Навчальний курс OK2 Філософія та наукове мислення

 

Освітній рівень Третій (доктор філософії)
Програма навчання обов’язкова
Галузь знань Для всіх
Спеціальність Для всіх
Освітня програма Для всіх
Обсяг дисципліни 4 кредити ECTS (120 академічних годин)
Види аудиторних занять лекції (24 академічних години) семінари (24 академічних години), самостійна робота (48 академічних годин), індивідуальна робота (24 академічних години)
Форма контролю екзамен

Мета навчальної дисципліни

Наукове мислення постає на складному ґрунті. Дух часу, суспільні запити і моральні переконання особисті, уподобання кожного конкретного науковця – як головного суб’єкту наукового процесу – відіграють одну з провідних ролей у формуванні наукового мислення. А отже, їх дослідження та усвідомлення значущості їхньої ролі у становленні наукового мислення є одним з пріоритетних завдань підготовки фахівців вищої кваліфікації – докторів філософії у будь-якій галузі наукової діяльності. Такі дослідження можливі не інакше як засобами філософії, що базується на комплексному дослідженні людського досвіду – як досвіду буття у світі – а також, осягненні його фундаментальних закономірностей, котрі не піддаються осягненню засобами конкретних наук і можуть бути досліджені тільки на мета-науковому, філософському рівні. Практичним результатом такого осягнення має стати бачення міждисциплінарних зв’язків та усвідомлення загальної природи наукового мислення як одного з різновидів мислення як загальнолюдської активності, спрямованої на утвердження свого буття у світі.

Метою курсу є набуття знань про фундаментальні підстави та засадничі принципи сучасного наукового мислення.

Завдання навчальної дисципліни

  • всебічний розгляд феномену людського мислення з особливою увагою до двох його теоретичних форм – науки і філософії;
  • осягнення глибинних зв’язків наукового мислення і філософії;
  • осягнення ролі філософії у формуванні сучасної наукової думки, теоретико-методологічних підходів до формулювання та розв’язання наукових проблем і формування пріоритетів та пріоритетних напрямків сучасних наукових досліджень, аналіз зв’язку сучасних наукових концепцій із філософією.

Передумови для вивчення дисципліни.

  • вивчення навчальних дисциплін «Філософія», «Філософські проблеми наукового пізнання»; «Основи науково-дослідницької роботи студентів», «Логіка», «Філософія інформаційного суспільства», «Філософія і методологія науки»;
  • опанування практичними навичками відпрацювання кваліфікаційних робіт;
  • проходження практичного стажування в державних установах.

Програмні результати навчання

Механізм реалізації кінцевої мети, досягнення необхідного рівня сформованості вмінь і знань досягається використанням прогресивних підходів до ведення навчального процесу з дисципліни, сучасних інформаційно-педагогічних технологій навчання.

Аспірант повинен знати:

  • сутності, специфічних рис, властивостей та критеріїв нового наукового знання та принципів його філософського осмислення.
  • методологію, сутність і специфіку наукового дослідження;
  • методи аналізу інформаційних джерел;
  • види та способи подання наукової інформації;
  • методи отримання вихідних даних у науковому дослідженні, спостереженні, експерименті та ін.;
  • методи логічного оброблення даних;
  • методи генерування нових ідей;
  • правила написання наукової праці та підготовки її до публікації;

Аспірант повинен вміти:

  • розрізняти та застосовувати філософські та загальнонаукові принципи пізнання та форми мислення;
  • розробляти й впроваджувати нові наукові методології, що ґрунтуються на засадах сучасної філософської раціональності;
  • практично застосовувати сучасні філософські знання у процесі виконання власного наукового дослідження з метою розв’язання комплексних проблем у галузі професійної та дослідницько-інноваційної діяльності.

Координатор Syllabus Робоча програма