| Освітній рівень | Третій (доктор філософії) |
| Програма навчання | вибіркова |
| Галузь знань | 19 Архітектура і будівництво |
| Спеціальність | 192 Будівництво та цивільна інженерія |
| Освітня програма | Будівництво та цивільна інженерія |
| Обсяг дисципліни | 5 кредитів ECTS (150 академічних годин) |
| Види аудиторних занять | лекції (60 академічних годин) |
| Форма контролю | диференційований залік |
Мета навчальної дисципліни
Формування стійкої усвідомленої системи ставлень до своєї професії та об’єкта професійної діяльності і професійних уявлень, зокрема, про взаємозв’язок процесів тепло- і масообміну з практичними та науковими задачами в будівництві та цивільній інженерії, про напрямки і засоби забезпечення якісної підготовки фахівців, здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу інформації у сфері діяльності, вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми, здатність застосовувати технології та процедури аналітико-синтетичного опрацювання різних видів інформації.
Навчальна дисципліна спрямована на формування у аспірантів таких компетентностей:
- здатність оцінювати і виконувати (індивідуально або в науковій групі) наукові дослідження стосовно процесів тепло- і масообміну;
- здатність формулювати відповідні задачі й окреслювати їх таким чином, щоб впевнено та переконливо просувати та трансформувати наукові знання і розуміння;
- здатність працювати у науковому колективі, розуміючи відповідальність впливу особистих результатів на загальні результати роботи;
- здатність генерувати ідеї та знаходити шляхи досягнення наукових цілей;
- здатність зрозуміло спілкуватися з технічно підготовленою в галузі архітектури та будівництва аудиторією. вміти представляти складну інформацію способом, що викликає зацікавленість слухачів, використовуючи при цьому відповідного рівня технічну лексику та методи спілкування.
- здатність у плануванні, організації та проведенні навчальних занять з дисципліни «Тепломасообмін», передбаченої навчальним планом, зокрема, набути здатність навчати студентів бакалаврського рівня на практичних заняттях розв’язувати задачі, вести дискусії, будувати лаконічні відповіді, виконувати експериментальні дослідження, їх обробку з формулюванням висновків.
Завдання навчальної дисципліни
Сформувати у аспірантів наукові уявлення стосовно процесів передачі теплоти в твердих тілах, рідинах і газах та стосовно процесів масообміну (а також тепло- і масообміну) в двофазових середовищах.
Передумови для вивчення дисципліни
Навчальна дисципліна «Спеціальні питання тепломасообміну» є важливою складовою підготовки докторів філософії, і базується на таких навчальних дисциплінах: «Вища математика», «Фізика», «Хімія», «Технічна термодинаміка», «Тепломасообмін».
Програмні результати навчання
Аспірант повинен знати:
- основні закони тепло- і масообміну;
- особливості стаціонарного та нестаціонарного процесів теплопровідності;
- особливості тепловіддачі при вимушеному поздовжньому обтіканні плоскої поверхні рідиною або газом;
- особливості тепловіддачі при вимушеній течії рідини або газу в трубах;
- особливості тепловіддачі при вимушеному поперечному обтіканні рідиною або газом труби та пучка труб;
- особливості тепловіддачі при вільному рухові рідини або газу;
- особливості теплообміну випромінюванням;
- особливості теплообміну при конденсації водяної пари;
- особливості теплообміну при кипінні рідин;
- особливості процесів масообміну в двофазових середовищах;
- особливості теплопередачі в огороджувальних конструкціях та в теплообмінних апаратах;
- особливості теплових розрахунків теплообмінних апаратів;
- основні принципи моделювання процесів тепло- і масообміну.
Аспірант повинен вміти:
- аналізувати процеси теплообміну в твердих тілах, рідинах і газах;
- аналізувати процеси масообміну (та тепло- і масообміну) в двофазових середовищах;
- аналізувати процеси теплообміну (та тепло- і масообміну) в теплообмінних апаратах;
- здійснювати моделювання процесів тепло- і масообміну.
Координатор Syllabus Робоча програма