Навчальний курс 029БОК20 Бібліотекознавство та книгознавство

Змістовий модуль 1. Бібліотекознавство та книгознавство як складова підготовки фахівця з документознавства та інформаційної діяльності.

Теоретичні основи бібліотекознавчої діяльності. Бібліотекознавство як наука. Сутність, функції, структура сучасного бібліотекознавства. Зв’язок бібліотекознавства з іншими науками. Основні принципи організації і функціонування бібліотечної справи. Бібліотека як соціокультурний феномен. Бібліотечно-інформаційні продукти і послуги як результат діяльності бібліотеки. Соціально обумовлена спрямованість бібліотечної професії і особистості бібліотекаря. Робота бібліотек з формування інформаційної культури та бібліографічного навчання. Обє’ктивні чинники і передумови виникнення бібліотекознавчої думки. Бібліотеки Стародавнього Світу. Релігійна спрямованість бібліотекознавчої думки Середньовіччя. Відображення бібліотекознавчої думки у церковних інструкціях, настановах та пам’ятках. Бібліотекознавча думка в період Княжої доби. Активізація бібліотекознавчої думки в Росії у XVIII ст. Виникнення і становлення бібліотекознавства як наукової і навчальної дисципліни у XIX ст.: введення у науковий обіг терміну “бібліотекознавство”. Розвиток бібліотекознавства в Україні. Загальна характеристика основних напрямів та проблематики зарубіжних бібліотекознавчих досліджень. Нові завдання бібліотекознавства в умовах інформаційного суспільства. Трансформація інфраструктури сучасного бібліотекознавства. Організаційно-функціональна структура бібліотеки. Класифікація і типологізація бібліотек. Мережі бібліотек та їх системна організація. Організація праці бібліотекарів та читачів у бібліотеці. Вимоги до бібліотечних споруд і приміщень. Матеріальні й технологічні потоки у межах бібліотечної технології. Диференціація бібліотечної роботи за видами. Основні параметри результатів діяльності бібліотеки, їх кількісні та якісні характеристики. Загальне уявлення про систему бібліотечного обслуговування. Єдність основних, допоміжних та управлінських процесів діяльності бібліотеки. Науково обґрунтована і реалістична бібліотечна політика як основа управління бібліотечною справою. Закон України “Про бібліотеки і бібліотечну справу та проблеми управління галуззю. Загальнодержавні органи управління бібліотечною справою. Методи управління бібліотекою. Планування роботи, облік і звітність бібліотеки. Професійні бібліотечні асоціації і товариства як органи бібліотечного самоуправління. Структура та особливості організації довідково-бібліографічного апарату бібліотеки. Складання бібліографічних картотек. Зміст поняття «книгознавство». Багатовимірність та системність науки про книгу і книжкову справу. Книгознавство в контексті розвитку української і світової науки про книгу. Предмет і завдання курсу, його місце і значення в системі підготовки фахівців, зв’язок з іншими навчальними дисциплінами. Структура книгознавства. Загальне і спеціальне книгознавство. Склад загального книгознавства: філософія книгознавства, історія книги, історія розвитку книгознавчої думки, типологія видань і методологія книгознавчих досліджень. Спеціальне книгознавство як комплекс наук, що пов’язані спільним об’єктом та завданнями. Становлення та розвиток книгознавства. Особливості розвитку українського книгознавства. Еволюція поняття «книга». Суспільне значення книги на різних історичних етапах її існування. Сучасне визначення поняття «книга» в міжнародних документах та державних стандартах України. Поняття «книга» у наукових концепціях сучасних книгознавців: наукова категорія і комунікаційний засіб. Книга як продукт духовної і матеріальної діяльності. Функції книги. Електронна і традиційна книга: проблеми співіснування та взаємодії. Поняття конструкція та структура книги. Матеріальна конструкція книги. Кодекс як основна форма сучасної книги. Зовнішні елементи книги. Формати, їх стандарти. Обсяг, поняття про друкарський, авторський, обліково-видавничий аркуш. Матеріали, з яких виготовлена книга, їх вплив на функціонування книги. Зовнішні та внутрішні елементи книги. Основні різновиди тексту книги. Апарат книги як система орієнтації в її структурі та змісті. Апарат книги як сукупність допоміжних текстів та його призначення. Класифікація допоміжних текстів за їх основними функціями. Розпізнавальний апарат книги: вихідні відомості та їх розміщення в книзі. Довідково-пошуковий апарат книги: зміст, допоміжні покажчики до змісту книги та колонтитули. Структура науково-допоміжного апарату. Вимоги до нього. Передмова, вступна стаття, післямова, коментар, примітки. Бібліографічний апарат книги: бібліографічні посилання та прикнижкові (пристатейні) списки та покажчики. Зміст і призначення в залежності від типу і виду видання, читацького призначення. Розміщення в книзі компонентів її апарату. Становлення і розвиток типологічних поглядів у книгознавстві. Основи типології. Поняття про цільове та читацьке призначення. Способи типологічного пізнання книги: класифікація, систематизація, типологізація. Основні критерії і принципи типологічного групування книги. Методологічні аспекти теорії класифікації. Модель видання як інструмент типологічного аналізу. Визначення понять: «твір друку», «видання», «вид видання», «тип видання». Значення бібліотипології для теорії книгознавства, потреб практичної діяльності (видавничої справи, статистики творів друку, збереження і використання продукції). Типи літератури за віковою і мовною ознаками та соціальним призначенням. Жанри літературних творів. Види друкованих видань. Класифікація всіх друкованих видань за певними ознаками (періодичності, матеріальної конструкції, знакової природи інформації, складом основного тексту, цільовим призначенням, способом виробництва, за обсягом, за змістом, за іншими ознаками: рідкісна, мініатюрна, бібліофільська, антикварна). Види неперіодичних видань. Види періодичних і продовжуваних видань. Нетекстові видання.

