24 грудня 2025 року о 15.30 в Полтавській політехніці відбулося спеціальне арт терапевтичне заняття «Майстерня зірок» для студентської молоді, яка належить до категорії внутрішньо переміщених осіб (ВПО), дітей-сиріт, а також тих, чиї батьки є учасниками бойових дій або загинули внаслідок війни. Час та дата проведення заходу були обрані з особливою увагою до психоемоційного стану учасників, адже друга половина дня передріздвяного вечора – це момент, коли зовнішній світ завмирає в очікуванні, а внутрішній світ людини стає особливо вразливим та відкритим до пошуку глибинних сенсів. В умовах роботи групи підтримки ментального здоров’я цей часовий проміжок став ідеальним вікном можливостей для роботи з ресурсом надії та світла.
Модераторками та ідейними натхненницями зустрічі виступили старша викладачка кафедри образотворчого мистецтва Олена Острогляд, доцентка кафедри психології та педагогіки Марина Тесленко та практичний психолог університету Олена Кривенко.
Подія розпочалася з унікальної тілесноорієнтованої практики, яка допомогла учасникам налаштуватися на гармонійний і довірливий простір спільної взаємодії. Стартовим моментом стала символічна вправа під назвою «Зірка бажань», створена для того, щоб пробудити внутрішні наміри та мрії на 2026 рік. У центрі кімнати організатори розмістили зірку, що своїми променями нагадувала різнокольорові стрічки, залучаючи увагу кожного з присутніх. Учасники почергово вибирали одну зі стрічок і спільними силами обережно розплутували їх. Цей процес був подібний до метафоричного звільнення власних бажань від старих обмежень, страхів та сумнівів. Практика проходила у повній зосередженості: учасники звертали увагу на відчуття в руках, рухи тіла, ритм дихання та гармонію присутніх. Коли стрічки були розплутані, створився новий простір для творчого вираження. У супроводі музики всім запропонували вільно танцювати й рухатися, дозволяючи тілу розкрити свої емоції, мрії й очікування щодо майбутнього року. Ці рухи перетворилися на невербальну розмову із собою та з іншими учасниками. Кольорові стрічки в цей момент стали продовженням внутрішньої енергії кожного: вони символізували світло прагнень і життєву силу, що на 2025 рік мала стати джерелом нових ідей та звершень.
У цій атмосфері відкритості та творчого пошуку ми запросили учасників зробити наступний крок, звернувшись до власних внутрішніх ресурсів через метафору космосу. Так народилася вправа-медитація «Сузір’я моїх суперсил», яка допомогла кожному відчути себе частиною безмежного Всесвіту та побачити у ньому відображення власних талантів і можливостей. Учасники заплющували очі й уявляли зоряне небо, де кожна зірка символізує їхні таланти та ресурси. Ця подорож допомогла підвищити самооцінку, відкрити власні внутрішні сили й усвідомити багатство особистих можливостей. Через метафору космосу ми запрошували їх побачити майбутнє як простір, який можна планувати й творити, спираючись на свої «суперсили». І саме з цього усвідомлення народився наступний крок – матеріалізація внутрішнього світла у творчій формі.
Наступним етапом зустрічі стало створення об’ємного символу внутрішнього орієнтира – власної зірки, використовуючи для цього самозастигаючий пластилін, матеріал, що поєднує в собі пластичність моменту та твердість майбутнього результату.
Вибір матеріалу для цієї сесії мав фундаментальне значення для терапевтичного процесу. Самозастигаючий пластилін є унікальним медіумом для роботи з тривожними станами та відновлення контакту з тілом. На відміну від малювання, ліплення – це тривимірний процес, який залучає дрібну моторику на глибокому рівні, активізуючи сенсорні зони мозку та сприяючи заземленню. Для групи ментального здоров’я це було критично важливо: взяти безформну масу і надати їй бажаної форми. Цей акт фізичної трансформації матерії став метафорою психологічної роботи над собою: учасники на практиці відчули, що вони мають силу змінювати форму, впливати на реальність і створювати структуру там, де раніше був хаос. Матеріал, що застигає на повітрі, символізував фіксацію наміру – створена зірка не розтечеться і не зникне, вона стане твердою, перетворившись на реальний фізичний об’єкт, який можна тримати в руках.
Процес створення «Зірки» розпочався з етапу тактильного знайомства з матеріалом, що супроводжувалося медитативним зануренням у власні відчуття. Учасникам було запропоновано не поспішати з формуванням променів, а спершу відчути пластичність маси, її податливість. В аудиторії панувала атмосфера довіри та зосередженості. Кожен рух пальців був спрямований на вивільнення внутрішньої напруги та перенесення її у пластилін. Тут проявилася унікальна динаміка індивідуальних переживань: у когось зірки виходили з плавними, округлими краями, що свідчило про потребу в м’якості, безпеці та згладжуванні гострих кутів у житті; інші ж створювали зірки з чіткими, гострими гранями та витягнутими променями, демонструючи готовність до активних дій, захисту своїх кордонів та експансії у зовнішній світ.
