| Освітній рівень | Третій (доктор філософії) |
| Програма навчання | обов’язкова |
| Галузь знань | Для всіх |
| Спеціальність | Для всіх |
| Освітня програма | Для всіх |
| Обсяг дисципліни | 4 кредити ECTS (120 академічних годин) |
| Види аудиторних занять | лекції (24 академічних години) семінари (24 академічних години), самостійна робота (48 академічних годин), індивідуальна робота (24 академічних години) |
| Форма контролю | екзамен |
Мета навчальної дисципліни
Наукове мислення постає на складному ґрунті. Дух часу, суспільні запити і моральні переконання особисті, уподобання кожного конкретного науковця – як головного суб’єкту наукового процесу – відіграють одну з провідних ролей у формуванні наукового мислення. А отже, їх дослідження та усвідомлення значущості їхньої ролі у становленні наукового мислення є одним з пріоритетних завдань підготовки фахівців вищої кваліфікації – докторів філософії у будь-якій галузі наукової діяльності. Такі дослідження можливі не інакше як засобами філософії, що базується на комплексному дослідженні людського досвіду – як досвіду буття у світі – а також, осягненні його фундаментальних закономірностей, котрі не піддаються осягненню засобами конкретних наук і можуть бути досліджені тільки на мета-науковому, філософському рівні. Практичним результатом такого осягнення має стати бачення міждисциплінарних зв’язків та усвідомлення загальної природи наукового мислення як одного з різновидів мислення як загальнолюдської активності, спрямованої на утвердження свого буття у світі.
Метою курсу є набуття знань про фундаментальні підстави та засадничі принципи сучасного наукового мислення.
Завдання навчальної дисципліни
- всебічний розгляд феномену людського мислення з особливою увагою до двох його теоретичних форм – науки і філософії;
- осягнення глибинних зв’язків наукового мислення і філософії;
- осягнення ролі філософії у формуванні сучасної наукової думки, теоретико-методологічних підходів до формулювання та розв’язання наукових проблем і формування пріоритетів та пріоритетних напрямків сучасних наукових досліджень, аналіз зв’язку сучасних наукових концепцій із філософією.
Передумови для вивчення дисципліни.
- вивчення навчальних дисциплін «Філософія», «Філософські проблеми наукового пізнання»; «Основи науково-дослідницької роботи студентів», «Логіка», «Філософія інформаційного суспільства», «Філософія і методологія науки»;
- опанування практичними навичками відпрацювання кваліфікаційних робіт;
- проходження практичного стажування в державних установах.
Програмні результати навчання
Механізм реалізації кінцевої мети, досягнення необхідного рівня сформованості вмінь і знань досягається використанням прогресивних підходів до ведення навчального процесу з дисципліни, сучасних інформаційно-педагогічних технологій навчання.
Аспірант повинен знати:
- сутності, специфічних рис, властивостей та критеріїв нового наукового знання та принципів його філософського осмислення.
- методологію, сутність і специфіку наукового дослідження;
- методи аналізу інформаційних джерел;
- види та способи подання наукової інформації;
- методи отримання вихідних даних у науковому дослідженні, спостереженні, експерименті та ін.;
- методи логічного оброблення даних;
- методи генерування нових ідей;
- правила написання наукової праці та підготовки її до публікації;
Аспірант повинен вміти:
- розрізняти та застосовувати філософські та загальнонаукові принципи пізнання та форми мислення;
- розробляти й впроваджувати нові наукові методології, що ґрунтуються на засадах сучасної філософської раціональності;
- практично застосовувати сучасні філософські знання у процесі виконання власного наукового дослідження з метою розв’язання комплексних проблем у галузі професійної та дослідницько-інноваційної діяльності.
Координатор Syllabus Робоча програма