Третій рік, весняний семестр, 6 кредитів, екзамен

Перелік дисциплін, які є передумовою вивчення курсу:

  • Документознавство
  • Історія України (шкільний курс)
  • Всесвітня історія (шкільний курс)

Перелік дисциплін, для яких курс є передумовою:

  • Аналітико-синтетична переробка інформації

Тема 1. Бібліотекознавство як наука. Бібліотека в системі соціальних комунікацій.

Питання до теми 1

Теоретичні основи бібліотекознавчої діяльності. Бібліотекознавство як наука. Сутність, функції, структура сучасного бібліотекознавства. Зв’язок бібліотекознавства з іншими науками. Основні принципи організації і функціонування бібліотечної справи. Бібліотека як соціокультурний феномен. Бібліотечно-інформаційні продукти і послуги як результат діяльності бібліотеки.

Соціально обумовлена спрямованість бібліотечної професії і особистості бібліотекаря.

Робота бібліотек з формування інформаційної культури та бібліографічного навчання.

Бібліотека в системі соціальних комунікацій. Історія становлення бібліотекознавства.

Тема 2. Історія становлення та основні етапи розвитку бібліотекознавства.

Питання до теми 2

Обє’ктивні чинники і передумови виникнення бібліотекознавчої думки. Бібліотеки Стародавнього Світу. Релігійна спрямованість бібліотекознавчої думки Середньовіччя. Відображення бібліотекознавчої думки у церковних інструкціях, настановах та пам’ятках. Бібліотекознавча думка в період Княжої доби. Демократизація бібліотекознавчої думки під впливом ідей Великої французької революції. Активізація бібліотекознавчої думки в Росії у XVIII ст. Виникнення і становлення бібліотекознавства як наукової і навчальної дисципліни у XIX ст.: введення у науковий обіг терміну “бібліотекознавство”. Розвиток бібліотекознавства в Україні. Загальна характеристика основних напрямів та проблематики зарубіжних бібліотекознавчих досліджень.

Нові завдання бібліотекознавства в умовах інформаційного суспільства. Трансформація інфраструктури сучасного бібліотекознавства. Науково-дослідна робота у галузі книгознавства на сучасному етапі.

Тема 3. Організація і функціонування бібліотечної справи в Україні на сучасному етапі.

Питання до теми 3

Організаційно-функціональна структура бібліотеки. Класифікація і типологізація бібліотек. Мережі бібліотек та їх системна організація. Організація праці бібліотекарів та читачів у бібліотеці. Вимоги до бібліотечних споруд і приміщень. Матеріальні й технологічні потоки у межах бібліотечної технології. Диференціація бібліотечної роботи за видами.

Основні параметри результатів діяльності бібліотеки, їх кількісні та якісні характеристики. Кодикологія, кодикографія та книжкове пам’яткознавство як спеціальні книгознавчі дисципліни.

