| Освітній рівень | Третій (доктор філософії) |
| Програма навчання | Вибіркова |
| Галузь знань | 05 Соціальні та поведінкові науки |
| Спеціальність | 051 Економіка |
| Освітня програма | Економіка |
| Обсяг дисципліни | 3 кредити (90 академічних годин) |
| Види аудиторних занять | лекції (18 академічних годин), практичні заняття (16 академічних годин) |
| Форма контролю | Екзамен |
Мета навчальної дисципліни: вивчення теорії та практики управління інноваційним розвитком на сучасному підприємстві; усвідомлення сутності основних понять та категорій; оволодіння практичними знаннями та набуття практичних навичок із стратегічного управління інноваційним розвитком підприємства, розвиток навичок використання прийомів, способів та інструментів управління інноваційним розвитком, що виправдали себе на практиці, а також формування логічного мислення і підвищення творчого потенціалу, надання їм якісно вищого наукового методологічного рівня, а також вивчення теорії і практики управління змінами на сучасному підприємством; усвідомлення сутності основних понять та категорій змін; оволодіння практичними знаннями та набуття практичних навичок із організації процесу управління змінами, розвиток навичок використання прийомів, способів та інструментів управління змінами, що виправдали себе на практиці, а також формування логічного мислення і підвищення творчого потенціалу.
Знання та навички, надбані здобувачем при вивченні даної дисципліни, дозволяють сформувати у майбутніх фахівців такі ключові компетентності як:
ЗK 1. Здатність до застосування загальних (аналізу, синтезу, абстрагування, узагальнення, індукції, дедукції, моделювання та ін.) та спеціальних (пов’язаних з особливостями об’єкту дослідження) методів дослідження; формувати на цій основі системний науковий світогляд, морально-етичні цінності, громадянську позиції, професійну та академічну етику, загальний культурний кругозір.
ЗK 3. Здатність працювати в міжнародному контексті, комунікувати з представниками інших професійних груп різного рівня (експертами з інших галузей знань/видів економічної діяльності).
ЗK 4. Здатність генерувати нові ідеї (креативність), які можуть сприяти в академічному і професійному контекстах розвитку суспільства, розробляти власні нестандартні підходи, способи, методи, інноваційні шляхи розв’язання складних і нетипових завдань; ініціювати дослідницько-інноваційні проекти, автономно працювати під час їх реалізації.
СK 2. Здатність усно і письмово презентувати та обговорювати результати наукових досліджень та/або інноваційних розробок українською та іноземними мовами, глибоке розуміння наукових текстів з економіки іноземною мовою.
СК 6. Здатність аналізувати зв'язки та взаємний вплив соціальних та економічних факторів розвитку держави і суспільства, обґрунтовувати економічні рішення на основі розуміння закономірностей розвитку соціально-економічних систем і процесів із застосуванням математичних методів та моделей на мікро-, мезо-, та макрорівнях.
СК 7. Здатність ініціювати, розробляти і реалізовувати комплексні інноваційні проєкти в економіці та дотичні до неї міждисциплінарні підходи, демонструвати креативність, продукувати нові ідеї, виявляти лідерські якості та відповідальність під час їх реалізації.
СК 11. Здатність приймати науково обґрунтовані рішення в умовах невизначеності, що потребує розробки нових методів та проведення дослідницько-інноваційної діяльності.
Програмні результати навчання
ПРН 3. Здатність застосовувати інноваційні науково-педагогічні технології, формулювати зміст, цілі навчання, способи їх досягнення, форми контролю, нести відповідальність за ефективність освітнього процесу з дотриманням норм академічної етики та доброчесності та правових засад організації освітньої та наукової діяльності.
ПРН 12. Вміти обґрунтовувати інноваційні комплексні проєкти, демонструвати лідерство та автономність під час їх реалізації; застосовувати форми проєктного управління в організації наукових досліджень, захисту та впровадження результатів наукових досліджень з урахуванням норм академічної етики, реєстрації прав інтелектуальної власності.
