25 березня 2024 року та 3 квітня 2024 року пройшов ІІ етап консультаційної місії експертів ЄС в рамках проєкту «Bologna Hub Peer Support ІІ» від DAAD, до якого долучились більше 70 науковців Полтавської політехніки. Координаторкою та модераторкою проєкту стала кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», координаторка зовнішніх комунікацій у Eurodoc, членкиня Експертної ради молодих учених Міністерства освіти і науки України Анна Павельєва.
Проєкт “Bologna Hub Peer Support II (2022-2024)” реалізується Федеральним міністерством освіти та наукових досліджень Німеччини, Німецькою службою академічних обмінів DAAD, Європейським союзом студентів (ESU), Асоціацією університетів Європи (EUA), Міністерством освіти та релігійних справ Грецької Республіки, Конференцією ректорів іспанських університетів, Міністерством освіти і молоді Албанії, Німецькою акредитаційною радою (Akkreditierungsrat). Проєкт фінансується програмою Erasmus+ та Федеральним міністерством освіти та наукових досліджень Німеччини.
Минулого року Полтавська політехніка стала одним із 36 провідних університетів світу, відібраних серед сотень кандидатів на участь у проєкті «Bologna Hub Peer Support II», в якому, за підтримки експертів з ЄС, впроваджуватимуться ключові інструменти та положення Болонського процесу. «Педагогічні наслідки Болонського процесу полягають насамперед у переході від орієнтації на викладача до орієнтації на студента і на результат у вищій освіті. Коротко цей принцип можна описати як планування курсу на основі того, що студенти повинні знати і вміти робити після завершення курсу, а не на основі того, що курс повинен містити і давати» – коментує Ірма Грдзелідзе.
Координаторкою та модераторкою проєкту стала кандидатка філологічних наук, доцентка, доцентка кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», координаторка зовнішніх комунікацій у Eurodoc, членкиня Експертної ради молодих учених Міністерства освіти і науки України Анна Павельєва.
З метою інтеграції Європейського простору вищої освіти експерти консультативного проекту “Bologna Hub Peer Support ІІ”, який координується Національним агентством з питань університетської співпраці Еразмус+ при DAAD, у березні-квітні 2024 року провели ІІ інтерактивних семінари, присвячених розробці та модернізації освітніх прогам, інноваційним методикам викладання, інтернаціоналізації і академічним мобільностям, визнанню результатів неформального та інформального навчання, підвищенню якості освітнього процесу та співпраці зі стейкхолдерами, створенню триступеневої структури навчання з бакалавратом, магістратурою та докторантурою, транскордонному визнанню академічних досягнень та ступенів, а також впровадженню заходів із забезпечення якості на основі єдиних стандартів та керівних принципів. Тренінги стануть в нагоді при підготовці до акредитації освітніх програм.
Менторками обох консультаційних місій (10-11 липня 2023 року та 24 березня і 3 квітня 2024 року) виступили досвідчені експертки DAAD – докторка Ханне Смідт Сьодергорд (Dr. Hanne Smidt Södergård) та професорка Ірма Грдзелідзе (Irma Grdzelidze).
Докторка Ханне Смідт Сьодергорд (Dr. Hanne Smidt Södergård) – перша радниця Європейської асоціації університетів, директорка Sodergard Consulting, перша радниця Університету Вест, авторка досліджень тенденцій та спостережень за впровадженням Болонського процесу та ЄПВО; експертка з питань реформування вищої освіти. Має понад 30 років досвіду роботи в університетах на національному та європейському рівнях, проводить консультації з питань впровадження ЄПВО з акцентом на навчанні та викладанні, навчанні впродовж життя, розширенні участі, ЄРК та забезпеченні якості, інноваційних форматах навчання та викладання, зокрема по навчанню, інтегрованому в роботу (WIL);
Професорка Ірма Грдзелідзе (Irma Grdzelidze) – доцентка факультету психології та педагогічних наук Тбіліського державного університету імені Іване Джавахішвілі, керівниця Служби забезпечення якості Тбіліського державного університету імені Іване Джавахішвілі (2018-2023), директорка департаменту стратегічного розвитку та міжнародної акредитації; членкиня комітету Євразійської асоціації дослідників вищої освіти, експертка з реформування вищої освіти Erasmus+, EACEA (2015-2021), експертка з акредитації та авторизації вищої та професійно-технічної освіти в Національному центрі підвищення якості освіти Грузії у 2014-2019 роках.
Перший кількагодинний семінар відбувся 25 березня 2024 року в онлайн-форматі і був присвячений розробці та покращенню освітніх програм на практичних прикладах.
