Змістовий модуль 1. Історія міжнародних відносин 1 пол. ХХ ст.
Предмет і завдання курсу. Хронологічні рамки курсу. Особливості міжнародних відносин останньої третини XIX – початку XX ст. Формування воєнно-політичних блоків. Початок Першої світової війни. Загарбницькі плани воюючих блоків. Боротьба за союзників як провідна тенденція дипломатії в період війни. «Українське питання» у політиці воюючих сторін в роки Першої світової війни. Міжнародні відносини наприкінці війни. Сепаратний вихід Росії з війни. Поразка у війні Німеччини та її союзників.
Геополітичні зміни у світі після Першої світової війни. Паризька мирна конференція. Версальсько-Вашингтонська система мирних договорів. Створення Ліги Націй. «Українське питання» на Паризькій мирній конференції.
Міжнародне становище і зовнішня політика України в 1918-1920 pp. Дипломатична діяльність ЗУНР. Українсько-польські відносини в 1920 р. Ризький мирний договір. Діяльність УСРР на міжнародній арені.
Трансформації Версальсько-Вашингтонської системи у 1920-ті роки. Зовнішньополітична програма фашистського режиму в Німеччині. Криза Версальсько-Вашингтонської системи. Спроби створення системи колективної безпеки в Європі. Аншлюс Австрії. Мюнхенська конференція та її наслідки. Крах політики західних держав щодо умиротворення агресора. Пакт Молотова – Ріббентропа.
Криза у міжнародних відносинах та початок Другої світової війни. Зміцнення геостратегічних позицій СРСР у початковій фазі війни. Вступ СРСР та США у Другу світову війну. Створення антигітлерівської коаліції. Проблеми другого фронту в міжнародних відносинах Великої Британії, США та СРСР. Тегеранська конференція. Створення ялтинсько-потсдамської системи міжнародних відносин. Створення ООН. Закінчення Другої світової війни.
Змістовий модуль 2. Історія міжнародних відносин 2 пол. ХХ ст. – на початку ХХІ ст.
Геополітичні зміни в світі після Другої світової війни. Становлення біполярної структури міжнародних відносин. Причини і початок «холодної війни». Утворення військово-політичних блоків. Регіональні конфлікти та проблеми їх розв'язання в умовах біполярного світу. Розпад колоніальної системи. Дипломатична боротьба за обмеження ядерних озброєнь.
Міжнародні відносини в першій половині 1970-х років. Гельсінкський процес. Міжнародні відносини у другій половині 1970-х років: наростання суперечностей світового розвитку, загострення «холодної війни» між протилежними системами.
Нова зовнішня політика СРСР. Перехід у взаємовідносинах між СРСР і США від конфронтації до співробітництва. Антитоталітарні демократичні революції у країнах Східної Європи. Розпад Югославії. Об'єднання Німеччини. Розпад СРСР. Утворення СНД. Закінчення «холодної війни» та її наслідки.
Провідні тенденції міжнародних відносин на рубежі століть. Проблема міжнародної безпеки за умов постбіполярних часів. Роль НАТО в світі на початку XXI ст. Поглиблення і розширення європейської інтеграції. Сучасний етап європейської інтеграції. Геополітичне позиціонування Європейського Союзу на початку XXI ст. ООН в системі міжнародних відносин на сучасному етапі.
Зовнішня політика України на етапі незалежності. Будапештський меморандум. Відносини України з Росією та країнами СНД. Відносини України зі США та Європейським Союзом. Співробітництво України з міжнародними організаціями. Проблеми євроінтеграції України. Зовнішня політика України під час гібридної війни РФ проти нашої країни.
Третій рік, весняний семестр, 5 кредитів, залік.
Перелік дисциплін, які є передумовою вивчення курсу:
- Історія України
Тема 1. Вступ. Міжнародні відносини напередодні та під час Першої світової війни. Версальсько-вашингтонська система міжнародних договорів.
Питання до теми 1.
Колоніальна система на межі століть.
Військово-політичний блок «Троїстий союз».
Військово-політичний блок «Антанта».
Локальні конфлікти у світі кінця ХІХ – початку ХХ ст.
Антивоєнні рухи на початку ХХ ст.
Українське питання напередодні та під час Першої світової війни
Тема 2. Версальсько-вашингтонська система міжнародних договорів.
Питання до теми 2.
Паризька мирна конференція.
Вашингтонська конференція.
Українське питання після закінчення Першої світової війни.
Тема 3. Міжнародні відносини в міжвоєнний період (1918-1939 рр.).
Питання до теми 3.
Буржуазний пацифізм та його роль у міжнародних відносинах у міжвоєнний період.
Локарнський договірний комплекс.
Міжнародні відносини в роки світової економічної кризи (1929-1933 рр.).
