Навчальний курс 051ДВБ4.1 Соціально-економічні моделі взаємодії урядових та неурядових структур

Освітній рівень Третій (доктор філософії)
Програма навчання Вибіркова
Галузь знань 05 Соціальні та поведінкові науки
Спеціальність 051 Економіка
Освітня програма Економіка
Обсяг дисципліни 3 кредит ECTS (90 академічних годин)
Види аудиторних занять лекції, практичні (36 академічних годин)
Форма контролю Екзамен

Мета навчальної дисципліни: ґрунтовне дослідження здобувачами спеціальності «Економіка» теоретичних основ організації взаємодії урядових і неурядових структур, формування розуміння моделей, видів, функцій та принципів діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, а також видів, особливостей функціонування та фінансування неурядових організацій, оволодіння методикою соціально-економічної взаємодії інститутів громадянського суспільства з органами публічної влади, держави з бізнесом, навичками діалогової комунікації й легітимного лобізму в системі соціально-економічної моделі взаємодії влади та громадянського суспільства, навичками державно-приватного партнерства та соціальної відповідальність при взаємодії урядових і неурядових структур.

Знання та навички, надбані здобувачем при вивченні даної дисципліни, дозволяють сформувати у майбутніх фахівців з економіки такі ключові компетентності:

ЗK 2. Здатність до пошуку, оброблення, аналізу, систематизації та узагальнення інформації з різних джерел.

ЗK 4. Здатність генерувати нові ідеї (креативність), які можуть сприяти в академічному і професійному контекстах розвитку суспільства, розробляти власні нестандартні підходи, способи, методи, інноваційні шляхи розв’язання складних і нетипових завдань; ініціювати дослідницько-інноваційні проекти, автономно працювати під час їх реалізації.

ЗК 5. Здатність комерціалізувати результати наукових досліджень, використовувати права інтелектуальної власності.

ЗК 6. Здатність застосовувати академічну іноземну мову у професійній діяльності та наукових дослідженнях.

СК 3. Здатність використовувати сучасні інформаційні та комунікаційні технології, бази даних та інші електронні ресурси, спеціалізоване програмне забезпечення у науковій, освітній та професійній діяльності.

СК 6. Здатність аналізувати зв'язки та взаємний вплив соціальних та економічних факторів розвитку держави і суспільства, обґрунтовувати економічні рішення на основі розуміння закономірностей розвитку соціально-економічних систем і процесів із застосуванням математичних методів та моделей на мікро-, мезо-, та макрорівнях.

СК 7. Здатність ініціювати, розробляти і реалізовувати комплексні інноваційні проєкти в економіці та дотичні до неї міждисциплінарні підходи, демонструвати креативність, продукувати нові ідеї, виявляти лідерські якості та відповідальність під час їх реалізації.

СК 11. Здатність приймати науково обґрунтовані рішення в умовах невизначеності, що потребує розробки нових методів та проведення дослідницько-інноваційної діяльності.

Програмні результати навчання

ПРН 7. Знати та розуміти сучасні проблеми, тенденції та пріоритетні напрями технічного, економічного, соціального розвитку глобальної, національної і регіональної економіки з урахуванням поведінкових моделей економічних відносин.

ПРН 8. Знати і застосовувати сучасні методи, засоби, інструменти аналізу соціально-економічних систем в умовах невизначеності, наукові напрями розробки альтернативних методів аналізу динаміки соціально-економічних процесів. Уміти виконувати синтез та критичний аналіз методів прогнозування з метою дослідження сценаріїв розвитку соціально-економічних систем.

ПРН 13. Здатність виявляти комплексні проблеми сучасної економіки, визначати підходи, методи, засоби, інструменти їх розв’язання на інноваційній основі та створювати інформаційно-аналітичне забезпечення наукового дослідження (методи економіко-математичного моделювання та прогнозування для обґрунтування ефективних моделей сталого розвитку).