Учасники першого семінару – більше 70 науково-педагогічних працівників Полтавської політехніки – розглянули основоположні принципи розробки модернізованих освітніх програм, що відповідають сучасним потребам і стандартам, зокрема, кільком ключовим моментам, спрямованим на забезпечення актуальності та ефективності освітніх програм.
Лекторки наголосили на важливості врахування потреб розвитку відповідної галузі, чи то в науці, чи то в академічному середовищі, чи то в суспільному розвитку, що передбачає узгодження освітніх програм з потребами місцевого ринку праці та відстеження міжнародних ринкових тенденцій, щоб випускники ВНЗ мали відповідні навички та знання.
Докторка Ханне Смідт Сьодергорд зазначила, що освітні програми повинні надавати актуальні знання і навички, забезпечуючи студентам всебічну і сучасну освіту та підкреслила важливість інтеграції викладання та проведення наукових досліджень у освітні програми. Такий підхід сприяє створенню середовища, в якому студенти не лише пасивно отримують знання, але й беруть активну участь у відкритті та застосуванні знань, таким чином розвиваючи своє критичне мислення та вміння розв'язувати проблеми. Іншим важливим аспектом, який обговорювався, були студентоцентровані методики викладання, які враховують індивідуальні потреби студентів та сприяють інклюзивності та створенню сприятливого навчального середовища для всіх.
Докторка Ханне Смідт Сьодергорд також наголосила на важливості інтернаціоналізації в навчальних програмах, викладанні та проведенні досліджень. Це передбачає включення глобальних перспектив, просування культурного розмаїття та сприяння міжнародній співпраці для підготовки студентів до життя у взаємопов'язаному світі.
Велика увага приділялась педагогічним елементам, спрямованим на розвиток у студентів конкретних кваліфікацій, компетенцій та навичок, що відповідають вимогам сучасного освітнього ландшафту та ринку праці.
Одним із центральних моментів дискусії був акцент на розвитку професійних або практичних навичок, необхідних для майбутньої кар'єри студентів. Це включає в себе практичні заняття, реальні проекти та стажування, покликані забезпечити студентів практичним досвідом, необхідним у відповідних галузях.
Крім того, Ханне Смідт Сьодергорд підкреслила важливість розвитку загальних компетенцій, таких як критичне мислення, комунікація та навички співпраці. Ці базові компетенції є життєво важливими для успіху в будь-якій професії та слугують будівельним матеріалом для навчання впродовж усього життя та кар'єрного зростання.
Науковиця докладно розглянула питання інтеграції теоретичних кваліфікацій, заснованих на дослідженнях або інтегрованих з дослідженнями, у навчальні програми. Залучаючи студентів до дослідницької діяльності, наукового пошуку та навчання на основі фактів, освітні програми можуть розвивати аналітичні здібності студентів, поглиблювати їхнє розуміння складних концепцій, а також виховувати культуру інтелектуальної допитливості та академічної строгості.
Професорка Ірма Грдзелідзе обговорила з учасниками семінару переваги та недоліки української національної рамки кваліфікацій – системного і структурованого за компетентностями опису кваліфікаційних рівнів освіти, де кожен рівень – це завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей особистості, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.
Національна рамка кваліфікацій призначена для використання органами виконавчої влади, установами та організаціями, що реалізують державну політику у сфері освіти, зайнятості та соціально-трудових відносин; навчальними закладами, роботодавцями, іншими юридичними і фізичними особами з метою розроблення, ідентифікації, співвіднесення, визнання, планування і розвитку кваліфікацій. Україна наразі здійснює модернізацію своїх освітніх і професійних стандартів, формує відповідну законодавчо-нормативну базу, створює умови для залучення до процесів розбудови нової інноваційної Національної системи кваліфікацій (НСК) за сприяння Європейського фонду освіти (ЄФО) та зацікавлених сторін (стейкхолдерів).
Учасники семінару також розглянули планування освітніх програм та роль результатів навчання у формуванні структури та оцінюванні освітніх програм. Одним з ключових моментів обговорення було те, яке значення фокус на результатах навчання має для практики оцінювання, оскільки екзаменатори повинні переконатися, що студенти досягли визначених навчальних цілей, щоб визначити їхній успіх у вивченні курсу.
Багато уваги приділялось формулюванню результатів навчання – тобто того, що студент повинен знати, розуміти, мати відношення до та/або бути здатним робити в кінці періоду навчання. Лекторки підкреслили, що результати навчання відіграють дві дуже різні ролі: вони показують, на якому рівні надається освіта, і на них можна орієнтуватися при плануванні курсів і програм, тож зміст результатів має визначатися особливостями кожної освітньої програми, а також вимогами загальних академічних знань, яким має відповідати вища освіта.
