7-8 листопада 2024 року Полтавська політехніка стала майданчиком для проведення V Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми іноземної філології та перекладознавства». Надзвичайно символічно, що вже п’ятий рік поспіль конференцію приурочено до Всесвітнього дня науки в ім’я миру та розвитку, який було засновано ЮНЕСКО у 2001 році та який щорічно відзначається у світі 10 листопада і підкреслює значну роль науки для сталого розвитку та необхідність залучення широкої громадськості до обговорення наукових проблем та викликів сучасності.
Протягом двох днів учасники конференції обговорювали нагальні питання германської, романської та слов’янської філології, перекладознавчих студій, світової літератури в контексті міжкультурної комунікації, проблем перекладу художнього тексту, а також інноваційних підходів до викладання іноземних мов та галузевого перекладу; обмінювалися досвідом у галузі гуманітарних, педагогічних і суспільних наук, визначали перспективи подальших наукових досліджень у зазначених сферах.
Вже стало гарною традицією на кафедрі германської філології та перекладу, що наукова комунікація в рамках конференції відбувається із залученням, як традиційних форм академічного спілкування – пленарні засідання, так і новаторських комунікативних підходів, які були успішно реалізовані в роботі тематичних секцій у форматі панельних дискусій та молодіжної наукової платформи.
На конференцію завітали науковці, викладачі та фахівці з міжнародних установ-партнерів нашого університету, провідних закордонних та українських закладів вищої освіти, серед яких Корпус Миру (США), Коледж Санта-Фе (Флорида, США), Державний університету Сан-Паулу (Бразилія), Лондонський Університет Метрополітен (Великобританія), Університет прикладних наук Бургенланду (Австрія), Університет Вісконсін-Стівенс Пойнт (США), Південноданський університет, Всеукраїнська спілка викладачів перекладу, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Донецький національний університет імені Василя Стуса (м. Вінниця), Український державний університет імені Михайла Драгоманова (м. Київ), Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Подільський державний університет (м. Кам’янець-Подільський), Мукачівський державний університет, Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія, Хмельницький національний університет, Волинський національний університет імені Лесі Українки (м. Луцьк), Полтавський державний медичний університет, Криворізький державний педагогічний університет, Науковий ліцей №3 Полтавської міської ради та інші.
Наукова комунікація під час конференції здійснювалася на платформі Zoom в онлайн-форматі, який останнім часом став достатньо звичним і таким, що з легкістю дозволяє об’єднати для академічної комунікації в режимі реального часу науковців з найвіддаленіших куточків світу.
Декан факультету філології, психології та педагогіки, кандидатка педагогічних наук, доцентка Анна Агейчева передала щирі вітання з нагоди поважного наукового зібрання та побажання цікавих доповідей, плідної дискусії, наснаги та натхнення на нові наукові звершення від ректора Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», доктора економічних наук, професора, заслуженого працівника освіти України, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки Володимира Онищенка.
Учасників конференції також привітали Jan Bamford, заступник декана з академічних питань, професор факультету бізнесу та права Guildhall (Лондонський університет Метрополітен, Великобританія), Світлана Шаркова, кандидатка психологічних наук, доцентка, позаштатний співробітник кафедри соціальних та поведінкових наук Коледжу Санта-Фе, Жанна Гриценко, менеджер програм (Response) технічної підтримки, фахівець із моніторингу та оцінювання (Корпус миру США в Україні), Ірина Гуменюк, кандидатка філологічних наук, доцентка, доцентка кафедри іноземних мов Подільського державного університету (м. Кам’янець-Подільський, Україна), Наталія Герцовська, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри англійської мови, літератури з методиками навчання, в.о. декана гуманітарного факультету Мукачівського державного університету, Mag. Martin Yandl, магістр філології, викладач англійської мови Університету прикладних наук Бургенланду (м. Айзенштадт, Австрія), Markus Peuser, засновник школи німецької мови «StartDeutsch Schule» (м. Київ, Україна), Shari L. Wilson, кандидатка наук зі сталого розвитку освіти, викладач-еколог, Університету Вісконсін-Стівенс Пойнт (США), Branimir Cvetkovic, професор кафедри нафтогазової інженерії та технологій Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», керівник департаменту розробки нафтогазових родовищ компанії Petro Brelle Energy (Норвегія).
Ми вже не можемо уявити наше життя без мемів. Ця зазвичай вербалізована одиниця культурної інформації, яка є унікальним інформаційним реплікатором, містить у собі ідею та внутрішній сенс. Незважаючи на поширення цього явища, його дослідження з точки зору лінгвістичної науки не є дуже численними і тільки набирають обертів. Перша доповідь на пленарному засіданні конференції якраз і була присвячена поняттю мема в мультимодальній лінгвістиці, яку представила докторка філологічних наук, професорка кафедри романо-германської філології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Лілія Безугла.
