| Освітній рівень | Перший (бакалаврський) |
| Програма навчання | Обов’язкова |
| Галузь знань | 19 Будівництво і архітектура |
| Спеціальність | 191 Архітектура та містобудування |
| Освітня програма | Архітектура та містобудування |
| Обсяг дисципліни | 3 кредити (90 академічних годин) |
| Види аудиторних занять | Лекції (32 академічних години) |
| Форма контролю | Екзамен |
Мета навчальної дисципліни: надання студентам знань та умінь, що дозволяють розв’язувати складні спеціалізовані задачі та вирішувати практичні проблеми у сфері архітектури та містобудування, які характеризуються комплексністю та невизначеністю умов, на основі застосування сучасних архітектурних теорій та методів, засобів суміжних наук.
Завдання дисципліни спрямовані на формування у студентів наступних компетентностей:
- знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності; здатність приймати обґрунтовані рішення;
- усвідомлення соціально-економічних і культурних аспектів архітектури та містобудування;
- здатність застосовувати теорії, методи і принципи фізико-математичних, природничих наук, комп’ютерних технологій для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування;
- здатність дотримуватися вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, технічних регламентів, інших нормативних документів у сферах містобудування та архітектури при здійсненні нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд;
- здатність до аналізу і оцінювання природно-кліматичних, екологічних, інженерно-технічних, соціально-демографічних та архітектурно-містобудівних умов архітектурного проєктування;
- усвідомлення основних законів і принципів архітектурно-містобудівної композиції, формування художнього образу і стилю в процесі проєктування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів;
- усвідомлення теоретико-методологічних основ архітектурного проєктування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів;
- усвідомлення загальних теоретичних, методичних і творчих засад архітектурного проєктування.
Очікувані результати вивчення навчальної дисципліни «Методика архітектурного проєктування»:
- знати основні засади та принципи архітектурно-містобудівної діяльності;
- застосовувати теорії та методи фізико-математичних, природничих, технічних та гуманітарних наук для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування;
- оцінювати фактори і вимоги, що визначають передумови архітектурно-містобудівного проектування;
- збирати, аналізувати й оцінювати інформацію з різних джерел, необхідну для прийняття обґрунтованих проєктних архітектурно-містобудівних рішень;
- знати нормативну базу архітектурно-містобудівного проектування; розуміти соціально-економічні, екологічні, етичні й естетичні наслідки пропонованих рішень у сфері містобудування та архітектури;
- обґрунтовувати безпекові, санітарно-гігієнічні, екологічні, інженерно- технічні і техніко-економічні рішення і показники у комплексному архітектурно-містобудівному проєктуванні.
Модуль 1. ОСНОВИ ТА МЕТОДИ АРХІТЕКТУРНОГО ПРОЄКТУВАННЯ.
Змістовий модуль 1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ АРХІТЕКТУРИ.
Тема 1. Системне поняття архітектури. Проєктування як складова архітектурної діяльності. Об’єкти архітектурного проєктування. Методи архітектурного проєктування.
Визначення архітектури, її суспільне значення. Архітектура як система, її зовнішні й внутрішні зв’язки. Загальні принципи організації архітектурних систем. Мета і завдання архітектурного проєктування. Основні види моделювання. Ієрархічні рівні архітектурного проєктування. Система містобудівної та проєктної документації, основні завдання їх розроблення.
Класифікація міських та сільських поселень. Структура міських та сільських поселень, основні функціональні зони. Класифікація будівель і споруд (житлових, громадських, промислових, сільськогосподарських). Специфіка архітектури як середовища і як діяльності. Специфічні риси мистецького аспекту архітектури. Сприйняття архітектурних об’єктів. Творчий метод архітектора як синтез творчих методів науковця, художника та інженера. Основні етапи навчального архітектурного проектування, їх мета і зміст.
Змістовий модуль 2. ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ПРОЄКТНИХ РІШЕНЬ АРХІТЕКТУРНИХ ОБ’ЄКТІВ.
Тема 2. Основні вимоги до будинків і споруд та фактори, що впливають на їх проєктні рішення. Природно-кліматичні та містобудівні умови. Розташування ділянки в структурі населеного пункту. Поняття містобудівної ситуації.
Основні вимоги до будинків і споруд (екологічна безпека; містобудівні вимоги; функціональна доцільність; санітарно-гігієнічні вимоги; економічність будівництва та експлуатації, конструктивна надійність; архітектурно-художня виразність) та їх зміст. Визначення факторів, що впливають на проєктні рішення архітектурних об’єктів (природно-кліматичні умови; містобудівні умови; функціональне призначення об’єкта; економічні умови; конструктивно-технологічні можливості; психофізіологічні особливості сприйняття людиною архітектурного середовища; естетичні цінності та ідейний зміст архітектури) та їх зміст.
Поділ природно-кліматичних умов на ієрархічні рівні: глобальний, регіональний та локальний. Клімат, передумови його формування та вплив на формування архітектурних об’єктів. Природно-кліматичне та сейсмічне зонування території України. «Роза вітрів» як наочний спосіб відображення інформації. Природні умови, що характеризують конкретну ділянку забудови та визначають її сприятливість для будівництва. Природні планувальні обмеження.
Організація відповідної мережі громадського обслуговування як фактор формування громадських об’єктів. Розміри та конфігурація ділянки. Організація транспортно-пішохідних зв’язків. Поняття «червоної» та «блакитної» лінії, лінії регулювання забудови. Функціональна структура прилеглої забудови, її морфологічні та композиційно-стильові особливості. Урахування умов зорового сприйняття проектованого об’єкта. Містобудівні планувальні обмеження.
Тема 3. Функціональне призначення об’єкта. Конструктивно-технологічні можливості. Безпека та інклюзивність. Економічні умови.
Принципи організації внутрішнього простору архітектурних об’єктів. Функціональне зонування, його типи. Критерії об’єднання приміщень у функціональні групи. Скорочення невиробничих витрат часу в системі процесів. Поняття транзитної площі. Функціональна зона певного процесу як основа для визначення габаритів приміщення. Види розчленування внутрішнього простору по горизонталі й вертикалі. Основні схеми групування приміщень. Композиційні схеми будівель.
Конструктивна надійність будівлі та основні її складові (міцність, стійкість, жорсткість, довговічність та вогнестійкість). Класифікація будівель за класом наслідків (відповідальності), за ступенем довговічності та вогнестійкості. Основні конструктивні елементи будівлі. Класифікація конструкцій будівлі за категоріями відповідальності. Основні конструктивні системи будівель (стінова, каркасна, об’ємно-блочна, стовбурна та оболонкова) і основні конструктивні схеми кожної з них. Раціональні межі використання тієї чи іншої конструктивної системи. Поняття будівельної системи та їх основні різновиди.
Безпека будівлі (споруди) і головні компоненти її забезпечення. Поняття інклюзивності будівлі (споруди). Архітектурно-планувальні та конструктивні засоби забезпечення санітарно-гігєнічних вимог та несанкціонованого проникнення до будівлі. Значення пожежної безпеки і основні складові її забезпечення. Визначення умовної висоти та поверховості будівлі. Протипожежні відстані між будівлями і організація проїздів для пожежних машин. Основні вимоги до евакуаційних виходів та шляхів евакуації. Горизонтальні та вертикальні комунікації будівлі, їх різновиди та класифікація. Пожежні ліфти. Специфічні вимоги доступності комунікацій для маломобільних груп населення. Специфічні вимоги для забезпечення орієнтації в міському середовищі та в будівлі (споруді) для осіб з порушенням зору. Засоби попередження падіння з висоти.
Поняття економічності проєкту архітектурного об’єкта. Основні техніко-економічні показники житлових, громадських та виробничих об’єктів, порядок їх визначення. Використання системи коефіцієнтів (К1 …К5) для оцінки варіантів об’ємно-планувальних рішень об’єкта. Оцінка якості проектних рішень за Г. І. Лавриком. Блокування та кооперування як засоби покращення економічних показників проєкту. Основні напрями комплексної техніко-економічної оцінки проекту.
Тема 4. Психофізіологічні особливості сприйняття людиною архітектурного середовища. Естетичні цінності та ідейний зміст архітектури.
Отримання та переробка мозком інформації про зовнішнє середовище. Поняття інформаційної моделі. Характерні властивості людського сприйняття. Особливості зорового сприйняття. Вплив стереоскопічності зору та інерції руху ока на сприйняття об’єктів. Основні оптичні ілюзії. Емоційна забарвленість сприйняття геометричних характеристик об’ємів і просторів. Уплив характеру розчленованості форми на її сприйняття. Сприйняття об’єкта архітектором у процесі проєктування.
Основні засоби архітектурної композиції. Єдність і співпідпорядкованість. Засоби виділення головного елементу. Тектоніка в архітектурі. Симетрія, асиметрія, дисиметрія. Композиційні осі, їх значення і різновиди. Співвідношення архітектурних форм за різними властивостями (величиною, геометричною будовою, положенням у просторі, масивністю та просторовістю). Світлотіньові, кольорові та фактурні співвідношення. Контраст, нюанс, рівність. Пропорції в архітектурі: основні види пропорційних систем та методів пропорціонування. Метричні та ритмічні ряди. Масштаб і масштабність. Ідейний зміст творів архітектури.
Змістовий модуль 3. НОРМАТИВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ АРХІТЕКТУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
Тема 5. Система стандартизації і нормування у будівництві. Модульна координація розмірів у будівництві. Проєктування як етап інвестиційно-будівельного процесу.
Поняття стандартизації. Основні завдання стандартизації і нормування. Різновиди нормативних документів України в галузі будівництва. Обов’язкові й рекомендовані вимоги нормативних документів. Структура системи державних будівельних норм України. Класифікаційний код нормативного документа. Основні вимоги нормативних документів в галузі будівництва. Державні будівельні норми та національні стандарти України, що найчастіше використовуються студентами під час навчального архітектурного проєктування, їх основні вимоги. Вплив нормативних документів на архітектурні рішення проєктованих об’єктів. Уніфікація, типізація і стандартизація. Передумови стандартизації у будівництві. Поняття типізації. Взаємозамінюваність та універсальність типових конструкцій і виробів. Поняття уніфікації, основні характеристики будівель, що їй підлягають.
Сутність модульної координації розмірів у будівництві (МКРБ), нормативні документи, що її регламентують. Поняття модульної просторової координаційної системи, її основні різновиди (прямокутна, косокутна, центрична). Основний модуль та його похідні: укрупнені (мультимодулі) та подрібнені (субмодулі). Межі їх застосування. Поняття координаційного, конструктивного та натурного (фактичного) розміру. Координаційні осі будівлі. Поняття об’ємно-планувального та планувального елементів. Межі застосування МКРБ. Проєктування як етап інвестиційно-будівельного процесу. Основні етапи інвестиційно-будівельного процесу, нормативні документи, що їх регламентують. Склад вихідних даних. Види передпроєктних робіт. Стадійність проєктування. Класи наслідків (відповідальності) об’єктів будівництва та правила їх визначення. Основні стадії розроблення проєктної документації, їх завдання і склад. Організація авторського нагляду за будівництвом та внесення змін до проєктної документації.
Змістовий модуль 4. МЕТОДИКА АРХІТЕКТУРНОГО ПРОЄКТУВАННЯ.
Тема 6. Передпроєктний аналіз.
Мета і задачі передпроєктного аналізу. Містобудівний аналіз: завдання та порядок проведення. Сутність контекстуального підходу. Основні підходи до сполучення старого і нового при проєктуванні архітектурного об’єкта у сформованому середовищі. Результат містобудівного аналізу. Функціонально-типологічний аналіз. Функціонально-типологічний аналіз: завдання та порядок проведення. Основні підходи до формування внутрішнього простору будівель. Поняття матриці взаємозв’язків, мережі взаємодії, графа функціональних зв’язків. Побудова графа функціональних зв’язків для об’єктів з великою кількістю приміщень. Прогнозування розвитку архітектурного об’єкта з плином часу, основні методи, що його забезпечують.