Тема 4. Система управління бібліотечною справою. Довідково-бібліографічний апарат бібліотеки.

Питання до теми 4

Загальне уявлення про систему бібліотечного обслуговування. Єдність основних, допоміжних та управлінських процесів діяльності бібліотеки. Науково обґрунтована і реалістична бібліотечна політика як основа управління бібліотечною справою. Закон України “Про бібліотеки і бібліотечну справу та проблеми управління галуззю.Загальнодержавні органи управління бібліотечною справою. Методи управління бібліотекою. Планування роботи, облік і звітність бібліотеки. Професійні бібліотечні асоціації і товариства як органи бібліотечного самоуправління.

Структура та особливлості організації довідково-бібліографічного апарату бібліотеки. Складання бібліографічних картотек.

Бібліофілознавство. Мистецтво книги. Організація і функціонування бібліотечної справи в Україні на сучасному етапі.

Тема 5. Книгознавство як наука. Виникнення та еволюція поняття «книга».

Питання до теми 5

Зміст поняття «книгознавство». Багатовимірність та системність науки про книгу і книжкову справу. Книгознавство в контексті розвитку української і світової науки про книгу.

Предмет і завдання курсу, його місце і значення в системі підготовки фахівців, зв’язок з іншими навчальними дисциплінами. Структура книгознавства. Загальне і спеціальне книгознавство. Склад загального книгознавства: філософія книгознавства, історія книги, історія розвитку книгознавчої думки, типологія видань і методологія книгознавчих досліджень. Спеціальне книгознавство як комплекс наук, що пов’язані спільним об’єктом та завданнями. Становлення та розвиток книгознавства. Особливості розвитку українського книгознавства. Еволюція поняття «книга». Суспільне значення книги на різних історичних етапах її існування. Сучасне визначення поняття «книга» в міжнародних документах та державних стандартах України.

Поняття «книга» у наукових концепціях сучасних книгознавців: наукова категорія і комунікаційний засіб. Книга як продукт духовної і матеріальної діяльності. Функції книги. Електронна і традиційна книга: проблеми співіснування та взаємодії.

Тема 6. Конструкція і структура книги.

Питання до теми 6

Поняття конструкція та структура книги. Матеріальна конструкція книги. Кодекс як основна форма сучасної книги. Зовнішні елементи книги. Формати, їх стандарти. Обсяг, поняття про друкарський, авторський, обліково-видавничий аркуш. Зовнішні та внутрішні елементи книги.

Матеріали, з яких виготовлена книга, їх вплив на функціонування книги. Основні конструктивні елементи книги.

Тема 7. Апарат книги.

Питання до теми 7

Основні різновиди тексту книги. Апарат книги як система орієнтації в її структурі та змісті. Апарат книги як сукупність допоміжних текстів та його призначення. Класифікація допоміжних текстів за їх основними функціями. Розпізнавальний апарат книги: вихідні відомості та їх розміщення в книзі. Довідково-пошуковий апарат книги: зміст, допоміжні покажчики до змісту книги та колонтитули.

Структура науково-допоміжного апарату. Вимоги до нього. Передмова, вступна стаття, післямова, коментар, примітки. Бібліографічний апарат книги: бібліографічні посилання та прикнижкові (пристатейні) списки та покажчики.

Зміст і призначення в залежності від типу і виду видання, читацького призначення. Розміщення в книзі компонентів її апарату.

Тема 8. Типологія книги як книгознавча проблема. Типи та жанри літератури.

Питання до теми 8

Становлення і розвиток типологічних поглядів у книгознавстві. Основи типології. Поняття про цільове та читацьке призначення. Способи типологічного пізнання книги: класифікація, систематизація, типологізація. Основні критерії і принципи типологічного групування книги. Методологічні аспекти теорії класифікації. Модель видання як інструмент типологічного аналізу. Визначення понять: «твір друку», «видання», «вид видання», «тип видання». Значення бібліотипології для теорії книгознавства, потреб практичної діяльності (видавничої справи, статистики творів друку, збереження і використання продукції). Типи літератури за віковою і мовною ознаками та соціальним призначенням. Жанри літературних творів.

Класифікація всіх друкованих видань за певними ознаками (періодичності, матеріальної конструкції, знакової природи інформації, складом основного тексту, цільовим призначенням, способом виробництва, за обсягом, за змістом, за іншими ознаками: рідкісна, мініатюрна, бібліофільська, антикварна).