Завдяки плідній співпраці з Коледжем Санта-Фе, друзями і партнерами кафедри германської філології та перекладу і факультету філології, психології та педагогіки стали бразильські науковці на чолі з професором Regiani Aparecida Santos Zacarias з Державного університету Сан Паулу. Другу доповідь, присвячену проблемам перекладу в двомовних навчальних словниках, на пленарному засіданні оголосила пані Реджіані, в коло наукових інтересів якої входить, зокрема, і лексикографія.
Серед мовознавців Україні, з огляду на зрозумілі трагічні причини, все більш актуальними стають дослідження військового дискурсу, а саме структурно-семантичних ознак та особливостей перекладу лексичних одиниць, пов’язаних з цією тематикою. Доповідь на тему «До проблеми перекладу військових жаргонізмів» представила Олена Білецька – кандидатка філологічних наук, доцентка, доцентка кафедри романо-германської філології та зарубіжної літератури, декан факультету іноземної та слов’янської філології Донецького національного університету імені Василя Стуса. З Донецьким національним університетом, який багато років мав надпотужну наукову школу з германських мов та порівняльно-історичного і типологічного мовознавства, але з 2014 року є релокованим ЗВО і працює у місті Вінниця, кафедру германської філології та перекладу пов’язують тісні професійні зв’язки – участь у конференціях, обговореннях освітніх програм, рецензування дисертаційних досліджень.
На стійке переконання завідувачки кафедри германської філології та перекладу, кандидатки філологічних наук, доцентки Оксани Воробйової, обмін досвідом є запорукою успіху будь-якої справи. Для здійснення успішної освітньої та наукової діяльності це, безперечно, надважливо, особливо на тлі постійного стрімкого розвитку новітніх методик та технологій навчання, впровадження інноваційних підходів в освітній процес. «Для нашого університету завжди вагомим є поділитися з колегами своїми здобутками, почути від них цікаві думки й корисні поради. Особливо, коли мова йде про іноземних партнерів, про міжнародні проєкти з інтернаціоналізації освіти та науки. В одному з таких проєктів в цьому році взяв участь і наш університет. Це був міжнародний проєкт «Підтримка інтернаціоналізації закладів вищої освіти України – безперервних освітніх програм для адміністраторів українських ЗВО та академічного менеджменту (2019-2024)», який фінансувався Німецькою службою академічних обмінів (DAAD) з коштів, наданих Федеральним міністерством освіти та досліджень Німеччини (BMBF). Протягом 10 місяців – з січня по жовтень 2024 року, я (як представниця Полтавської політехніки) проходила стажування за міжнародною програмою DAAD Mol Ukraine «Управління інтернаціоналізацією та українсько-німецьким академічним співробітництвом 2024», яка передбачала участь у двох онлайн-воркшопах, двох онлайн-презентаціях проєктів, двох менторських сесіях, регулярну роботу над індивідуальними проєктами, нетворкінг-зустрічі, участь у Кампус-воркшопі в Ганноверському університеті імені Лейбніца, Міжнародний офіс якого був куратором проєкту, участь у 34 Щорічній конференції та виставці Європейської асоціації міжнародної освіти (34th Annual EAIE Conference and Exhibition), а також участь у форумі «Інтернаціоналізація закладів вищої освіти України» в КНУ імені Тараса Шевченка, на якому ми, учасники, в форматі групової презентації представляли результати своїх індивідуальних проектів. Слід зазначити, що це був колосально корисний досвід, яким я поділилася з колегами під час презентації доповіді «Стратегія багатомовності ЗВО як інструмент сприяння інтернаціоналізації», — запевняє науковиця.
Беззаперечну важливість має сьогодні залучення молоді до розвитку науки, адже саме її невичерпна енергія та допитливий розум здатні надати цьому процесу стрімкості, креативу та інноваційності. Саме тому в рамках конференції працювала Молодіжна наукова платформа, яка зібрала на своїх теренах студентів і аспірантів Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» та інших українських ЗВО, учнів провідних ліцеїв, гімназій та шкіл міста Полтави й області.
Декан факультету філології, психології та педагогіки кандидатка педагогічних наук, доцентка Анна Агейчева впевнена, що лише за умов якісної іншомовної підготовки майбутнього фахівця, розвитку іноземної філології, ефективної кроскультурної комунікації та перекладознавчих студій можливим є повноцінне входження університету в європейський та світовий освітній простір. «Надзвичайно важливо, що в університеті, завдяки багаторічним зусиллям нашого ректора Володимира Онищенка, усіляко підтримується гуманітарний вектор розвитку, велика увага приділяється навчанню іноземних мов як стратегічному інструменту інтернаціоналізації освіти і науки», — зазначила науковиця.
Також у Полтавській політехніці на Молодіжній платформі молоді науковці презентувати власні доробки.
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
