22 березня 2024 року студенти спеціальності 029 Інформаційна, бібліотечна та архівна справа Полтавської політехніки усіх курсів першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів мали унікальну можливість долучитися до участі у відкритій лекції «Оцифрування архівів: виклики та завдання», яку прочитав архівіст-практик з багаторічним стажем, фаховий історик, юрист, Phd, поет, голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов. Масштабний науково-освітній івент відбувся за всебічного сприяння викладачів кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності Національного університету «Львівська політехніка» в режимі онлайн-конференції. Організатори надіслали запрошення взяти участь університетам - партнерам, які готують фахівців відповідного фаху, адже ця академічна спільнота протягом тривалого часу підтримує активну й плідну комунікацію.
Тематика лекції – надзвичайно актуальна, слухачі потрапили до сучасного наддинамічного процесу оцифрування документів вітчизняних державних архівів, який вражає своїми темпами. Адже ще кілька років тому Україна була серед відвертих аутсайдерів цього процесу в Європі, за оцінками фахівців відповідно до наявної тоді динаміки цифровізації їй мало знадобитися близько 1000 років, щоб зреалізувати повністю кінцеву мету. Але за 4 останні роки здійснено революційний «стрибок» у цій справі й темпи пришвидшилися в десятки разів. Головний архівіст країни навів приклад Державного архіву Полтавської області, який наразі є лідером з оцифрування документів серед усіх вітчизняних держархівів, зауваживши, що при теперішніх темпах оцифрування установі потрібно лише 8 років, щоб завершити переведення в електронний формат усіх своїх фондів.
Під час лекції студентам презентували потужний онлайн-проєкт «Єдине вікно доступу до цифрових ресурсів українських архівів» (Міжархівний пошуковий портал), який є публічним електронним сервісом, що забезпечує доступ до архівних інформаційних ресурсів широкого кола користувачів незалежно від місця їхнього проживання. Мета проєкту, що успішно й динамічно реалізується, – інтеграція державних архівів у єдину інформаційну систему галузі.
Лектор також розповів майбутнім фахівцям про успішну реалізацію 2023 року пілотного проєкту щодо запровадження електронного архівування та створення належних умов для постійного зберігання електронних документів Національного архівного фонду і державних електронних інформаційних ресурсів шляхом модернізації системи «Електронні архівні системи (ЕЛАРСИС)».
Імплементація «е-архіву» дасть змогу здійснювати роботу з архівування електронних документів в органах влади та створить належні умови для постійного зберігання і використання так званих «born digital documents» та державних інформаційних електронних ресурсів. Пілотний проєкт буде поступово масштабовано на всі органи влади, а пізніше – й на інші організації.
Анатолій Хромов підкреслив, що сучасна архівна галузь розвивається надзвичайно динамічно, зорієнтована на передові технології, а отже потребує суттєвого оновлення кадрів, насамперед, молоді, яка зараз здобуває відповідний фах, добре володіє новітніми інформаційними технологіями, готова до запровадження потужних інновацій.
Спікер запросив студентів працювати до архівів, запевнивши їх у тому, що на сьогодні архіви – це сучасні установи, суспільна роль яких постійно зростає, а робота в цих установах потребує не лише теоретичних знань, певного набору практичних навичок, а й доброго володіння іноземними мовами з точки зору на плідну міжнародну співпрацю, креативності та ініціативності.
Відвідана лекція неабияк зацікавила слухачів, свідченням чого стало жваве спілкування у форматі «питання-відповідь». Питання ставили як студенти, так і науково-педагогічні працівники університетів -учасників заходу.
На завершення івенту слухачі висловили вдячність очільнику архівної галузі України Анатолію Хромову за неординарний та змістовний формат лекції, окремо подякували організаторам проєкту та домовилися продовжувати співпрацю в межах академічної спільноти.
Нещодавно науковиці-документознавиці успішно завершили стажування на базі Державного архіву Полтавської області, а студентки політехніки стали учасницями міжнародної науково-практичної конференції, презентувавши дослідження у сфері інформаційної діяльності.
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