Види друкованих видань. Види неперіодичних видань. Види періодичних і продовжуваних видань. Нетекстові видання.

Читачезнавство.

Базова

  1. Бібліотекознавство. Теорія, історія організація діяльності бібліотек : підруч. для бібл. ф-тів ін-тів культури та училищ культури / В.О. Ільганаєва та ін. – X. : Основа, 1993. –176 с.
  2. Гостинщиков В. Проблеми українського книговидання у засобах масової інформації// Вісн. КН. Палати. - No 2011. - No 12. - С.13 – 18
  3. Дубровіна Л. Кодикологія та кодикографія української рукописної книги / Л. Дубровіна. – К., 1992. – 263 с.
  4. Женченко М. І. Загальна та спеціальна бібліографія : навч. посіб. / М. Женченко. – К. :Жнець, 2011. – 256 с.
  5. Ісаєвич Я. Українське книгознавство: етапи розвитку / Я. Ісаєвич /Вісник Львівського університету: серія «Книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології». – Львів, 2006. – Вип.1. – С. 7–19.
  6. Ківшар Т. І. Український книжковий рух як історичне явище (1917 – 1923 рр.) / Т. І. Ківшар. – К., 1996. – 344 с.
  7. Книгознавство: термінол. слов. (ред.-вид. справа, журналістика, поліграфія, вид. бізнес, інформ.-бібл. діяльн.) / Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова ; уклад.: Ю.В. Бондар та ін.; за заг. ред. В. О. Жадька. – К. : Експрес-Поліграф, 2012. - 303 с.
  8. Ковальчук Г. І. Історики і дослідники української книги / Г. І. Ковальчук / / Вісн. Кн. палати. – 2003. – No 4. – С. 43 – 47.
  9. Ковальчук Г. І. Книжкові пам’ятки (рідкісні та цінні книжки) в бібліотечних фондах / Г. І. Ковальчук. – К., 2004. – 643 с.
  10. Ковальчук Г. І. Розвиток теорії книгознавства на сучасному етапі / Г. І. Ковальчук / / Бібл. вісник. – 2009. – No 5. –С. 44 – 53.
  11. Ковальчук Г. І. Українське бібліологічне товариство (УБТ) / Г. І. Ковальчук / / Вісн. Кн. палати. – 2004. – No 4. – С. 34 – 35.
  12. Кучина Н. Організація управління видавничою справою в Україні: історичний аспект / Н. Кучина / / Вісн. Кн. палати. – 2006. – No 10. – С. 8 – 11.
  13. Кушнаренко Н. М. Методологічні засади книгознавчих, бібліотекознавчих і бібліографознавчих досліджень / Н. М. Кушнаренко / / Вісник ХДАК. – Х., 2004. – Вип. 15. – С. 84 – 94.
  14. Ломачинська І. М. Бібліографознавство : навч. посіб. для дистанц. навч. / І.М.Ломачинська ; Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини «Україна». – К. : Ун-т«Україна», 2004. – 300 с.
  15. Маслов С. Шляхи розвитку науки про книгу / С. Маслов / / Бібліот. вісник. – 1997. – No 4. – С. 34 – 37.
  16. Низовий М. А. Визначення поняття «книга»: основні етапи, попередні підсумки та перспективи / М. А. Низовий, С. В. Карпенко / / Вісник ХДАК. – Х., 2005. – Вип. 16. – С. 103 – 112.
  17. Низовий М. А. Вступ до книгознавства: навч. посібник / М. А. Низовий. – К.: Кондор, 2009. – 144 с.
  18. Низовий М. Українська статистика друку: основні етапи становлення та розвитку / М. Низовий. – К., 2002. – 95 с.
  19. Новальська Т. В. Український читач у бібліотекознавчих дослідженнях (кінець XIX – початок XXI ст.) / Т. В. Новальська. – К., 2005. – 252 с.
  20. Рибчинська Н. «Бібліологічні вісті» (1923 – 1930) в контексті української книгознавчої періодики / Н. Рибчинська / / Записки ЛНБ ім. В. Стефаника. – Львів, 2003. – Вип. 11. –С. 145 – 155.
  21. Сенченко М. Книжкова палата України: вчора, сьогодні й завтра / М. Сенченко / / Вісн. Кн. палати. – 2004. – No 1. – С. 3 – 7.
  22. Сенченко М. Світове книговидання і випуск творів друку в Україні / М. Сенченко / / Друкарство. – 2003. – No 3. – С. 12 – 19.
  23. Словник книгознавчих термінів : понад 1400 термінів / уклад. В. Я. Буран та ін. ; наук. ред. Н. О. Петрова та ін. ; Книжкова палата України. – К. : Книжкова палата України, 2003. – 159 с.
  24. Сміт Дейтус К. Посібник книговидавця / К. Сміт Дейтус. – К., 1999. – 192 с.
  25. Теремко В. Стратегічний контекст діяльності видавництв в теоретико-прикладному вимірі// Вісн. Кн. палати. - 2011. - No10. - С.7 - 9
  26. Тимошенко І. В. До питання про структуру загального і спеціального книгознавства / І. В. Тимошенко / / Вісн. Кн. палати України. – 2006. – No 10. – С. 45 – 47.
  27. Тимошенко І. В. Українське книгознавство у 60–70-х роках ХХ ст. / І. В. Тимошенко / / Бібл. вісник. – 2008. – No 5. – С. 17 – 23.
  28. Тимошик М. Історія видавничої справи / М. Тимошик. – К., 2003. – 495 с.
  29. Тимошик М. Книга для автора, редактора, видавця: практич. посібник / М. Тимошик. – К., 2005. – 560 с.
  30. Тимошик М. Тенденції сучасного українського книговидання / М. Тимошенко / / Вісн. Кн. палати. – 2001. – No 7. – С. 4 – 10.
  31. Франчук Є. І. Історико-джерелознавчий підхід у спільних книгознавчих та культорологічних дослідженнях книжкової культури / Є. І. Франчук / / Вісн. Харків. держ. акад. культури. – Х., 1999. – Вип. 1. – С. 96 – 105.
  32. Франчук Є. І. Українська книга і книжкова культура в національній культурі України: проблемне бачення міждисциплінарних досліджень / Є. І. Франчук / / Наук. праці НБУВ. – К., 1999. – Вип. 2. – С. 155 – 172.
  33. Черниш Н. Основи бібліології: навч. пос. / Н. Черниш. – Львів: Українська академія друкарства, 2008. – 168 с.
  34. Шалашна Н. Історія книги як наука в першій половині XIX ст. / Н. Шалашна / / Наукові праці НБУВ. – К., 2003. – Вип. 10. – С. 42 – 60.
  35. Шалашна Н. Особливості розвитку історико-книгознавчої думки в Україні в другій половині XIX ст. / Н. Шалашна / / Наук. праці НБУВ. – К., 2003. – Вип. 11. – С. 398 – 426.
  36. Швецова-Водка Г. М. Вступ до бібліографознавства: навч. посібник / Г.М. Швецова-Водка. – К.: Кондор, 2008. – 216 с.
  37. Швецова-Водка Г. М. Документ і книга в системі соціальних комунікацій / Г. М. Швецова-Водка. – Рівне, 2001. – 438 с.
  38. Швецова-Водка Г. М. Типологія книги: навч. посібник / Г. М. Швецова-Водка. – К., 1999. – 68 с.

