15 червня 2022 року в онлайн-форматі відбулась конференція «Ukraine crisis: responses from the European higher education and research sectors» («Криза в Україні: реакція європейських секторів вищої освіти та наукових досліджень»), організована Міністерством освіти і науки України та провідними європейськими організаціями – Science for Ukraine, All European Academies (ALLEA), Kristiania University College, the International Science Council (ISC). Актуальність тематики заходу продиктована часом, тому масштабна міжнародна подія відбулася з метою всебічної підтримки українських науковців, змушених виїхати за кордон та тих, які залишились в Україні.
За даними Агентства ООН у справах біженців, 6,1 мільйона українських біженців покинули країну після російського вторгнення, а кількість внутрішньо переміщених осіб значно вища. Уряди країн світу та гуманітарні організації швидко відреагували на гострий період гуманітарної кризи, але все ж однією з найбільш нагальних є проблема розширення сфери захисту та підтримки українців з огляду на довгострокову перспективу.
Установи у секторах вищої освіти та наукових досліджень мобілізувалися для надання негайної підтримки, можуть відіграти ключову роль у підтримці працездатності секторів вищої освіти та наукових досліджень України, а також у підготовці до якнайшвидшого відновлення цих секторів. Світ має нарешті засвоїти уроки, тримані під час цієї війни, не забути їх і краще підготуватися до неминучої наступної кризи.
Підтримка та розширення викладання в країні та за кордоном, підтримка подальшої участі українських вчених і дослідників у високоякісних дослідницьких проектах та міжнародному дослідницькому співробітництві, збереження та відновлення пошкоджених систем освіти, наукових проєктів та інфраструктури, зрештою, послужить закладенню основи для миру, від якого виграють і народи інших країн.
Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» на заході представляла голова Ради молодих учених факультету філології, психології та педагогіки, членкиня Експертної ради молодих учених Міністерства освіти і науки України, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва.
Під час конференції перед міжнародною освітянською та науковою спільнотою виступили Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет і Президент Міжнародної наукової ради Петер Глюкман, які розповіли про підтримку, що наразі надається у сфері науки, зокрема:
-
можливість участі українських науковців на рівних правах із представниками країн-членів ЄС у програмах досліджень та інновацій «Горизонт Європа» і досліджень та навчання Європейського співтовариства з атомної енергії «Євратом»;
-
розпочатий набір кандидатів на призначення академічних стипендій імені Героїв Небесної Сотні та оголошений конкурс на здобуття щорічної Премії Кабінету Міністрів України;
-
оголошену Європейською Комісією фінансову підтримку для української інноваційної спільноти, зокрема виділення грантів у розмірі 20 млн євро для щонайменше 200 вітчизняних технологічних стартапів.
Учасники конференції розглянули можливість розширення дослідницької співпраці, збереження наявного співробітництва, відновлення пошкоджених освітніх та науково-дослідницьких систем та інфраструктури і подальшу підтримку України й української освіти і науки, обговорили надання ефективної підтримки українським науковцям і дослідникам, зокрема можливість продовжити їхню участь у високоякісних наукових проєктах та міжнародній дослідницькій співпраці, а також перебудову наукової та академічної систем України.
«Впевнений, що спільними зусиллями обов’язково досягнемо усіх поставлених цілей, а українські інтелектуали та інноватори запропонують світу нові конкурентоспроможні ідеї та рішення», – прокоментував Сергій Шкарлет та висловив вдячність міжнародній спільноті за політичні кроки, зроблені країнами для забезпечення підтримки та солідарності з Україною.
Проректор з науково-педагогічної роботи Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Антон Пантелеймонов розповів про виклики, з якими зустрілися українські заклади вищої освіти, викладачі і науковці в зонах бойових дій, запропонував варіанти підтримки українських студентів та вчених, серед яких – участь у закордонних програмах стажування, надання права українським вишам стати грантоотримувачами, надання можливості українським дослідникам користуватись лабораторною базою та проводити експерименти в зарубіжних вузах, скорочення або навіть скасування плати за публікації статей у світових наукових журналах для українських вчених.
Олександра Іващенко, координаторка з комунікацій організації #ScienceForUkraine з українськими науковими та освітніми організаціями та спільнотами розповіла про підтримку волонтерської організації #ScienceForUkraine, створеної науковцями та студентами з різних країн світу для підтримки українських науковців, які постраждали від вторгнення Російської Федерації на територію України (оплачувана віддалена робота для викладачів та науковців, освітні та грантові можливості, можливості співпраці із освітніми та науковими установами з різних країн світу).
