2020-07-22

Зелений туризм: викладачі ННІФЕМ і тренери стартап-школи навчали учасників бізнес-інкубатора

Університет підтримав пілотний освітній проєкт Полтавської ОДА «Бізнес-інкубатор у сфері сільського зеленого туризму». Науковці Навчально-наукового інституту фінансів, економіки та менеджменту стали менторами проєкту та навчали реалізації бізнес-ідей.

Зелений туризм: викладачі ННІФЕМ і тренери стартап-школи навчали учасників бізнес-інкубатора

Проєкт став майданчиком неформального спілкування, пошуку ідей та особистісного розвитку для бажаючих започаткувати власну справу.

«Головна суть проєкту – консолідація зусиль держави, науки та бізнесу у розвитку сільського зеленого туризму у Полтавській області», – зазначають у Департаменті культури і туризму облдержадміністрації.

Менторами проєкту стали представники нашого університету, який давно успішно працює, поєднуючи науку, бізнес та державні пріоритети – директорка ННІ фінансів, економіки та менеджменту Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», доктор економічних наук Ірина Черниш, доцент кафедри міжнародних економічних відносин та туризму Вікторія Маховка, викладачі кафедри публічного управління, адміністрування та права Національного університету імені Юрія Кондратюка Алла Глєбова, Олена Скрильник, кафедри економіки, підприємництва та маркетингу – Андрій Скрильник.

У своїх доповідях спікери презентували особливості специфіки організації туристичного бізнесу, пояснили принципи планування діяльності садиб сільського «зеленого» туризму на прикладах, поділилися організаційно-правовими аспектами підприємницької діяльності в сфері «зеленого» туризму.

На практичній складовій проєкту наголосила директорка ННІФЕМ Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», доктор економічних наук Ірина Черниш: «Ми – не тільки науковці, а ще й прагнемо реалізовувати власні ідеї на практиці, вдосконалюватись в цьому нам допомагає співпраця з Департаментом культури і туризму. Подорожуючи Україною та закордоном, розумієш: українці – щаслива нація, адже має безліч ресурсів. Участь в бізнес-інкубаторі допоможе учасникам розібратися як правильно ними користуватися».

За словами заступниці начальника відділу туризму і розвитку музейної справи Департаменту культури і туризму Полтавської облдержадміністрації Лілії Федорченко, даний проєкт – продовження теоретичного курсу Віртуальної школи сільського зеленого туризму. Учасники бізнес-інкубатора – активні особистості, що вже проявили себе на захисті бізнес-ідей у віртуальній школі. Для організаторів ключовим моментом стала реалістичність запропонованих ідей, що допоможуть створити неповторну «цікавинку» Полтавського регіону.

«Вже в квітні ми розуміли, що потрібно підтримувати внутрішній туризм, продовжувати створювати умови для його розвитку. У нас виникла ідея створення віртуальної школи сільського зеленого туризму, яку вже успішно реалізували. В умовах пандемії вирішили не зупинятися на досягнутому та рухатися вперед. Наша мета – зробити сільський зелений туризм на Полтавщині актуальним як ніколи. Бажаю, щоб це був StartUp для ваших нових проєктів», – зазначила Лілія Федорченко.

Курс складався з трьох блоків:

I – 30.06. – 01.07. – навчання у форматі генерації креативних ідей;

II – 02.07. – 03.07. – презентація кращих кейсів сільського зеленого туризму Полтавської області (протягом двох днів учасники ознайомилися з етнопоселенням «Старий хутір» в Опішному, садибами сільського зеленого туризму «Country house» і «Кучерява хата» в Кременчуцькому районі);

III – 06.07. – захист відкорегованих фахівцями власних стартапів і бізнес-проєктів у сфері сільського зеленого туризму за певною формою, яку кожен учасник отримав заздалегідь.

Ірина Черниш з кейсом «Формування бізнес – моделі та визначення ключових блоків роботи» поділилася досвідом просування стартапів, розповіла про єдину на Полтавщині StartUp школу, яка працює в Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». Багато бізнес-проєктів випускників школи стали успішними та реалізовані у містах і громадах Полтавщини.

«Бізнес-модель – це поєднання параметрів, що описують принципову схему побудови бізнесу підприємства. Серед успішних передумов бізнес – проєкту – розуміння цінності туристичного бізнесу, знання сегменту споживачів. «Для кого ми працюємо? Який споживач найважливіший? Хто конкретно купує ваші послуги?» - відповіді на ці та інші не менш актуальні питання дають розуміння специфіки ведення бізнесу», – прокоментувала Ірина Черниш.

У кейсі «Маркетинг стартап проєктів» спікерка розповіла учасникам як презентувати свої ідеї, з чого почати просування та розглянула 10 найяскравіших українських стартапів останніх років.

У рамках проєкту учасники навчалися генерувати креативні ідеї, налагоджувати партнерські зв’язки, проводити ділові переговори, дізналися інсайди від бізнесменів.

«Наші учасники бізнес-інкубатору безпосередньо поспілкувалися з власниками садиб про те, з якими труднощами стикаються люди в туристичній галузі, на що передусім треба звернути увагу при плануванні власної діяльності. Цей практичний досвід доповнить отримані раніше теоретичні знання й стане в нагоді молодим підприємцям», – говорить Лілія Федорченко.

Своїми враженнями поділилася учасниця проєкту Олена Загора: «Вражає, наскільки наші полтавці, господарі садиб горять цією справою, хочуть розвивати її в Україні та на Полтавщині. В умовах карантинних обмежень, коли закрили чимало закладів, напрям сільського зеленого туризму стає особливо популярним».

За результатами освітнього курсу кожен учасник отримав сертифікат.

Восени прогнозується друга хвиля пандемії Covid-19, тож на Полтавщині планують розвивати туризм й у віртуальному форматі.

Наразі розробляється та готується до громадського обговорення туристичний логотип Полтавщини.

Нагадаємо, що в Навчально-науковому інституті фінансів, економіки та менеджменту є широкий вибір спеціальностей, у тому числі «Туризм», де найкращі науковці, які навчають практичних бізнесменів, у тому числі ментори даного проєкту, викладають студентам.

Медіа-центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»