Встановлення фашистського режиму в Німеччині, його зовнішньополітична програма.
Спроби створення системи колективної безпеки в Європі.
Аншлюс Австрії.
Мюнхенська конференція та її наслідки.
Радянсько-німецьке зближення. Пакт Молотова – Ріббентропа.
Тема 4. Міжнародні відносини під час Другої світової війни (1939 – 1945 рр.)
Питання до теми 4.
Криза у міжнародних відносинах. Початок Другої світової війни.
Вступ СРСР та США у Другу світову війну.
Створення антигітлерівської коаліції.
Проблема другого фронту в міжнародних відносинах.
Питання майбутнього устрою повоєнного світу у взаємовідносинах союзних держав.
Створення засад ялтинсько-потсдамської системи міжнародних відносин.
Тема 5. Міжнародні відносини в період «холодної війни».
Питання до теми 5.
Геополітичні зміни в світі після Другої світової війни.
Створення Організації Об'єднаних Націй.
Причини і початок «холодної війни».
Німецька проблема в міжнародних відносинах.
Регіональні конфлікти та проблеми їх розв'язання в умовах біполярного світу.
Розпад колоніальної системи. Вихід країн, що визволилися, на міжнародну арену
Тема 6. Міжнародні відносини 70-х – початку 90-х років ХХ ст.: від політики розрядки до посилення конфронтації між протилежними системами. Закінчення «холодної війни»
Питання до теми 6.
Міжнародні відносини в першій половині 1970-х років. Пошуки шляхів розрядки.
Гельсінкський процес. Підписання Заключного акта НБСЄ. Основні принципи Гельсінкського акта та його історичне значення.
Міжнародні відносини у другій половині 1970-х років: Наростання суперечностей світового розвитку.
Радянське вторгнення в Афганістан і зрив політики розрядки. Загострення «холодної війни» між протилежними системами.
Нова зовнішня політика СРСР. Перехід у взаємовідносинах між СРСР і США від конфронтації до співробітництва.
Антитоталітарні демократичні революції у країнах Східної Європи. Розпад Югославії. Об'єднання Німеччини.
Розпад СРСР. Утворення СНД, закінчення «холодної війни» та її наслідки.
Тема 7. Загальні тенденції розвитку міжнародних відносин в умовах пост біполярності
Питання до теми 7.
Провідні тенденції міжнародних відносин на рубежі століть.
Проблема міжнародної безпеки за умов глобальних викликів постбіполярних часів.
Роль НАТО в світі на початку XXI ст.
Сучасний етап європейської інтеграції.
ООН в системі міжнародних відносин на сучасному етапі.
Тема 8. Україна в системі міжнародних відносин в кінці ХХ – на початку ХХІ ст.
Питання до теми 8.
Зовнішня політика України в період становлення незалежності (кінець ХХ — початок ХХІ ст.).
Відносини України з Росією та країнами СНД.
Відносини України із США та Європейським Союзом.
Співробітництво України з міжнародними організаціями.
Зовнішня політика України в умовах агресії Росії.
Базова
- Дещинський Л.Є Міжнародні відносини України: історія і сучасність: Навч. посібник. Ч. 1. – Львів: Бескид Біт, 2002. – 224 с.
- Дещинський Л.Є Міжнародні відносини України: історія і сучасність: Навч. посібник. Ч. 2. – Львів: Бескид Біт, 2004. – 320 с.
- Історія міжнародних відносин і зовнішньої політики. ХХ – початок ХХІ ст.: Навч. посіб. / В.Ф. Салабай, І.Д. Дудко, М.В. Борисенко, М.П. Чуб. – К.: КНЕУ, 2006. – 368 с.
- Крушинський В.Ю. Міжнародні відносини та світова політика в 1945-1980 рр.: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2007. – 192 с.
- Міжнародні відносини та зовнішня політика (1945-70-ті роки): Підручник. – К.: Либідь, 2003. – 560 с.
- Цвєтков Г.М. Міжнародні відносини й зовнішня політика в 1917-1945 рр.: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1997. – 232 с.
Допоміжна
- Демчук П. Міжнародні відносини та проблеми Євроатлантичної інтеграції. - К.: ППП, 2004.
- Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів. – К., 2002.
- Евдокимова Н.П. Между Востоком и Западом: Проблема сепаратного мира и маневры дипломатии австро-германского блока в 1914-1917 гг. – Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1985.
- Европа между миром и войной. 1918-1939 / Ред. кол.: П.О. Чубарьян и др. – М.: Наука, 1992.
- Из истории буржуазной дипломатии и межимпериалистического соперничества в конце XIX и первой половине XX века / Ред. кол.: С.С. Григорцевич и др. – Томск: Изд-во Томского ун-та, 1985.