Особлива увага приділялася об’єму фігури. Учасники групи вчилися не боятися займати простір своїм творінням. Плоский малюнок можна сховати в папку, але об’ємна зірка вимагає місця у фізичному світі. Це стало важливою терапевтичною інтервенцією для людей, які часто схильні «зменшувати» себе або свої потреби. Створюючи відчутну, вагому зірку, вони стверджували своє право бути помітними. Робота з центром зірки стала символом роботи з ядром особистості. Учасники розгладжували поверхню, усуваючи тріщини та нерівності, що метафорично відображало процес зцілення душевних ран та відновлення цілісності «Я». Самозастигаючий матеріал вимагав певної швидкості та рішучості, не дозволяючи нескінченно переробляти форму, що вчило прийняттю результату і довірі до власного творчого імпульсу «тут і зараз».
В процесі роботи відбувалася активна невербальна комунікація між учасниками та їхніми творіннями. Дехто з учасників використовував стеки для нанесення візерунків на поверхню променів, додаючи індивідуальні коди та символи, зрозумілі лише їм. Це перетворювало звичайний виріб на сакральний артефакт, талісман сили. Важливим був момент усвідомлення крихкості виробу і його майбутньої міцності. Це резонувало зі станом учасників групи ментального здоров’я: розуміння того, що нинішня вразливість може трансформуватися у стійкість за умови дбайливого ставлення та часу на «застигання» і інтеграцію досвіду.
Зірки були викладені на спільну поверхню для висихання, утворюючи своєрідне сузір’я групи. Це видовище мало потужний об’єднуючий ефект: попри те, що кожна зірка була унікальною за формою та розміром, разом вони творили спільний простір світла. Учасники ділилися тим, що вклали у свої роботи: для когось це була зірка-путівник, для когось – зірка-захисник, а для когось – символ пам’яті про власне внутрішнє світло, яке не згасає навіть у найважчі часи. Захід «Майстерня зірок» став важливим ресурсом стабілізації, подарувавши учасникам відчуття опори та надії напередодні нового циклу життя.
На завершення заходу провели інтеграційну вправу, спрямовану на зміцнення взаємодії у групі. Учасники утворили коло, отримавши завдання уявити подарунок, який вони хотіли б передати іншій людині. Цей уявний дар разом із теплими словами та дружніми жестами передавався від однієї людини до іншої, сусідові праворуч. Такий формат створив атмосферу довіри, прийняття і спільної турботи. Завдяки вправі вдалося не лише посилити відчуття єдності в групі, але й вибудувати емоційний зв’язок між особистими мріями кожного та підтримкою з боку інших.
Захід відбувся в межах реалізації міжнародного проєкту Erasmus+ KA220-ADU “TRUST”: Trauma of refugees in Europe: An approach through art therapy as a solidarity program for Ukraine war victims («Травма біженців у Європі: підхід через арт-терапію як програма солідарності для жертв війни в Україні», грантова Угода № 2024-BE01-KA220-ADU-000257527).
Назва проєкту розшифровується наступним чином:
TRUST
T – Trauma (Травма)
R – Refugees (Біженці)
U – Ukraine (Україна)
S – Solidarity (Солідарність)
T – Therapy (Терапія)
Проєкт співфінансується ЄС і очолюється Центром нейропсихіатрії Сен-Мартен з Бельгії (Centre Neuro Psychiatrique St-Martin), у партнерстві з Полтавською політехнікою (Україна), Greek Carers Network EPIONI (Греція), Fondazione Don Luigi Di Liegro (Італія), Lekama Foundation (Люксембург), EuroPlural Project (Португалія).
Ми висловлюємо щиру подяку нашим партнерам за їхню неоціненну підтримку, що робить можливим втілення таких життєво важливих ініціатив, які несуть світло надії та зцілення тим, хто найбільше цього потребує.
Відзначимо, викладачі Полтавської політехніки можуть брати участь у програмах академічної мобільності та стажуваннях, а студенти – навчатись за кордоном за грантовими програмами кредитної академічної мобільності Erasmus+ впродовж семестру або цілого навчального року у провідних університетах Австрії, Гренландії, Данії, Естонії, Іспанії, Литви, Латвії, Норвегії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії.
За детальнішою інформацією стосовно актуальних програм стажування, викладання та академічної мобільності за кордоном звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (каб. 213-Ц, interoffice@nupp.edu.ua) або до координаторки міжнародної діяльності Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – к.філол.н., доцентки кафедри германської філології та перекладу Павельєвої Анни Костянтинівни (email: kunsite.zi@gmail.com, телефон: +38-(095)-91-08-192).
