Війна руйнує не лише будинки, а й звичний плин життя. Для літніх людей, які були змушені покинути свої домівки, це означає втрату не просто стін, а й усталеного ритму, що формувався роками. Коли зовнішній світ стає хаотичним і непередбачуваним, як почути свій внутрішній годинник? Як знайти опору, коли земля хитається? Саме цим глибоким питанням була присвячена арттерапевтична зустріч «Біоритми людини», що відбулася 23 липня 2025 року в гуртожитку Відокремленого структурного підрозділу Полтавський фаховий коледж нафти і газу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», де нині мешкають внутрішньо переміщені особи.
Захід був організований доцентом, кандидатом педагогічних наук, в.о. завідувача кафедри психології та педагогіки Лесею Клевакою та доцентом, кандидатом психологічних наук, доцентом кафедри психології та педагогіки Вікторією Шевчук у рамках масштабного міжнародного проєкту Erasmus+ KA220-ADU “TRUST”: Trauma of refugees in Europe: An approach through art therapy as a solidarity program for Ukraine war victims («Травма біженців у Європі: підхід через арттерапію як програма солідарності для жертв війни в Україні», грантова Угода № 2024-BE01-KA220-ADU-000257527).
Назва проєкту розшифровується наступним чином:
TRUST
T – Trauma (Травма)
R – Refugees (Біженці)
U – Ukraine (Україна)
S – Solidarity (Солідарність)
T – Therapy (Терапія)
Проєкт співфінансується ЄС і очолюється Центром нейропсихіатрії Сен-Мартен з Бельгії (Centre Neuro Psychiatrique St-Martin), у партнерстві з Полтавською політехнікою (Україна), Greek Carers Network EPIONI (Греція), Fondazione Don Luigi Di Liegro (Італія), Lekama Foundation (Люксембург), EuroPlural Project (Португалія).
Зустріч розпочалася з теплої, довірливої розмови про те, що кожен із нас живе за своїм унікальним внутрішнім годинником. Учасники дізналися про фізичні, емоційні та інтелектуальні біоритми, що впливають на нашу енергію, настрій та здатність до концентрації. Також обговорили різницю між «жайворонками» та «совами» й важливість врахування індивідуальних піків активності у повсякденному житті. Ця теоретична частина стала мостом до глибокої практичної роботи, де кожен міг дослідити свій власний, унікальний ритм.
Першою вправою стало створення «Ритму мого дня». Кожен малював символічну «карту свого дня», позначаючи періоди, коли відчувається прилив сил і продуктивність, та моменти, коли накопичується втома. Хтось малював сонце, що сходить і заходить, хтось – хвилясту лінію енергії. Ця проста практика дозволила побачити, коли тіло просить активності, а коли – відпочинку, і допомогла краще усвідомити власний енергетичний ритм, виявити закономірності у зміні станів і визначити, коли саме організму потрібні паузи для відновлення. «Я завжди змушувала себе щось робити ввечері, бо так було заведено, а тепер бачу, що мій організм просто хоче тиші», – поділилася одна з учасниць.
Далі учасники під час вправи «Карта енергії тіла» працювали з тілесними відчуттями, використовуючи кольори як інструмент для вираження власного енергетичного стану. На контурах людського тіла за допомогою олівців, фарб або крейди вони позначали зони, де накопичується напруга, стрес або дискомфорт, а також ділянки, в яких відчувають тепло, легкість, життєву силу. Теплі жовті та помаранчеві кольори символізували енергію, спокій і внутрішній ресурс, а холодні сині та сірі – місця, що потребують уваги й турботи. Ця вправа стала діалогом із власним тілом, можливістю почути його тихі сигнали, які ми так часто ігноруємо, розвити тілесну усвідомленість, навчитись краще розпізнавати сигнали організму та працювати з саморегуляцією.
У вправі «Ритми настрою» за допомогою кольорового паперу учасниці створювали «емоційний графік» останнього тижня. Це допомогло побачити, що настрій – не стала величина, а жива, динамічна хвиля. Усвідомлення цього приносить полегшення: навіть після спаду завжди настає підйом.
Кульмінацією зустрічі стало створення «Біоритмічного тваринного тотема». Учасниці заходу уявляли тварину, яка символізує їхній природний ритм. У колі з'явилися образи мудрої сови, що активна вночі, працьовитої бджілки, що невпинно трудиться, та спокійного кота, який знає ціну відпочинку. Ця метафора допомогла з любов’ю та гумором прийняти власну природу.
На завершальному колі панувала атмосфера тепла та глибоких усвідомлень. Учасниці ділилися відкриттями про себе, свої потреби та відчуття. «Я зрозуміла, що маю право на втому. І що турбота про себе – це не егоїзм, а необхідність, особливо зараз», – прозвучало в тиші.
Ця зустріч стала набагато більшим, ніж просто заняттям з арттерапії. Це був простір, в якому літні люди, які пережили травму вимушеного переселення, змогли відчути себе почутими, знайти спільну мову з власним тілом та емоціями. Це крок до відновлення відчуття контролю над своїм життям, до психологічної стійкості та взаємної підтримки. Адже коли ти чуєш свій внутрішній ритм, легше витримати будь-який зовнішній шторм.
Інтернаціональна команда проєкту TRUST продовжує створювати такі цілющі простори, де кожен може знайти свій шлях до зцілення.
Нагадаємо, викладачі Полтавської політехніки можуть брати участь у програмах академічної мобільності та стажуваннях, а студенти – навчатись за кордоном за грантовими програмами кредитної академічної мобільності Erasmus+ впродовж семестру або цілого навчального року у провідних університетах Австрії, Гренландії, Данії, Естонії, Іспанії, Литви, Латвії, Норвегії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії.
За детальнішою інформацією стосовно актуальних програм стажування, викладання та академічної мобільності за кордоном звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (каб. 213-Ц, interoffice@nupp.edu.ua) або до координаторки міжнародної діяльності Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – к.філол.н., доцентки кафедри германської філології та перекладу Павельєвої Анни Костянтинівни (email: kunsite.zi@gmail.com, телефон: +38-(095)-91-08-192).
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