Допоміжна

  1. Огляд науково-дослідної роботи наукових бібліотек та інститутів культури України у галузі бібліотекознавства, бібліографознавства і основ книгознавства за 1991-1995 рр. / Національна парламентська бібліотека України ; складачі Л. М. Любаренко, О.О. Мастипан ; відп.ред. А.П. Корнієнко. - К. : [б.в.], 1998. - 135 с.
  2. Франчук Є.І. Українська книга і книжкова культура в національній культурі України: проблемне бачення міждисциплінарних досліджень / Є.І. Франчук //Наук, праці НБУ ім. В. Вернадського. – Вип. 2. – К., 1999. – С. 155-172.
  3. Швецова-Водка Г.М. Про співвідношення документознавчого і книгознавчого підходів у підготовці фахівців бібліотечної справи / Г.М. Швецова-Водка // Інформаційна та культурологічна освіта на зламі тисячоліть: матеріали міжнарод. конф. – Ч. 2. – X., 1999. – С. 114-118.
  4. Швецова-Водка Г. Розвиток теорії книгознавства у другій половині XX – на початку XXI століття / Г. Швецова-Водка // Вісн. Кн. палати : наук.-практ. журн. – 2013. – № 2. – С. 28-32.
  5. Шевченко Є. Перспективи розвитку видавничої справи в Україні / Є. Шевченко // Економіка України – 2005. – № 8. – С. 42-49.
  6. Вовченко І. О. Державна (національна) бібліографія України і міжнародні вимоги // Бібліотечний вісн. – 1994. – № 1. – С. 13-17.
  7. Малиновська Н. Український бібліографічний репертуар: історія та сучасний стан // Вісн. Кн. палати. – 1999. – № 5. – С. 10-11.
  8. Патока В. Система рекомендаційних бібліографічних посібників : сучасні проблеми та їх вирішення // Вісн. Кн. палати. – 1999. – № 3. – С. 3-4.

