День української мови та писемності встановлено Указом Президента України з 1997 року та відзначається 9 листопада. Саме у цей день вшановують Нестора Літописця – письменника-агіографа доби Київської Русі, автора «Повісті минулих літ».
Науковий захід присвятили 250-річчю від дня народження зачинателя нової української літератури – Івана Котляревського. Викладачі кафедри українознавства, культури та документознавства (модератор заходу – к. філ.н., доцент кафедри Людмила Дерев’янко) обговорили зі студентами 1-3 курсів гуманітарного факультету, ННІ інформаційних технологій та механотроніки, ННІ фінансів, економіки та менеджменту роль Івана Котляревського у духовному просторі українського народу.
Декан гуманітарного факультету Анна Агейчева побажала успіхів у науковій діяльності та акцентувала на важливості рідної мови для кожного українця.
«Це свято – знакове для нашої країни, адже українська мова, у статусі державної, який вона тепер має, утверджувалася надзвичайно непросто. Цьому статусові передували століття заборон та утисків. Але мова – ментальний код будь-якого народу, це стрижень, осердя будь-якої національної культури. Дозволю собі навести слова нашої сучасниці, української письменниці Оксани Забужко: «Мова – далеко не лише засіб спілкування для передачі вже готових думок. Куди серйозніша її місія – бути способом народження тих думок, бо без мови людині нічим думати», – наголошує завідувач кафедри українознавства, культури та документознавства, д.і.н., доцент Ірина Передерій.
Студенти підготували наукові повідомлення про феномен творчості Івана Котляревського.
Студентка групи 201-ГФ Софія Дмитрюк детально дослідила життєпис, назвала основні періоди творчого шляху та нагадала історію створення видатних творів письменника.
«Іван Котляревський вперше показав українців як націю, що усвідомила себе єдністю та вийшла на світову арену. Національна своєрідність спадщини обумовлюється тим, що він зробив спробу зазирнути в глибини української душі, показати її різні сторони, відтворити українську ментальність», – говорить студентка групи 201-пГД Катерина Курява, яка досліджувала тему української національної ідеї.
Студентка групи ЕН-1-1 Полтавського коледжу нафти і газу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Вікторія Бова розповіла про нові підходи до прочитання поеми «Енеїда» – творі, у якому зашифровано цілий пласт історії українського народу.
Надзвичайно цікавою виявилась доповідь студентки групи 301-ГД Ірини Панченко, яка, на матеріалі поеми «Енеїда», дослідила особливості української національної кухні.
Смакові вподобання у безсмертній поемі «Енеїда» за назвами козацьких напоїв в контексті національної ідентичності промоніторила студентка групи 301-ГД Марйам Фаражалла. Вона підкреслила, що слово «горілка» вживається у тексті 18 разів – сформувалася своєрідна культура споживання цього напою. Серед інших автором загадуються такі напої: пиво; брага – відходи від пива; варенуха – хлібне вино; сирівець – напій із житніх сухарів; пунш – напій з рому, коньяку чи вина, що подається з цукром, водою чи лимонним соком; мед, який розбавляли з водою, додавали різні трави та чай – порівняно недавній напій у традиційній українській кухні.
Студентка групи 301-пГД Альона Шатрава дослідила словник Івана Котляревського у розрізі лексикографічної діяльності.
Завершила роботу круглого столу першокурсниця групи 101-ЕМ Дар’я Гридін, яка розповіла про діяльність української масонської ложі, до якої, за різними версіями літературознавців, належав Іван Котляревський.
Учасники заходу також обговорили щорічну акцію «Всеукраїнський радіодиктант національної єдності». Завідувач кафедри українознавства, культури та документознавства, д.і.н., доцент Ірина Передерій анонсувала нову подію – 14 листопада відбудеться перший тур конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика.
Медіа-центр Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
