Підсумковий студентський науковий круглий стіл «Математика: шлях вподовж тисячоліть», проведений науково-педагогічними працівниками кафедри вищої та прикладної математики за участі школярів, урочисто завершив Університетський тиждень Навчально-наукового інституту інформаційних технологій та механотроніки.
У рамках відзначення 90-річчя Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» студенти та викладачі кафедри вищої та прикладної математики провели осінню серію засідань наукового гуртка, під час яких влаштували дискусію про красу у точній науці, обговорили математичні відкриття впродовж століть та дискутували про застосування математики у повсякденному житті. Ювілей політехніки відзначається в особливий для математиків рік – Президент України підписав Указ «Про оголошення 2020/2021 навчального року Роком математичної освіти в Україні».
Модерувала наукову подію кандидат фізико-математичних наук, доцент, завідувачка кафедри вищої та прикладної математики Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Наталія Ічанська.
Під час круглого столу власні наукові кейси презентували студенти Навчально-наукового інституту нафти і газу та ННІ інформаційних технологій та механотроніки:
- Влад Пентов, студент групи 201-НГ Навчально-наукового інституту нафти і газу ( «Історія полтавської політехніки»);
- Михайло Янченко, студент групи 301-МЕ Навчально-наукового інституту інформаційних технологій та механотроніки («Юрій Кондратюк – видатна особистість»);
- Богдан Ламтьов, студент групи 201-НГ Навчально-наукового інституту нафти і газу («Математика: шлях впродовж тисячоліть»);
- Микола Шолух, студент групи 101-ЕМІ Навчально-наукового інституту фінансів, економіки та менеджменту («Визначники. Історія визначників»);
- Ірина Ващенко, студентка групи 201-НГ Навчально-наукового інституту нафти і газу («Краса повтору: фрактали»);
- Євгенія Басанець, студентка групи 201-НГ Навчально-наукового інституту нафти і газу («Числа Фібоначчі в природі»).
На думку Влада Пентова, для кожного студента важливо знати історію рідного закладу вищої освіти, тому й виник задум підготувати виступ та розповісти про славетні традиції шляхетної освіти, якісної підготовки висококваліфікованих інженерів-будівельників, архітекторів, перекладачів, правників та економістів-міжнародників, що понад дев’ять десятиріч панують у стінах Полтавської політехніки.
Студент групи 301-МЕ Михайло Янченко продовжив історичний екскурс, розповівши про видатну особистість талановитого винахідника, геніального вченого своєї доби Юрія Кондратюка: «Незламна людина зі складною долею, яка попри всі негаразди досягла неабияких вершин у науці. Вчений умів мріяти та утілювати власні мрії у реальність».
Про розвиток математики як науки від найдавніших часів до сьогодення розповів студент групи 201-НГ Богдан Ламтьов. Учасники дізналися, коли і за яких обставин вчені-математики винайшли певні теореми та методи розв’язання задач, які вивчаються в курсі вищої математики.
«Студентський науковий математичний гурток університету – унікальний простір для всіх, хто цікавиться та полюбляє математику. Кожне засідання насичене яскравими презентаціями, оригінальними ідеями та плідними дискусіями. На цьому засіданні для мене цікавими стали теми фрактальної геометрії як дивовижної області математики. Надзвичайно рада брати участь у засіданнях наукового математичного гуртка, з нетерпінням чекаю на наступні зустрічі!» – поділилася студентка групи 201-НГ Ірина Ващенко. Учасниця підготувала пізнавальний виступ, яскраву презентацію та продемонструвала власний фрактал.
На тверде переконання студентки групи 201-НГ Євгенії Басанець, математика – це все, що нас оточує, навіть природні явища підпорядковуються математичним законам. Яскравим підтвердженням стала презентація про красу золотого перетину.
«Основою основ науково-технічного прогресу є подальший розвиток науки, зокрема математики, прикладне значення якої дуже велике. А всебічний розвиток будь-якої науки неможливий без глибокого аналізу її історії. До минулого звертаються з різних причин. Лейбніц, наприклад, застерігав, що хто хоче обмежитися сучасним без знання минулого, той ніколи не зрозуміє сучасного.
Історія математики має особливу привабливість. Задачі й теореми, доведені сотні і тисячі років тому, захоплюють нас своєю красою, витонченістю логічних міркувань так само, як захоплювали всі попередні покоління.
Зрозуміло, що багато задач, надзвичайно важливих для самої математики, не доступні учням середньої школи, і ми можемо тільки назвати або переказати їх. Це задачі, поставлені потребами практики або логікою розвитку самої математики. Вони відкривали нові сторінки науки і поступалися лише перед зусиллями видатних вчених. Над деякими такими задачами доводилося працювати роками. Захоплення красою математичної творчості, історією математики надихає вчених і математиків-любителів на пошук все нових доведень уже доведених теорем, нових способів розв’язування давно розв’язаних задач. Від часів античної Греції до наших днів не припиняється потік нових доведень знаменитої теореми Піфагора тощо.
Перегортаючи сторінки минулого науки, твердо переконуємося – найбільші поклади математичних ідей, понять, задач, які потім об’єднувались у теорії, містяться у практичній діяльності людини. Вони відлиті в сучасні форми теоретичною думкою вчених різних епох і народів, водночас пошуки розв’язків багатьох математичних задач не раз приводили вчених до відкриття нових математичних фактів», – підбила підсумки кандидат фізико-математичних наук, доцент, завідувачка кафедри вищої та прикладної математики Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Наталія Ічанська.
Медіа – центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
