Навчальний курс 029БОК6 Документознавство

Нормативні документи

1. Закон України «Про внесення змін до закону України “Про Національний архівний фонд і архівні установи”» // Архіви України. – 2002. – № 1–3. – С. 3 – 23.
2. Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» // Голос України. – 1992. – 8 грудня.
3. Закон України «Про інформацію» // Голос України. – 1992. – 13 листопада.
4. Закон України «Про науково-технічну інформацію» // Голос України. – 1993. – 23 липня.
5. Закон України «Про Національний архівний фонд і архівні установи» // Архіви України. – 1993. – № 4-6. – С. 4–15.
6. ДК 010–98. Державний класифікатор управлінської документації. – К., 1999.
7. ДСТУ 2392–94. Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення. Чинний від 1995-01-01. – К., 1994.
8. ДСТУ 2394–94. Інформація та документація. Комплектування фонду, бібліографічний опис, аналіз документів. Терміни та визначення. – К., 1994.
9. ДСТУ 2395–94. Інформація та документація. Обстеження документа, встановлення його предмета та відбір термінів для індексування. Основні вимоги. Чинний від 1995–01–01. – К., 1994.
10. ДСТУ 2628-94. Системи оброблення інформації. Оброблення тексту. Терміни та визначення. Чинний від 1995–01–07. – К., 1994.
11. ДСТУ 2732-94. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення. Чинний від 1995–07–01. – К., 1994.
12. ДСТУ 2737–94. Записування і відтворення інформації. Терміни та визначення. Чинний від 1995–07–01. – К., 1994.
13. ДСТУ 3017–95. Видання. Основні види. Терміни та визначення. Чинний від 1996–01–01. – К., 1995.
14. ДСТУ 3018–95. Видання. Поліграфічне виконання. Терміни та визначення. Чинний від 1996–01–01. – К., 1995.
15. ДСТУ 3843-99. Державна уніфікована система документації. Основні положення. – К., 2000.
16. ДСТУ 3844-99. Державна уніфікована система документації. Формуляр-зразок. Вимоги до побудови. – К., 2000.
17. ДСТУ 4163-2003. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. – К., 2003.
18. Галузевий стандарт України «Документи з паперовими носіями. Правила зберігання Національного архівного фонду. Технічні вимоги» // Архіви України. – 2001. – № 1–2.
19. Інструкція про порядок відбору та передачі секретних документів на архівне зберігання // Архіви України. – 1997. – № 1–6.

Базова

1. Ілюшенко М.П., Кузнєцова Т.В., Лівшиц Я.З. Документознавство. Документ і системи документації. – К, 1998. – 84 с.
2. Кулешов С.Г. Документознавство: Історія. Теоретичні основи / УДНДІАСД; Держ. акад. керів. кадрів культури і мистецтв. – К., 2000. – 162 с.
3. Кулешов С.Г.Загальне документознавство : навч. посібник для студ. ВНЗ / С.Г. Кулешов ; Держ. арх. служба України, Укр. НДІ арх. справи та документознавства : Києво-Могилянська академія. Київ, 2012 – 122 с.
4. Кушнаренко Н.Н. Документоведение: Учебник. – 7-е изд., перераб. и доп. – К.: Т-во Знання , КОО, 2007. – 460 с.
5. Кушнаренко Н.Н. Документоведение: Учеб. для вузов. – 5-е изд., стереотип. – К.: Знання, 2006. – 459 с.
6. Палеха Ю.І, Леміш Н.О. Загальне документознавство; навч. посібник: К.:Ліра, 2008. –395с.
7. Українське документознавство (1991–2011) : наук.-допом. бібліогр. покажч. / М-во культури України, Нац. парлам. б-ка України ; уклад.: М. С. Слободяник, О. А. Політова ; наук. ред. та авт. вступ. ст. М. С. Слободяник. – К., 2012. – 176 с.
8. Швецова-Водка Г.Типологія документа: навч. посіб. для студ. ін-тів культури. – К.: Кн. палата України, 1998. – 80 c.
9. Швецова-Водка Г. Документознавство: Навч. посіб. – К: Знання, 2007. – 398 с.
10. Швецова-Водка, Г.М. Документознавство : словник-довідник термінів і понять : навчальний посібник / Г.М. Швецова-Водка. 2-ге вид., стереотипне. Київ : Знання, 2012. – 319 с.