Загальна трудомісткість дисципліни – 100 балів, із них:

При підсумковому контролі у вигляді екзамену до 50 балів студент може отримати впродовж семестру, решта 50 балів припадає на підсумковий контроль;

1. Поточний контроль. Бали, отримані впродовж семестру, за видами навчальної діяльності розподіляються наступним чином (розподіл орієнтовний):

Робота на семінарських заняттях (відповіді на семінарах, виконання практичних завдань, розв’язання тестових питань на платформі дистанційного навчання Moodle), у разі їх пропусків з поважної причини – індивідуальні співбесіди на консультаціях за темами відповідних занять) – до 50 балів.

Присутність на лекціях і семінарах не оцінюється в балах. Пропуски занять підлягають обов’язковому відпрацюванню в індивідуальному порядку під час консультацій. Пропущене заняття має бути відпрацьоване впродовж двох наступних тижнів, при тривалій відсутності студента на заняттях з поважної причини встановлюється індивідуальний графік відпрацювання пропусків, але не пізніше початку екзаменаційної сесії.

Студент, який повністю виконав програму навчальної дисципліни й отримав достатню рейтингову оцінку (не менше 25 балів), допускається до підсумкового контролю з дисципліни.

2. Підсумковий контроль. Підсумковим контролем є екзамен. Він здійснюється відповідно до вимог «Положення про організацію освітнього процесу в Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» (https://nupp.edu.ua/uploads/files/0/doc/polozhennia/organizacia-osvit-procesu.pdf), а також «Положення про семестровий контроль в Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» (https://nupp.edu.ua/uploads/files/0/doc/polozhennia/semestr-kontrol.pdf.) Екзаменаційний білет передбачає наявність 2-ох теоретичних питань.

Для належного опанування дисципліною «Бібліотекознавство та книгознавство» слід опрацювати базову літературу; знати бібліотекознавчу та книгознавчу термінологію; аналізувати спільні напрями взаємодії книгознавства та інших дисциплін; виокремлювати міжнаукові та міждисциплінарні зв’язки бібліотекознавства та книгознавства з іншими науками соціально-комунікаційного циклу; оволодіти загальними теоретичними знаннями про історичні, соціально-економічні, культурні передумови виникнення бібліотекознавства та книгознавства; виокремлювати основні етапи історичного розвитку бібліотекознавства та книгознавства; характеризувати історичні і національні особливості формування та розвитку вітчизняної книгознавчої думки в контексті світової книгознавчої парадигми; знати основні категорії та принципи організації бібліотечної та книжкової справи в Україні.

Дисципліна «Бібліотекознавство та книгознавство» є обов’язковим компонентом освітньо-професійної програми і входить до циклу дисциплін професійної підготовки.