- Казанцев Ю.И. Внешняя политика России. XX век. – Новосибирск: НТЛСУ, 2001.
- Киссинджер Г. Дипломатия: Пер. с агнл. – М., 1997.
- Коппель О.А., Пархомчук О.С. Міжнародні відносини XX століття: Навч. посіб. – К.: Школяр, 1999.
- Міжнародні відносини та зовнішня політика. 1980-2000 роки. – К., 2001.
- Мяло К.Г. Россия и последние войны XX века (1989-2000): к истории падения сверхдержавы. – М., 2002.
- От Мюнхена до Токийского залива: Взгляд на трагические страницы истории Второй мировой войны. – М., 1992.
- Павлов Н.В. Объединение, или Рассказ о решении германского вопроса с комментариями и отступлениями. – М., 1992.
- Рощин А. А. Послевоенное урегулирование в Европе. – М., 1989.
- Советская внешняя политика в годы «холодной войны». – М., 1995.
- Холодная война: Новые подходы, новые документы. – М., 1995.
Загальна трудомісткість дисципліни – 100 балів, із них:
при підсумковому контролі у вигляді заліку, до 50 балів студент може отримати впродовж семестру, решта 50 балів припадає на підсумковий контроль;
1. Поточний контроль. Бали, отримані впродовж семестру, за видами навчальної діяльності розподіляються наступним чином (розподіл орієнтовний):
- робота на семінарських заняттях (відповіді на семінарах, виконання практичних завдань, розв’язання тестових питань на платформі дистанційного навчання Moodle), у разі їх пропусків з поважної причини – індивідуальні співбесіди на консультаціях за темами відповідних занять) – до 50 балів.
Присутність на лекціях і семінарах не оцінюється в балах. Пропуски занять підлягають обов’язковому відпрацюванню в індивідуальному порядку під час консультацій. Пропущене заняття має бути відпрацьоване впродовж двох наступних тижнів, при тривалій відсутності студента на заняттях з поважної причини встановлюється індивідуальний графік відпрацювання пропусків, але не пізніше початку екзаменаційної сесії.
Студент, який повністю виконав програму навчальної дисципліни й отримав достатню рейтингову оцінку (не менше 25 балів), допускається до підсумкового контролю з дисципліни.
2. Підсумковий контроль Підсумковим контролем є залік. Він здійснюється у формі письмового тесту відповідно до вимог «Положення про організацію освітнього процесу в Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» (https://nupp.edu.ua/uploads/files/0/doc/polozhennia/organizacia-osvit-procesu.pdf), а також «Положення про семестровий контроль в Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» (https://nupp.edu.ua/uploads/files/0/doc/polozhennia/semestr-kontrol.pdf.)
Для належного опанування дисципліною «Історія міжнародних відносин» слід опрацювати базову літературу, яка забезпечить надання студентам знань про сутність процесів, що відбувалися в системі міжнародних відносин в минулому й відбуваються в сучасному світі, їх об’єктивну зумовленість, взаємозв’язки та взаємозалежності.
Особливо ретельно слід зосередитись на виробленні умінь аналізувати й оцінювати явища міжнародної політики в контексті місця України в сучасному світі, застосовувати набуті знання для прогнозування політичних процесів на міжнародній арені.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:
- сутність основних проблем історії міжнародних відносин ХХ – ХХІ ст.;
- основні закономірності розвитку міжнародних відносин;
- місце української нації у загальносвітових процесах;
- головні завдання зовнішньої політики держав та шляхи їх реалізації;
- основні події в історії міжнародних відносин ХХ – ХХІ ст.;
- зародження та розвиток української зовнішньої політики;
- суть дипломатії, як засобу реалізації зовнішньої політики;
- діяльність історичних осіб, державних діячів, суспільних рухів, політичних партій на міжнародній арені.
вміти:
- узагальнювати, аналізувати і синтезувати інформацію в діяльності, пов’язаній із її пошуком, накопиченням, зберіганням і використанням;
- використовувати методи систематизації, пошуку, збереження, класифікації інформації для різних типів контенту та носіїв;
- застосовувати знання у практичних ситуаціях;
- навчатися з метою поглиблення набутих та здобуття нових фахових знань;
- всебічно аналізувати історичні процеси, події та факти з наукових позицій їх тлумачення;
- знаходити, опрацьовувати та аналізувати інформацію з різних джерел;
- користуватися категорійно-понятійним апаратом міжнародних відносин;
- всебічно аналізувати міжнародні відносини і зовнішню політику з урахуванням історичного досвіду;
- застосовувати знання основних теорій, доктрин світової політики, загальної міжнародної проблематики для формування власник оцінок міжнародних відносин на сучасному етапі;
- реалізувати свої права та обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свободи людини і громадянина в Україні;
- зберігати та примножувати моральні, культурні наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця в загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій.