| Освітній рівень | Перший (бакалавр) |
| Програма навчання | Вибіркова |
| Галузь знань | 19 Архітектура та будівництво |
| Спеціальність | 191 Архітектура та містобудування |
| Освітня програма | Архітектура та містобудування |
| Обсяг дисципліни | 3 кредити (90 академічних годин) |
| Види аудиторних занять | Лекції (16 академічних години), практичні заняття (16 академічних голин) |
| Форма контролю | Диференційований залік |
Мета навчальної дисципліни: надання студентам знань та умінь, пов’язаних з охороною нерухомих об’єктів історичної (культурної) спадщини, у тому числі з методикою їх дослідження та збереження.
Завдання дисципліни спрямовані на формування у студентів наступних компетентностей:
- вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми;
- здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів);
- здатність приймати обґрунтовані рішення;
- усвідомлення соціально-економічних і культурних аспектів архітектури та містобудування;
- здатність дотримуватися вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, технічних регламентів, інших нормативних документів у сферах містобудування та архітектури при здійсненні нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд;
- здатність до аналізу і оцінювання природно-кліматичних, екологічних, інженерно-технічних, соціально-демографічних і архітектурно-містобудівних умов архітектурного проєктування;
- здатність до участі в підготовці архітектурно-планувальних завдань на проєктування, в організації розробки архітектурно-містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних проєктів.
Програмні результати вивчення навчальної дисципліни «Методика дослідження та охорона історичної спадщини»:
- застосовувати основні теорії проєктування, реконструкції та реставрації архітектурно-містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів, сучасні методи і технології, міжнародний і вітчизняний досвід для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування;
- збирати, аналізувати й оцінювати інформацію з різних джерел, необхідну для прийняття обґрунтованих проєктних архітектурно-містобудівних рішень;
- застосовувати художньо-композиційні засади в архітектурно-містобудівному проєктуванні;
- застосовувати сучасні теоретико-методологічні та типологічні підходи до вирішення проблем формування та розвитку архітектурно-містобудівного та ландшафтного середовища;
- розуміти соціально-економічні, екологічні, етичні й естетичні наслідки пропонованих рішень у сфері містобудування та архітектури.
Модуль 1. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ОХОРОНА ІСТОРИЧНОЇ СПАДЩИНИ.
Змістовий модуль 1. ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ІСТОРИЧНОГО СЕРЕДОВИЩА НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ.
Тема 1. Поняття культурної спадщини. Загальні питання охорони культурної спадщини.
Культурна спадщина, об’єкти культурної спадщини, нерухомі об’єкти культурної спадщини. Пам’ятка культурної спадщини, предмет охорони пам’ятки культурної спадщини, зона її охорони.
Тема 2. Історичне населене місце, його історичний ареал. Історико-архітектурний опорний план населеного пункту.
Визначення історичного населеного місця. Історичні населені місця України. Історичний ареал населеного пункту, його межі та режим використання його території. Мета розроблення, склад та зміст історико-архітектурного опорного плану населеного пункту.
Практичне заняття №1.
Тема 3. Види планувальних обмежень, пов’язані з охороною нерухомих об’єктів культурної спадщини.
Історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, природоохоронні території та об’єкти. Буферні зони об’єктів всесвітньої спадщини, зони охорони пам’яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронювані археологічні території, межі історичних ареалів.
Практичне заняття № 2.
Практичне заняття № 3.
Тема 4. Містобудівні засади збереження традиційного характеру історичних населених місць.
Пам’ятки містобудування. Об’єкти садово-паркового мистецтва. Державний реєстр нерухомих пам’яток України. Виявлення зон композиційно-видового впливу об’єктів культурної спадщини. Оцінка стану історичного середовища міста. Ревіталізація історичних територій.
Практичне заняття № 4.
Змістовий модуль 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ НЕРУХОМИХ ОБ’ЄКТІВ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ.
Тема 5. Класифікація об’єктів культурної спадщини. Види збереження об’єктів культурної спадщини.
Поняття пам’ятки архітектури (містобудування). Пам’ятки, включені до Списку світової спадщини ЮНЕСКО (UNESCO World Heritage List). Пам’ятки архітектури (містобудування) національного та місцевого рівня. Консервація, відновлення, реставрація, відтворення (реституція) пам’ятки архітектури.
Тема 6. Історія реставрації пам’яток архітектури. Основи сучасної методики реставрації пам’яток архітектури. Пристосування пам’яток архітектури до сучасного використання.
Еволюція розвитку методів збереження та реставрації пам’яток архітектури. Причини підвищення суспільного інтересу до збереження пам’яток архітектури в Європі на межі XVIII та ХІХ століть. Дві школи, що виникли у пам’яткоохоронній діяльності у ХІХ столітті. Роль Е. Віоле-ле-Дюка у розвитку реставрації. Сучасна оцінка наслідків застосування методу стилістичної реставрації. Етичні принципи, що застосовуються при збереженні культурних цінностей (у тому числі пам’яток архітектури та містобудування). Метод аналітичної (археологічної) реставрації. Основні підстави реставрації пам’ятки архітектури. Основні завдання реставрації. Стандарти (кращі практики) реставрації. Методика пристосування пам’яток архітектури під сучасні функції.
Практичне заняття № 5.
Тема 7. Основні види реставраційних робіт. Конструктивні аспекти збереження пам’яток архітектури.
Реставрація, консервація, реабілітація, музеєфікація, ремонт (реставраційний) та пристосування пам’яток, їх мета та зміст. Роботи по збереженню пам’яток архітектури (містобудування): невідкладні консерваційні та протиаварійні роботи. Особливості розроблення науково-проєктної документації на різні види робіт. Порядок виконання різних видів реставраційних робіт та робіт по збереженню пам’ятки архітектури (містобудування). Основні фактори, що спричиняють пошкодження пам’яток. Особливості реставрації будівель, споруд і конструкцій з різних матеріалів.
Практичне заняття № 6.
Тема 8. Склад і зміст науково-проєктної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування.
Особливості розроблення проєктів реставрації пам’яток архітектури та містобудування. Основні вимоги до виконання та оформлення результатів науково-дослідних робіт. Проведення попередніх досліджень. Проведення комплексних наукових досліджень. Історико-архівні та бібліографічні дослідження. Натурні обстеження пам’ятки архітектури. Види обмірів пам’ятки архітектури. Проведення камеральних (у тому числі лабораторних) досліджень.
Основні вимоги до розроблення науково-проєктної документації на протиаварійні або невідкладні консерваційні роботи. Розроблення науково-проєктної документації на реставраційний ремонт. Склад та заміст розроблення науково-проєктної документації на ремонтно-реставраційні роботи на стадіях «Ескізний проєкт» (ЕП), «Проєкт» (П), «Робочий проєкт» (РП), «Робоча документація (Р). Мета складання та зміст науково-реставраційного звіту.
Практичне заняття № 7.
Практичне заняття № 8.