Генрієта Стобер (Henriette Stoeber), аналітик з питань політики EUA (European Universities Association – Європейської Асоціації Університетів), розповіла про реакцію європейського сектору вищої освіти на війну в Україні: рішуче засудження вторгнення Росії в Україну та вираження солідарності із українським народом, наукова підтримка студентської та наукової спільноти України та соціальна підтримка українців (забезпечення житом та харчуванням, покриття транспортних та медичних витрат), розширення програм підтримку українського сектору вищої освіти (матеріальна підтримка та фінансування, розширення співпраці Європейських освітніх та наукових установ із українськими), пряме фінансування окремих дослідних та перенаправлення фінансування з інших проєктів на програми Erasmus+ для українців, збільшення кількості стипендій та грантів для українських студентів та дослідників усіх рівнів, фокус на визнанні академічних та професійних кваліфікацій українських вчених, припинення співпраці європейських наукових та освітніх установ із російськими та білоруськими тощо.
Про підтримку України Міжнародною науковою радою додала також Віві Ставру (Vivi Stavrou), Executive Secretary of the ISC Committee for Freedom and Responsibility in Science (CFRS) and Senior Science Officer) – старший науковий співробітник і виконавчий секретар Комітету з питань свободи та відповідальності у науці (CFRS)Міжнародної наукової ради (International Science Council). Зокрема, спікерка розповіла про стипендії для українських науковців та зустрічі стейкхолдерів, присвячені війні в Україні, підтримку наукових досліджень, присвячених питанням захисту української наукової спільноти, збереженню та відновленню наукових знань та інфраструктури. Мова йшла також про інвестування в українську науку, відбудову зруйнованих українських вузів, про створення наукових альянсів України з європейськими науковими установами та про заснування платформи для довгострокової співпраці світової наукової спільноти із українськими урядовими та освітніми установами з метою відновлення української науки.
Півтори сотні науковців з різних куточків світу під час конференції говорили про те, який вплив має війна на освіту та наукову діяльність в Україні, з якими проблемами стикаються українські науковці та як їм можна допомогти, яким чином європейський сектор вищої освіти та наукових досліджень може запропонувати ефективну підтримку, яка б задовольнила актуальні потреби українських науковців та дослідників.
Учасники обговорили також пріоритети для середньострокових та довгострокових планів щодо постійної підтримки, які дозволять продовжити участь українських вчених та дослідників у високоякісних дослідницьких проектах та міжнародній дослідницькій співпраці. Представники світових науково-дослідних установ висунули практичні пропозиції стосовно того, як світове академічне суспільство може забезпечити адвокацію та підтримку українських секторів вищої освіти та наукових в умовах війни, як можна перебудувати наукову та академічну системи України для ефективної роботи в час війни. Багато уваги приділялось питанню участі чоловіків-науковців у академічних і грантових програмах за кордоном, питанню фінансової підтримки наукових проєктів українських вчених.
Стейкхолдери з різних країн світу обговорили найкращі практики і розпочати планування довгострокових дій з підтримки та перебудови секторів вищої освіти, досліджень та розробок нашої держави, зміцнення наукових відносин України з Європою. Учасники конференції розглянули, як європейські сектори вищої освіти та наукових досліджень уже зреагували на війну в Україні, поділилися досвідом ефективної допомоги українським науковцям та окреслили план дій на майбутнє. Крім того, присутні взяли участь у опитуваннях стосовно проблем, з якими стикаються українські науковці зараз та стосовно нагальних проблем, які потребують якнайшвидшого рішення.
Раніше професорка політехніки була нагороджена дипломом лауреата Премії імені В.І. Вернадського, науковиця політехніки обрана координаторкою по зовнішніх комунікаціях при Європейській Раді аспірантів, докторантів та молодих вчених та стала учасницею заходу від Erasmus+, присвяченого мистецтву діалогу, увійшла до складу журі конкурсу наукових проєктів з академічної доброчесності, разом з колегами провела наукову кав’ярню, присвячену академічній доброчесності, взяла участь у презентації можливостей для української молоді в Україні та країнах ЄС, науковиці політехніки взяли участь у вебінарі, присвяченому проєктам мобільності у період війни, а студенти та школярі опанували перекладацькі лайфхаки від українських професіоналів.
Медіа-центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
