У сучасному світі легко загубити себе у зовнішньому шумі – дедлайнах, новинах, тиску обставин. Особливо це стосується підлітків, студентів, молоді, людей, які пережили психологічну травму або мають досвід втрат.
У такому контексті важливо не лише «вижити», а й відчути свій внутрішній ритм, повернути собі опору, внутрішню рівновагу і цілісність. Саме таку мету мало арттерапевтичне заняття під назвою «У ритмі себе: арттерапія від напруги до гармонії», яке поєднало в собі тілесні практики та елементи хореографії, проведене 20 червня 2025 року в Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка».
Захід відбувся в межах реалізації міжнародного проєкту Erasmus+ KA220-ADU “TRUST”: Trauma of refugees in Europe: An approach through art therapy as a solidarity program for Ukraine war victims («Травма біженців у Європі: підхід через арттерапію як програма солідарності для жертв війни в Україні», грантова Угода № 2024-BE01-KA220-ADU-000257527).
Назва проєкту розшифровується наступним чином:
TRUST
T – Trauma (Травма)
R – Refugees (Біженці)
U – Ukraine (Україна)
S – Solidarity (Солідарність)
T – Therapy (Терапія)
Проєкт співфінансується ЄС і очолюється Центром нейропсихіатрії Сен-Мартен з Бельгії (Centre Neuro Psychiatrique St-Martin), у партнерстві з Полтавською політехнікою (Україна), Greek Carers Network EPIONI (Греція), Fondazione Don Luigi Di Liegro (Італія), Lekama Foundation (Люксембург), EuroPlural Project (Португалія).
Модераторами заходу стали практичний психолог Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», асистент кафедри психології та педагогіки Оленою Кривенко, кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології та педагогіки Вікторія Шевчук, старший викладач кафедри хореографії і танцювальних видів спорту Віталій Горголь, завідувач кафедри хореографії і танцювальних видів спорту, Заслужений працівник культури України, Почесний діяч мистецтв України, Заслужений діяч спортивного танцю України, доцент Петро Горголь.
Захід став майданчиком для дослідження глибокого зв’язку між тілесним вираженням, емоціями та вмінням відчувати музику, ритм, такт. Учасники досліджували свої ритми через тіло, уяву, рух і творчість. Під час виконання спеціальної вправи «Відчуй свій ритм» вони занурювались у себе, дослухаючись до відчуттів у тілі, до темпу дихання, спостерігаючи емоції, та співвідносили їх з описами ритмів. Після цього група виконала імпровізаційну вправу «Порухатись у ритмі»: під різну музику учасники вільно рухалися, відчуваючи, що більше резонує: легкість, сила, спокій чи імпульс, агресія, хаос.
Одним із ключових терапевтичних елементів заняття стала робота з тілесною присутністю: в умовах хронічного стресу тіло часто «вимикається» або діє автоматично. Завдяки усвідомленому руху учасники змогли «повернутися» до себе, помітити, де саме в тілі накопичується напруга, і навчитися з нею працювати. Рух, як елемент арттерапії, слугує способом невербального вираження внутрішніх переживань, які важко або боляче озвучити словами. І саме через цей канал можна поступово вивільнити заблоковані емоції та дати їм форму.
Після рухових практик важливою частиною стало коло рефлексії. Тут учасники ділилися своїми відкриттями, говорили про те, що саме відчули під час вправ, з якими емоціями стикнулись, які внутрішні образи з’являлися. Такий формат взаємного слухання без оцінки створює атмосферу прийняття й підтримки, що саме по собі є цілющим досвідом. У когось тіло «заспівало», у когось – затрусилось. У когось сльози полились, а хтось уперше за довгий час відчув себе живим. Усе це – природні реакції психіки на безпечний простір і дозвіл бути собою.
Крім суто емоційного ефекту, заняття мають і психоедукаційний вплив. Молодь вчиться усвідомлювати вплив стресу на тіло, розрізняти свої емоції, і, що важливо, бачити їхню динаміку. Ритм стає не лише метафорою, а практичним інструментом розуміння: кожен має свої фази, зміну енергії, цикли – і це нормально. Знання про це дає відчуття контролю та впевненості у власному житті.
Такі заняття – це м’який, але глибокий спосіб психопрофілактики, що допомагає підтримати молодь, зберегти емоційне здоров’я, попередити вигорання та підвищити внутрішню стабільність.
Найближчі заходи в рамках ініціативи TRUST обіцяють ще більше практик, інноваційних методик і головне – турботу та підтримку, які так необхідні українській молоді сьогодні. Адже мистецтво – це не лише про естетику. Це ще й про відновлення, надію та нове життя, що проростає навіть крізь найглибші тріщини.
Відзначимо, викладачі Полтавської політехніки можуть брати участь у програмах академічної мобільності та стажуваннях, а студенти – навчатись за кордоном за грантовими програмами кредитної академічної мобільності Erasmus+ впродовж семестру або цілого навчального року у провідних університетах Австрії, Гренландії, Данії, Естонії, Іспанії, Литви, Латвії, Норвегії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії.
За детальнішою інформацією стосовно актуальних програм стажування, викладання та академічної мобільності за кордоном звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (каб. 213-Ц, interoffice@nupp.edu.ua) або до координаторки міжнародної діяльності Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – к.філол.н., доцентки кафедри германської філології та перекладу Павельєвої Анни Костянтинівни (email: kunsite.zi@gmail.com, телефон: +38-(095)-91-08-192).
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