Допоміжна

1. Бездрабко В. В. Документознавство в Україні: інституціоналізація та сучасний розвиток моногр. / В.В. Бездрабко; Київ. нац. ун-т ім. Т. Г. Шевченка. – К.: Четверта хвиля, 2009. – 720 с.
2. Документознавство та інформаційна діяльність: наука, освіта, практика: Матеріали наук. конф. 18 грудня 2002р. / М.С. Слободяник (голов.ред.). – К.: ДАК ККіМ, 2003. – 100 с.
3. Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 25–26 травня 2004р. / М.С. Слободяник (голов.ред.). – К.: ДАК ККіМ, 2004. – 212 с.
4. Кислюк К. В. Спеціальне документознавство. Модульний курс: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / К. В. Кислюк. – К.: Кондор, 2011. – 191 с.
5. Комова М.В. Документознавча термінологія. – Л.: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2003. – 167 с.
6. Кулешов С.Г. Управлінське документознавство: навч. посіб. – К.: ДАК ККіМ, 2003. – 57 с.
7. Науково-технічна термінологія: навч.-метод. комплекс навч. дисципліни «Науково-технічна термінологія» для студ. спец. 6.020100 – Документознавство та інформаційна діяльність / А.В. Ліпінська (уклад.). – К.: ВМУРоЛ «Україна», 2003. – 158 с.
8. Петряев К.Д. Гносеологические и методологические основы источниковедения. – Киев-Одесса: Вища шк., 1978.
9. Соляник А.А. Документнi потоки та масиви: навч. посiб. для вищ. навч. закл. культури i мистецтв / А.А. Соляник; Харк. держ. акад. культури. – Х.: ХДАК, 2000. – 112 с.
10. Шведова-Водка Г. Загальне бібліографознавство:навч. посіб. – Рівне, 1995.
11. Швецова-Водка Г. Документ і книга в системі соціальних комунікацій / Рівнен. держ. гуманітар. ун-т. – Рівне, 2001. – 438 с.

Загальна трудомісткість дисципліни – 100 балів, із них:

При підсумковому контролі у вигляді екзамену до 50 балів студент може отримати впродовж семестру, решта 50 балів припадає на підсумковий контроль;

При семестровому контролі у вигляді диференційованого заліку на поточний контроль може бути відведено від 70 до 100 балів (для допуску до диференційованого заліку необхідно мати не менше 35 балів поточної успішності).

1. Поточний контроль. Бали, отримані впродовж семестру, за видами навчальної діяльності розподіляються таким чином (розподіл орієнтовний):

Робота на практичних заняттях (відповіді на семінарах, виконання практичних завдань, розв’язання тестових завдань на платформі дистанційного навчання Moodle), у разі їх пропусків з поважної причини – індивідуальні співбесіди на консультаціях за темами відповідних занять) – до 50 (70-100) балів.

Присутність на лекціях і практичних заняттях не оцінюється в балах. Пропуски занять підлягають обов’язковому відпрацюванню в індивідуальному порядку під час консультацій. Пропущене заняття має бути відпрацьоване впродовж двох наступних тижнів, при тривалій відсутності студента на заняттях з поважної причини встановлюється індивідуальний графік відпрацювання пропусків, але не пізніше початку екзаменаційної сесії.

Студент, який повністю виконав програму навчальної дисципліни й отримав достатню рейтингову оцінку (не менше 25 балів), допускається до підсумкового контролю з дисципліни.

2. Підсумковий контроль. Підсумковим контролем є екзамен. Він здійснюється відповідно до вимог «Положення про організацію освітнього процесу в Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» (https://nupp.edu.ua/uploads/files/0/doc/polozhennia/organizacia-osvit-procesu.pdf), а також «Положення про семестровий контроль в Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» (https://nupp.edu.ua/uploads/files/0/doc/polozhennia/semestr-kontrol.pdf.) Екзаменаційний білет передбачає наявність 3-ох питань, одне з яких теоретичне, друге – практичне (заповнення таблиці-класифікації за блок-фасетною схемою (5 документів), а третє – виконання тестових завдань на знання історії, теорії та практики документознавства.

Для належного опанування дисципліною «Документознавство» слід опрацювати базову літературу, знати основні нормативно-правові акти, що регулюють функціонування документознавчої галузі в Україні, засвоїти термінологію документознавства.

Варто ознайомитися також з новітніми публікаціями у галузі документознавчих досліджень, насамперед з тими, що містяться у провідних фахових виданнях – «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія» (архів номерів доступний за посиланням http://journals.uran.ua/bdi/issue/archive), «Вісник Книжкової палати» та «Вісник Харківської державної академії культури». «Студії з архівної справи та документознавства» (архів номерів доступний за посиланням: https://undiasd.archives.gov.ua/studii/). Особливо ретельно слід зосередитись на набутті практичних навичок з різних класифікацій документів, визначенні їх загальних, спеціальних та конкретних функцій, властивостей та ознак.

Під час вивчення дисципліни використовуються такі засоби оцінювання та методи демонстрування результатів навчання: 1) стандартизовані письмові тести для здійснення поточного/проміжного контролю успішності засвоєння студентами навчального матеріалу (здійснюється під час проведення практичних занять); 2) модульна контрольна робота у вигляді стандартизованого письмового тестування (здійснюється на останньому практичному занятті вивченого змістового модуля) для здійснення підсумкового контролю успішності засвоєння студентами навчального матеріалу; 3) підготовка доповідей-презентацій та виступ у рамках теми практичного заняття; 4) виконання персональних завдань науково-дослідницького характеру, зокрема підготовка рефератів з метою розкриття додаткових питань у рамках теми практичного заняття; 5) підготовка виступів (доповідь, доповідь-презентація) на студентську чи загальноуніверситетську наукову конференцію, написання наукової статті або тез виступу, підготовка й участь у конкурсі студентських наукових робіт і т.п.