Тема 7. Етапи проєктування: творчого пошуку, творчого розроблення та завершальний.
Мета і завдання етапу творчого пошуку. Види архітектурного проєктування. Основні творчі методи (за ознакою взаємодії функції і форми об’єкта). Методи пошуку нових ідей. Сутність і фази інтуїції. Цикл «аналіз – синтез – перевірка (верифікація)» у архітектурному проєктуванні. Мета і завдання етапу творчого розроблення. Сутність комплексного методу проєктування. Узгодження суперечливих вимог методом послідовних поступок і наближень. Порядок проєктування на етапі творчого розроблення. Роль самоаналізу в процесі проєктування.
Мета і завдання завершального етапу. Особливості етапу при проєктуванні зі застосуванням ЕОМ. Структура доповіді й пояснювальної записки. Основні вимоги до оформлення і компоновки проєкту (показової частини і альбому креслень). Процедура доповіді та захисту проєкту. Роль аналізу готового проєкту в творчому зростанні архітектора.
Змістовий модуль 5. ПРИЙОМИ СУЧАСНОЇ АРХІТЕКТУРИ.
Тема 8. Поняття сучасної архітектури. «Органічна архітектура» і модернізм.
Поняття сучасної архітектури. Роль архітектурних прийомів у проєктуванні. Поняття «органічної архітектури», її основні принципи і прийоми. Взаємодія об’єкта з природним оточенням. Концепція перетікаючого простору. Використання планувальних модулів. Криволінійні обриси плану. Нові форми світлових прорізів, уведені в архітектурну практику. Інтеграція конструкцій з інженерним обладнанням. Основні здобутки «органічної архітектури». Поняття модернізму. Передумови виникнення нового архітектурного напряму, його основні принципи. Основні містобудівні принципи модернізму. «Афінська хартія» 1933 р. П’ять принципів сучасної архітектури, проголошені Ле Корбюзьє. Типове і серійне проєктування. Принцип «конструктора», як набору об’ємно-планувальних блоків, з яких можна формувати будівлі та комплекси. Роль школи «Баухауз» у розвитку наукового підходу до проєктування. «Мінімальна житлова чарунка» та новий тип житлової чарунки, створені у період модернізму. Недоліки модернізму. Внесок модернізму в розвиток сучасної архітектури. Сутність традиційного підходу до проблеми («функція статична – форма статична»). Концепції «універсального простору» Міс ван дер Рое та «обслуговуваних просторів і обслуговуючих приміщень», Л. Кана («функція динамічна – форма статична»). Метаболізм та структуралізм («функція динамічна – форма динамічна»). Основні принципи метаболізму. Проблема створення гнучкого, варіантного штучного середовища.
Тема 9. Постмодернізм, традиціоналізм і неокласицизм.
Передумови виникнення постмодернізму. Поняття «качки» і «декорованого сараю» (за Р. Вентурі). Критика модернізму з позицій постмодернізму й традиціоналізму (на прикладі Л. Кріє). Принципи постмодернізму в мистецтві взагалі та в архітектурі зокрема (за Р. Стерном). Концепції партисипації та адгокізму.
Національні особливості в образах архітектурних об’єктів. Прийом колажу, його сутність. Типи колажів. Характерні містобудівні, об’ємно-планувальні та композиційні прийоми постмодернізму. Іронія, пародія, гротеск та метафори в образах архітектурних об’єктів. Значення постмодернізму для розвитку сучасної архітектури.
Тема 10. Хай-тек.
Передумови виникнення, основні принципи та прийоми раннього та зрілого хай-теку. Еко-тек як відповідь на загострення екологічних проблем. Біоморфна архітектура. Визначення та особливості біоморфної архітектури. Основні принципи архітектури С. Калатрави. Внесок хай-теку в розвиток сучасної архітектури.