Освітній рівень |
Другий (магістерський) |
Програма навчання |
Обов’язкова |
Галузь знань |
19 Архітектура та будівництво |
Спеціальність |
191 Архітектура та містобудування |
Освітня програма |
Архітектура будівель і споруд Дизайн архітектурного середовища |
Обсяг дисципліни |
3 кредити (90 академічних годин) |
Види аудиторних занять |
Лекції (28 академічних годин), семінарські заняття (4 академічні години) |
Форма контролю |
Екзамен |
Мета навчальної дисципліни: надання студентам знань про актуальні проблеми розвитку сучасної теорії і методології архітектурного проєктування.
Завдання дисципліни спрямовані на формування у студентів компетентностей:
інтегральної – ІК (здатність розв’язувати задачі дослідницького та/або інноваційного характеру у сфері архітектури та містобудування);
загальних:
ЗК01 (здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу);
ЗК02 (здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово);
ЗК05 (прагнення до збереження навколишнього середовища);
ЗК06 (здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів);
ЗК07 (знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності);
спеціальних (фахових):
СК01 (здатність інтегрувати знання та розв’язувати складні задачі архітектури та містобудування у широких або мультидисциплінарних контекстах);
СК02 (здатність розв’язувати проблеми архітектури та містобудування у нових або незнайомих середовищах за наявності неповної або обмеженої інформації з урахуванням аспектів соціальної та етичної відповідальності); СК03 (здатність аналізувати, розробляти та впроваджувати архітектурно-містобудівні рішення з урахуванням соціально-демографічних, національно-етнічних, природно-кліматичних, інженерно-технічних чинників та санітарно-гігієнічних, безпекових, енергозберігаючих, екологічних, техніко-економічних вимог);
СК04 (здатність продовжувати навчання з високим ступенем автономії);
СК06 (здатність аналізувати міжнародний та вітчизняний досвід, збирати, накопичувати і використовувати інформацію, необхідну для розв’язання задач дослідницького та інноваційного характеру у сфері архітектури та містобудування);
СК09 (здатність управляти робочими процесами у сфері архітектури та містобудування, які є складними, непередбачуваними та потребують нових стратегічних підходів);
СК10 (здатність генерувати нові ідеї та розробляти інноваційні рішення у сфері архітектури та містобудування);
СК11 (здатність критично осмислювати проблеми архітектури та містобудування).
Програмні результати вивчення навчальної дисципліни «Критика сучасних теорій архітектури»:
РН01 (мати спеціалізовані концептуальні знання, що включають сучасні наукові здобутки у сфері архітектури та містобудування і є основою для оригінального мислення та проведення досліджень);
РН04 (розуміти і застосовувати у практичній діяльності теоретичні і практичні засади проєктування інноваційних об’єктів містобудування, житлових, громадських, промислових будівель і споруд, реконструкції і реставрації архітектурних об’єктів, методи досягнення раціонального архітектурно-планувального, об’ємно-просторового, конструктивного рішення, забезпечення соціально-економічної ефективності, екологічності, енергоефективності);
РН09 (застосовувати енергоефективні та інші інноваційні технології при проведенні наукових архітектурно-містобудівних досліджень та прийнятті комплексних архітектурно-містобудівних рішень);
РН11 (приймати ефективні рішення у сфері архітектури та містобуду-вання, розробляти і порівнювати альтернативи, враховувати обмеження, оцінювати можливі побічні наслідки та ризики);
РН15 (аналізувати міжнародний та вітчизняний досвід щодо проєктування об’єктів архітектури та містобудування).
Змістовий модуль 1. СУЧАСНІ АРХІТЕКТУРНІ ТЕОРІЇ.
Тема 1. Постмодернізм та пізній модернізм. Концепція «порядку» Роберта Вентурі. Паростки «постмодернізму» на руїнах «нової архітектури». Критика «нового руху» Ч. Дженксом у книзі «Мова архітектури постмодернізму». Програмні засади постмодернізму. Формоутворюючі принципи постмодернізму. Визначення пізнього модернізму.
Тема 2. Бруталізм та неораціоналізм. Поява бруталізму. Бруталізм у Великій Британії. Бруталізм у США та Канаді. Вплив бруталізму на європейську архітектуру. Концепція неораціоналізму. Італійський рух La Tendenza. Тичинська школа у Швейцарії. Неораціоналізм в Іспанії та Німеччині.
Тема 3. Неоісторизм, пряме відтворення та неовернакуляр. Концепція неоісторизму. Неоісторизм у США та Європі. Прояви неоісторизму на пострадянському просторі. Неоісторизм в Японії. Пряме відтворення у країнах Європи та США. Регіональні школи неовернакуляру. Неовернакуляр у країнах Європи та США. Адгок-урбанізм. Партисипаційне проєктування та контестація. Контекстуалізм та концепція «міста в місті». «Критична реконструкція» та новий урбанізм.
Тема 4. Неоекспресіонізм. Неоекспресіонізм у 1960-х та 1970-х рр. Неоекспресіонізм у 1980-х та на початку ХХІ століття.
Тема 5. Структуралізм, метаболізм та постметаболізм. Формування руху структуралістів. Структуралізм в Нідерландах та поза їх межами. Основні принципи метаболізму. Метаболізм 1960-х – 1970-х рр. Постметаболізм починаючи з 1980-х і до початку ХХІ століття.
Семінарське заняття № 1.
Тема 6. Неомодернізм та мінімалізм. Неомодернізм у США та країнах Європи.Мінімалізм у країнах Європи та Америки. Мінімалізм в Японії.
Тема 7. Хай-тек, слік-тек, органі-тек та органічна архітектура. Ранній та зрілий хай-тек. Слік-тек як різновид хай-теку, його розвиток у США та Канаді, а також в Європі. Органі-тек. Органічна архітектура в США та країнах Європи.
Тема 8. Екологічна архітектура. Формування принципів екологічної архітектури. Екологічне містобудування. Екологічні будівлі.
Тема 9. Деконструктивізм. Формування ідеології деконструктивізму. Розвиток деконструктивізму в США та країнах Європи.
Тема 10. Дигітальна архітектура. Формування парадигми дигітальної архітектури. параметричне проєктування. Фрактальна архітектура. Блоб-архітектура. Гіперповерхня. Лендформна архітектура. Інтерактивна архітектура.
Тема 11. Мегаструктури. Мегаструктури в США, країнах Європи та в азійсько-тихоокеанському регіоні.
Семінарське заняття № 2.