Під час лекцій та інших занять не припустимо відволікатись розмовами, користуватись мобільними телефонами та іншими ґаджетами, порушувати дисципліну в будь який інший спосіб. Запізнення на лекцію або практичне заняття так само не припустимі, викладач залишає за собою право не допустити до заняття студента, що порушує дисципліну або запізнюється.

Метою самостійної роботи студента є: навчитися користуватися бібліотечними фондами і каталогами, працювати з історичними та літературними джерелами, складати конспекти, аналізувати матеріал, порівнювати різні наукові концепції та робити висновки. Види самостійної роботи студента: 1) опрацювання лекційного матеріалу; 2) підготовка до практичних занять; 3) опрацювання тем курсу, які виносяться на самостійне вивчення, за списками літератури, рекомендованими в робочій навчальній програмі дисципліни; 4) підготовка до виконання модульної контрольної роботи (тестування); 5) відвідування консультацій (згідно графіку консультацій кафедри); 6) підготовка до складання заліку та іспиту за контрольними питаннями.

Результати навчання з дисципліни відповідно до освітньо-професійної програми (програмних результатах навчання) виявляються у сформованих у студентів здатностях щодо абстрактного мислення, аналізу та синтезу; застосовувати знання у практичних ситуаціях; знання та розуміння предметної області та професійної діяльності; навичок використання інформаційних і комунікативних технологій; пошуку, опрацювання та аналізу інформації з різних джерел; оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт; спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (з експертами з інших галузей знань/видів економічної діяльності); зберігати та примножувати моральні, культурні наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця в загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя; а також здатностях забезпечувати відбір, аналіз, оцінку, систематизацію, моніторинг, організацію, зберігання, розповсюдження та надання в користування інформації та знань у будь-яких форматах; використовувати методи систематизації, пошуку, збереження, класифікації інформації для різних типів контенту та носіїв; аналізувати закономірності розвитку, документно-інформаційних потоків та масивів, як штучно створеної підсистеми соціальних комунікацій; опановувати та застосовувати технології системного аналізу інформаційної діяльності; самостійно аналізувати текст документа щодо його змісту, правильно визначати комунікативну інтенцію, закладену в нього автором, редагувати тексти документів відповідно до норм чинного правопису та правил їх оформлення; релевантно оцінювати результативність та комунікативну ефективність документа; добирати та готувати необхідну інформацію для прийняття управлінського рішення.

Також вони виявляються у знаннях спеціальної документознавчої термінології та основної науково-дослідної літератури в галузі документознавства; еволюції поглядів на документознавство як науку; місця документознавства у системі наук; загального уявлення про основні документознавчі концепції та школи; характеристик окремих видів і типів документів; основних видів функціонування документа в системі соціальних комунікацій; основні положення класифікації документів, їхніх видів за класифікаційними ознаками; функцій, властивостей, ознак документів; уявлень про видові особливості документів, чинники їх становлення, розвитку та функціонування основних видів документів, а також уміннях застосовувати у професійній діяльності знання щодо основних законів документознавства; самостійно та вільно орієнтуватися в теоретико-методологічних засадах документознавства; обґрунтовувати власну думку щодо дискусійних проблем документознавства; здійснювати пошук і відбір документів на різних носіях; виявляти вид документів за інформаційною, матеріальною складовою та умовами побутування; володіти спеціальною термінологією і лексикою дисципліни.

Вивчення дисципліни передбачає такі програмні результати навчання: знати і розуміти наукові засади організації, модернізації та впровадження новітніх технологій в інформаційній, бібліотечній та архівній діяльності; керувати документаційними процесами діяльності установ, користуватися засобами електронного документообігу, організовувати референтну та офісну діяльність; застосовувати у професійній діяльності технології інформаційного менеджменту, створення і підтримки функціонування електронних бібліотек та архівів, методологію вивчення та задоволення культурних та інформаційних потреб користувачів; узагальнювати, аналізувати і синтезувати інформацію в діяльності, пов’язаній із її пошуком, накопиченням, зберіганням та використанням; знати, розуміти та застосовувати в практичній діяльності законодавчі та галузеві нормативні документи; забезпечувати ефективність функціонування документно-комунікаційних систем; здійснювати пошук інформації в різних джерелах для розв’язання професійних завдань; використовувати різноманітні комунікативні технології для ефективного спілкування на професійному, науковому та соціальному рівнях на засадах толерантності, діалогу і співробітництва; навчатися з метою поглиблення набутих та здобуття нових фахових знань.