ПРН 13. Здатність виявляти комплексні проблеми сучасної економіки, визначати підходи, методи, засоби, інструменти їх розв’язання на інноваційній основі та створювати інформаційно-аналітичне забезпечення наукового дослідження (методи економіко-математичного моделювання та прогнозування для обґрунтування ефективних моделей сталого розвитку).
ПРН 18. Здатність аналізувати інноваційно-інвестиційне середовище національної економіки та її підсистем; обґрунтовувати заходи та оцінювати наслідки реалізації інноваційно-інвестиційної політики на різних рівнях господарювання.
Завдання навчальної дисципліни: теоретична та практична підготовка здобувачів, окреме розуміння сутності теорії теоретична та практична підготовка здобувачів, окрема розуміння сутності змін та природи їх виникнення; розкриття загальних та окремих закономірностей управління інноваційного розвитку, умов та факторів, що визначають успішність управління інноваційним розвитком; ефективності роботи окремого працівника і керівника; формування в здобувачів наукового світогляду; знань із технологій та методів управління інноваційним розвитком підприємства, а також розуміння сутності змін та природи їх виникнення розкриття загальних та окремих закономірностей управління змінами, умов та факторів, що визначають успішність управління змінами, ефективності роботи окремого працівника і керівника, формування в здобувачів наукового світогляду знань із технологій та методів управління змінами в організаціях, вивчення особливостей функціонування організацій в умовах безперервних змін.
Передумови для вивчення навчальної дисципліни: Вивчення дисципліни ґрунтується на знаннях, набутих здобувачами в результаті вивчення низки дисциплін із циклу загальної підготовки, а саме: філософії та наукового мислення; сучасних інформаційних технологій в науковій діяльності; управлінні науковими та інноваційними проектами; сучасних теоріях менеджменту; дисциплін із циклу професійної підготовки: управління економічним розвитком країни; методології та організації наукових досліджень та інших дисциплінах.
У результаті вивчення навчальної дисципліни:
здобувач повинен знати:
‒ концептуальні засади управління інноваційним розвитком підприємства;
‒ процес стратегічного управління інноваційним розвитком;
‒ стратегічне планування інноваційної діяльності організації;
‒ розроблення стратегії інноваційного розвитку підприємства;
‒ особливості змін в організації та їх протікання;
‒ сутність, зміст змін в організації та їх роль в діяльності підприємства;
‒ складові та умови ефективного управління змінами;
‒ складові процесу та методи здійснення змін;
‒ особливості групової діяльності людей та фактори впливу змін на її ефективність;
‒ сутність влади і впливу на людей та способи їх реалізації, складові ефективності роботи керівника та методи її забезпечення;
‒ складові управління змінами на виробництві та методи вирішення окремих задач.
здобувач повинен вміти:
‒ управляти процесом розроблення інновацій;
‒ управляти ресурсним та інформаційним забезпеченням інноваційного розвитку;
‒ здійснювати процес стратегічного управління інноваційним розвитком;
‒ здійснювати стратегічне планування інноваційної діяльності організації;
‒ розробляти стратегії інноваційного розвитку підприємства;
‒ створювати ефективну систему організації управління змінами, контролю, комунікацій і прийняття рішень на підприємстві;
‒ визначити сукупність елементів і сил середовища підприємства та характер їх впливу на діяльність підприємства;
‒ здійснювати підготовку та реалізацію управлінських змін;
‒ оволодіти навичками управління індивідуальними, груповими та організаційними змінами;
‒ формувати цілі і задачі діяльності підприємства та шляхи і методи їх досягнення;
‒ визначати зміни в організаційній структурі функціональних підрозділів підприємства;
‒ здійснювати контроль діяльності персоналу підприємства та складати заходи по усуненню недоліків.
Критерії оцінювання результатів навчання
Критерієм успішного проходження здобувачем освіти підсумкового оцінювання може бути досягнення ним мінімальних порогових рівнів оцінок за кожним запланованим результатом вивчення навчальної дисципліни.
Мінімальний порогів рівень оцінки варто визначати за допомогою якісних критеріїв і трансформувати в мінімальну позитивну оцінку числової (рейтингової) шкали.