ПРН 16. Здатність оцінювати раціональність поведінки економічних суб’єктів, визначати та долати обмеження традиційної економічної моделі під час вирішення практичних економічних завдань, застосовувати поведінкові моделі у процесі здійснення економічного прогнозування.

Завдання навчальної дисципліни: вироблення у здобувачів здатності до освоєння і системного аналізу через наукове сприйняття і критичне осмислення нових знань щодо соціально-економічних моделей та форм взаємодії урядових і неурядових структур; здатності до опанування глибоких знань щодо сучасного стану, засад і принципів функціонування урядових і неурядових структур; розуміння соціально-економічних процесів і явищ, які відбуваються при взаємодії урядових і неурядових структур; здатності розв’язувати комплексні проблеми із організації соціально-економічної взаємодії урядових і неурядових структур; генерувати нові ідеї під час вирішення проблем взаємодії між органами державної влади та місцевого самоврядування і бізнесом, урядовими структурами та громадськими організаціями; застосовувати знання з основ соціально-економічної взаємодії урядових та неурядових структур для розв’язання значущих економічних, соціальних, культурних, етичних, наукових та інших проблем соціально-економічного розвитку держави, формування діалогу між органами державного управління, місцевого самоврядування і громадськістю; формування соціальної відповідальності за результати прийняття стратегічних рішень у системі сталого розвитку.

Передумови для вивчення дисципліни. Оволодіння знаннями дисципліни «Соціально-економічні моделі взаємодії урядових та неурядових структур» потребує застосування знань з філософії та наукового мислення, політичної економії та сучасних економічних теорій, економіки та управління національним господарством, правознавства, менеджменту, методології та організації наукових досліджень, державного та регіонального управління.

У результаті вивчення навчальної дисципліни:

здобувач повинен знати: теоретичні та методологічні підходи до управління сучасним суспільним розвитком; сучасні структурно-функціональні моделі органів державної влади та місцевого самоврядування; сутнісно-змістовну характеристику громадянського суспільства, суб’єкти та основні тенденції його розвитку; роль держави у формуванні та розвитку громадянського суспільства; громадські ініціативи в процесі вироблення та реалізації публічної політики; інформаційну інфраструктуру залучення громадян до управління суспільним розвитком; методичні положення соціально-економічних моделей взаємодії урядових та неурядових структур; інструментарій горизонтальної та вертикальної взаємодії інститутів громадянського суспільства з органами державної влади та місцевого самоврядування; сучасні підходи і методи участі громадськості у прийнятті рішень органами державної влади та місцевого самоврядування, методи організації діалогу суспільства, бізнесу й органів публічної влади; моделі легітимного лобізму в органах публічної влади; об’єктивні основи, принципи та форми соціальної відповідальності й соціального партнерства органів державної влади, органів місцевого самоврядування і громадського сектору.

здобувач повинен вміти: обґрунтовувати стратегічні напрями та вирішувати практичні завдання в системі соціально-економічної моделі взаємодії урядових і неурядових структур; застосовувати традиційні та сучасні методи та підходи до управління сучасним суспільним розвитком через організацію взаємодії громадських організацій і органів державної влади та місцевого самоврядування; збирати і систематизувати інформацію про основні показники функціонування, фінансування громадських організацій; досліджувати тенденції розвитку демократичного врядування; аналізувати, оцінювати, прогнозувати та моделювати горизонтальну й вертикальну взаємодію інститутів громадянського суспільства з органами публічної влади; впроваджувати соціально-економічні моделі співпраці громадськості з органами державного управління; вирішувати проблеми діяльності та фінансування громадських організацій; розробляти та обґрунтовувати завдання й управлінські рішення щодо розвитку партнерських відносин урядових структур із бізнесом.

Критерії оцінювання результатів навчання

Критерієм успішного проходження здобувачем освіти підсумкового оцінювання може бути досягнення ним мінімальних порогових рівнів оцінок за кожним запланованим результатом вивчення навчальної дисципліни.

Координатор Syllabus