Результати навчання з дисципліни відповідно до освітньо-професійної програми (програмних результатів навчання) виявляються у сформованих у студентів здатностях щодо абстрактного мислення, аналізу та синтезу; застосовування знань у практичних ситуаціях; застосування знань та розуміння предметної області та професійної діяльності; спілкування державною мовою як усно, так і письмово; використання інформаційних і комунікативних технологій; пошуку, опрацювання та аналізу інформації з різних джерел; навичок використання інформаційних і комунікативних технологій; пошуку, опрацювання та аналізу інформації з різних джерел; оцінки та забезпечення якості виконуваних робіт; здатності працювати в команді та спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (з експертами з інших галузей знань); реалізації своїх прав та обов’язків як члена суспільства, усвідомлення цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свободи людини і громадянина в Україні; збереження та примноження моральних, культурних та наукових цінностей і досягнень суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця в загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя; здатності забезпечувати відбір, аналіз, оцінку, систематизацію, моніторинг, організацію, зберігання, розповсюдження та надання в користування інформації та знань у будь-яких форматах; здатності використання методів систематизації, пошуку, збереження, класифікації інформації для різних типів контенту та носіїв; здатності використовувати сучасні прикладні комп’ютерні технології та програмне забезпечення, мережеві та мобільні технології для вирішення професійних завдань; аналізувати закономірності розвитку документно-інформаційних потоків та масивів, як штучно створеної підсистеми соціальних комунікацій; підтримувати ділову комунікацію з усіма суб’єктами інформаційного ринку, користувачами, партнерами, органами влади та управління, засобами масової інформації; впроваджувати інноваційні технології виробництва інформаційних продуктів і послуг, підвищення якості інформаційного обслуговування користувачів інформаційних, бібліотечних та архівних установ; проєктувати та створювати документно-інформаційні ресурси, продукти та послуги; здатність адмініструвати соціальні мережі, електронні бібліотеки та архіви; подальшого навчання з високим рівнем автономності, постійного підвищення рівня інформаційної культури; опанування та застосування технологій системного аналізу інформаційної діяльності; здійснення аналізу та застосування різноманітних комунікаційних технологій з метою цілеспрямованого впливу (зв’язки з громадськістю, рекламні, іміджеві тощо), а також комплексних комунікаційних технологій (кризові, міжкультурні та інтеркультурні); самостійного аналізу тексту документа щодо його змісту, правильного визначення комунікативної інтенції; редагування текстів документів відповідно до норм чинного правопису та правил їх оформлення; релевантної оцінки результативності та комунікативної ефективності документа; добору та підготовці необхідної інформації для прийняття управлінського рішення; роботи в операційній системі Windows, у локальній та глобальній комп’ютерній мережах; застосування прикладного програмного забезпечення, зокрема, текстових редакторів, СЕД, електронних таблиць, СУБД.

Також вони виявляються у знаннях: понятійно-категоріального апарату бібліотекознавства та книгознавства; загальних тенденцій, історії і сучасного стану розвитку вітчизняного та зарубіжного бібліотекознавства та книгознавства; основних типів і видів бібліотек, їх соціальних функцій; законодавчого забезпечення книговидавничої справи; організації та структури бібліографічної діяльності в Україні; основних категорій та принципів організації бібліотечної справи, а також в уміннях застосовувати у професійній діяльності технології інформаційного менеджменту, створення і підтримки функціонування електронних бібліотек та архівів, методологію вивчення та задоволення культурних та інформаційних потреб користувачів; узагальнювати, аналізувати і синтезувати інформацію в діяльності, пов’язаній із її пошуком, накопиченням, зберіганням та використанням; знати і розуміти наукові засади організації, модернізації та впровадження новітніх технологій в інформаційній, бібліотечній та архівній діяльності; застосовувати в практичній діяльності законодавчі та галузеві нормативні документи; забезпечувати ефективність функціонування документно-комунікаційних систем; використовувати знання технічних характеристик, конструкційних особливостей, призначення і правил експлуатації комп’ютерної техніки та офісного обладнання для вирішення технічних завдань спеціальності; оцінювати можливості застосування новітніх інформаційно-комп’ютерних та комунікаційних технологій для вдосконалення практик виробництва інформаційних продуктів і послуг; кваліфіковано використовувати типове комп’ютерне та офісне обладнання; здійснювати пошук інформації в різних джерелах для розв’язання професійних завдань; застосовувати сучасні методики і технології автоматизованого опрацювання інформації, формування та використання електронних інформаційних ресурсів та сервісів; оцінювати результати діяльності та відстоювати прийняті рішення; вільно спілкуватися з професійних питань, включаючи усну, письмову та електронну комунікацію українською мовою та однією з іноземних мов; використовувати різноманітні комунікативні технології для ефективного спілкування на професійному, науковому та соціальному рівнях на засадах толерантності, діалогу і співробітництва; приймати обґрунтовані управлінські та технологічні рішення; бути відповідальним, забезпечувати ефективну співпрацю в команді; навчатися з метою поглиблення набутих та здобуття нових фахових знань; дотримуватися і реалізовувати основні засади охорони праці та безпеки життєдіяльності.

Координатор Syllabus Syllabus (Скорочений термін)