Горячевський Олександр Олександрович
(24.05.1979 – 19.08.2014)
Зв’язок з університетом
Випускник Полтавського інженерно-будівельного інституту (нині – Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»), де здобув освіту інженера-теплотехніка.
Цивільне життя та громадська діяльність
Народився в Полтаві в сім’ї лікаря та інженера (тато раніше викладав у Полтавському інженерно-будівельному інституті). Закінчив полтавську ЗОШ № 25. Працював за фахом на Полтавському тепловозоремонтному заводі, займався ремонтом теплотрас і прокладанням мереж. З 2010 року проживав у Кременчуці, працював на Крюківському вагонобудівному заводі. Під час Євромайдану брав участь у діяльності кременчуцького осередку «Правого сектору».
Військовий шлях
Строкову службу не проходив через слабке здоров'я. Доброволець російсько-української війни, рядовий батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Шахтарськ» ГУ МВС України в Дніпропетровській області. 13 серпня підрозділ перевели під Іловайськ.
Подвиг і обставини загибелі
Загинув 19 серпня 2014 року в боях за Іловайськ від осколків гранати під час спроби вивести групу бійців з оточення. Безперервно і влучно стріляв з ручного гранатомета по позиціях ворога, чим зберіг життя українських воїнів поруч із ним. Помер від важких поранень під час евакуації в БТР. Похований у Полтаві на Центральному кладовищі на Алеї Слави.
Ушанування пам’яті та нагороди
Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно, Указ Президента України № 97/2021 від 12.03.2021).
Нагороджений Іловайським Хрестом (посмертно).
Занесений до Книги Пошани Полтавської обласної ради (посмертно).
Рішенням Полтавської міської ради присвоєно звання «Почесний громадянин Полтавської міської територіальної громади» (посмертно).
19 жовтня 2017 року на фасаді ЗОШ № 25 відкрито меморіальну дошку.