н., доцентки кафедри германської філології та перекладу Павельєвої Анни Костянтинівни (email: kunsite.zi@gmail.com, телефон: +38-(095)-91-08-192).
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
