Упродовж 26-29 квітня на базі Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» відбулася підсумкова науково-практична конференція II туру Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі спеціалізації «Прикладна геометрія, інженерна графіка та технічна естетика». Інтелектуальне змагання проводилося згідно наказу Міністерства освіти і науки України № 1457 від 24 листопада 2020 року «Про проведення Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з галузей знань і спеціальностей у 2020/2021 навчальному році» та наказу Міністерства освіти і науки України № 605 «Про затвердження Положення про Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт з галузей знань і спеціальностей» від 18 квітня 2017 року.
На розгляд членів галузевої конкурсної комісії було подано 151 роботу. Власні наукові здобутки продемонстрували понад 250 студентів, що представляли 34 закладів вищої освіти з 16 українських міст. Учасники працювали за трьома основними напрямками – «Прикладна геометрія», «Інженерна та комп’ютерна графіка» та «Технічна естетика».
У роботі підсумкової науково - практичної конференції взяли участь 62 студенти – автори кращих наукових робіт з 27 закладів вищої освіти міст Дніпра, Дубляни, Запоріжжя, Києва, Луцька, Львова, Мелітополя, Миколаєва, Ніжина, Полтави, Сум, Харкова, Херсона та Черкас. З науковими роботами та списком переможців можна ознайомитися на офіційному сайті Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».
За результатами конкурсного оцінювання наукова робота студента групи 201- НГ Навчально-наукового інституту нафти і газу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Владислава Пентова «Моделювання форм просторових конструкцій оболонкового типу суперпозиціями координат опорних вузлів», виконана під керівництвом кандидата технічних наук, доцента кафедри будівництва та цивільної інженерії Полтавської політехніки Олега Воронцова, здобула диплом ІІI ступеня зі спеціалізації «Прикладна геометрія». Автор дослідив ефективність використання геометричного апарату суперпозицій для дискретного моделювання каркасів споруд оболонкового типу.
За якісну підготовку конкурсанта, активну участь у науково-практичній конференції наукового керівника, кандидата технічних наук, доцента кафедри будівництва та цивільної інженерії Олега Воронцова відзначили особистою подякою.
«Мета дослідження – розширення можливостей класичного методу скінчених різниць і статико-геометричного методу шляхом застосування геометричного апарату суперпозицій, що дозволяє формувати просторові конструкції у вигляді врівноважених дискретних каркасів, в тому числі, поверхонь паралельного перенесення без складання і розв’язання громіздких систем лінійних рівнянь, що неможливо при застосуванні відомих методів кінцевих різниць і статико-геометричного методу», – додає коментує науковий керівник Олег Воронцов.
За словами студента Навчально-наукового інституту нафти і газу Владислава Пентова, сучасний стан проєктування просторових конструкцій вимагає врахування якомога більшої кількості вихідних даних і вимог для забезпечення відповідної точності моделі. При геометричному моделюванні вихідними даними, як правило, виступають геометричні характеристики і умови, які найчастіше представлені в числовій формі (координати або значення параметрів) та масиви, які можуть бути досить великими.
У даних умовах методи глобального безперервного моделювання, коли відшукується єдине рішення, виявляються неефективними, тому що зазвичай вимагають використання досить складних математичних алгоритмів і не можуть забезпечити необхідну адекватність моделей. Зазначених недоліків позбавлені методи дискретного геометричного моделювання. Дискретне геометричне моделювання є найбільш перспективним напрямком розвитку прикладної геометрії на сучасному етапі, який умовно можна розділити на дослідження по дискретизації безперервних геометричних образів і формоутворення по дискретним вихідним даним.
На думку автора застосування для дискретного моделювання поверхонь геометричного апарату суперпозицій в поєднанні з класичним методом кінцевих різниць, статико-геометричним методом, математичним апаратом числових послідовностей дає можливість їхнього збагачення новими ефективними алгоритмами, вдосконалення їх моделюючих можливостей, а також розширення кола практичних завдань і оптимізації створюваних для їх реалізації моделей.
У представленій студентській роботі виведено загальний вигляд формул визначення дискретних значень аплікат вузлових точок дискретних каркасів поверхонь паралельного перенесення за даними аплікатами контурних і центрального вузлів, або за даними аплікатами контурних вузлів і за даною величиною рекурентної залежності, яка тотожна величині зовнішнього формоутворюючого навантаження статико-геометричного методу моделювання поверхонь.
У планах – продовжувати дослідження перспективних напрямів дискретного геометричного моделювання об’єктів, явищ і процесів, розширити спектр отриманих наукових результатів та напрацювання практичних рекомендацій по вдосконаленню існуючих методів геометричного моделювання.
Вітаємо переможця та наукового керівника! Пишаємося вагомими науковими здобутками та бажаємо подальших успіхів!
Медіа–центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
