Доктор технічних наук, професор, професор кафедри будівельних конструкцій ННІ архітектури, будівництва та землеустрою Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Микола Леонідович Зоценко був дійсним членом Академії будівництва України (АБУ), лауреатом премії АБУ ім. академіка М.С. Буднікова (2004 р.), членом Міжнародного товариства з механіки ґрунтів і геотехніки (ISSMGE), членом бюро Міжвідомчої координаційної науково-технічної ради з питань будівництва та захисту будівель, споруд, територій у складних інженерно-геологічних та сейсмічних умовах України.
85-річний професор, випускник університету 1960 року, більшу частину життя присвятив науці і роботі в університеті — рівно 60 років пропрацював в університеті. Очолював школу фундаментобудування, яка досліджує фізико-механічні характеристики ґрунтів за допомогою швидкісних методів польових і лабораторних випробовувань, а також був науковим керівником школи геотехніки, заснованої Є. В. Платоновим.
Народився 3 серпня 1938 р. Закінчивши у 1960 р. Полтавський інженерно-будівельний інститут, працював виконробом у м. Кривий Ріг, брав участь у будівництві гірничо-збагачувальних комбінатів ПГЗК-2, НКГЗК, ІНГЗК, цехів Криворізького металургійного заводу. У 1967 р. закінчив аспірантуру за спеціальністю «Основи і фундаменти» у Полтавському інженерно-будівельному інституті, а в 1969 р. захистив кандидатську дисертацію. Упродовж 1964–1972 рр. Микола Зоценко у складі кафедри основ та фундаментів проводив наукові дослідження з розробки і вдосконалення методів пенетрації і зондування ґрунтів та обертального зрізу, внаслідок чого було розроблено експрес-метод оцінювання проходження колісних і гусеничних машин по бездоріжжю. Цей метод впроваджений при проєктуванні та будівництві Каховського магістрального каналу, другої черги Північно-Кримського каналу, реконструкції Каракумського каналу.
Основні напрямки наукової діяльності: розробка і впровадження швидкісних методів дослідження властивостей ґрунтів; розрахунок і проєктуванняоснов та фундаментів, що споруджуються без виймання ґрунту; ґрунтоцементі основи та фундаменти; обстеження і проєктуванняфундаментів при реконструкції споруд; розробка норм проєктування. Активно досліджував фундаменти в ущільненому ґрунті, успішно займався впровадженням в будівництво коротких пірамідальних паль і фундаментів в пробитих свердловинах. Брав участь у створенні нормативних документів з їх проектування та будівництва на державному і відомчому рівнях. Тривалі наукові дослідження та промислові впровадження стали основою докторської дисертації, яку захистив у 1995 р.
Науковець є автором понад 550 наукових праць 18 монографій, 5 підручників (співавтор і науковий редактор 4 видань підручника «Інженерна геологія, механіка ґрунтів, основи і фундаменти» (1992, 2004, 2012, 2014), який визнано основним в Україні при підготовці інженерів-будівельників), 16 навчальних посібників, 17 нормативних документів, 35 патентів на винаходи,. Публікативна активність: 20 статей, проіндексованих у наукометричній базі Scopus, індекс Хірша – 5.
Серед його учнів успішно захистили дисертації 31 кандидат наук і один доктор наук.
Науковець зробив значний внесок у досягнення Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», розвиток унікальної наукової школи, підготовку висококваліфікованих інженерів, реалізацію стратегічно важливих і масштабних національних проєктів.
Світла пам'ять видатному вченому і викладачу.
Висловлюємо щирі співчуття родині, близьким.
Адміністрація, науково-педагогічний і студентський колектив
Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