Як зазначили експертки, щоб ефективно оцінити досягнення результатів навчання, іспити повинні бути розроблені таким чином, щоб вимірювати або оцінювати оволодіння студентами результатами навчання. Оскільки результати навчання визначають, що саме потрібно оцінювати, вони також впливають на зміст і формат іспитів. Крім того, коли студенти готуються до іспитів, результати навчання визначають вибір методів викладання та навчання впродовж усього курсу.
На думку лекторок, незалежно від того, для якого виду освітньої діяльності формулюються результати навчання, основною частиною є те, що студенти повинні знати і вміти робити після завершення освітньої програми. У навчальному плані результати навчання варто поділяти на те, що студенти повинні знати і розуміти (знання), що вони повинні вміти робити (уміння) та їхні загальні компетентності. На рівні курсу результати не обов'язково повинні включати всі ці три аспекти, наприклад, можна зосередитися на одному з трьох типів знань, але важливо поєднувати всі три рівні разом, коли це можливо. Для тих, хто займається розробкою результатів навчання, варто розмежувати те, що студент має засвоїти і те, що він повинен знати, вміти, виконувати і т.д.
На зустрічі також ще раз розглянули методику WIL (Work Integrated Learning), що передбачає інтеграцію навчання з робочим середовищем. Ця педагогічна методика дозволяє студентам здобувати знання, базуючись на практичному досвіді, що інтегрується у навчальний процес. Основними компонентами методики є поєднання навчальних та дослідницьких аспектів, а також співпраця та співтворчість (за методикою кооперативної освіти – COOP).
WIL-методика включає в себе встановлення спільних цілей, практику і стажування, сендвіч-курси, виконання проєктів та дисертаційних робіт на основі завдань, визначених зовнішніми партнерами, проведення полевих та тематичних досліджень, гостьові лекції та складання портфоліо. Крім того, розглядалися заходи, спрямовані на розвиток аналітичних навичок та навичок академічного письма, мобільність персоналу між університетом та стратегічними партнерами, запрошення професорів та використання кейс-методів.
Учасники семінару також отримали практичні завдання і в Zoom-кімнатах обговорювали різноманітні проблеми розробки освітніх програм в Україні та можливі способи вирішення цих проблем.
Бранімір Цвєтковіч – професор кафедри нафтогазової інженерії та технологій Полтавської політехніки – порівняв особливости розробки та реалізації освітніх програм в Україні та країнах ЄС та відзначив високий рівень надання освітніх послуг в політехніці, а також розповів про екслюзивне матеріально-технічне забезпечення, залучення іноземних фахівців до викладання, широкі можливості програм академічної мобільності та багато інших компонентів освітніх програм політехніки та можливостей для студентів, які дозволяють готувати професіоналів у багатьох галузях.
До другого семінару, що відбувся 3 квітня 2024 року, долучились представники Департаменту організації навчального процесу, акредитації та ліцензування, зокрема, Богдан Коробко – проректор з науково-педагогічної роботи та розвитку інфраструктури, д.т.н., професор, лауреат премії Президента України для молодих вчених, Олег Максименко – директор Департаменту організації навчального процесу, акредитації та ліцензування, к.е.н., доцент; Людмила Губа – начальниця відділу акредитації та ліцензування, к.тех.н., доцент; Ксенія Вергал – заступниця директора навчально-наукового інституту інформаційних технологій та робототехніки, к.е.н., доцент; Алла Болотнікова – завідувачка кафедри загального мовознавства та іноземних мов, к.філол.н., доцент; Галина Таловиря – доцентка кафедри загального мовознавства та іноземних мов, к.пед.н., доцент; Олена Балацька – доцентка кафедри загального мовознавства та іноземних мов, к.філол.н., доцент; Людмила Шевченко – доцентка кафедри архітектури будівель та дизайну, доктор філософії, доцент; Алла Карюк – доцентка кафедри автомобільних доріг, геодезії та архітектури, к.тех.н., доцент; Ірина Ткаченко – доцентка кафедри автомобільних доріг, геодезії, землеустрою та сільських будівель, к.тех.н., доцент; Тетяна Литвиненко – доцентка кафедри проектування автомобільних доріг та сільських будівель, к.тех.н., професор.
В рамках другого семінару обговорювали особливості та проблеми акредитацій освітніх програм в Україні, забезпечення якості вищої освіти та академічних мобільностей та інтернаціоналізації і їх ролі в підготовці висококваліфікованих фахівців.
Нагадаємо, перші тренінги в рамках проєкту відбулись 10 -11 липня 2023 року і в них взяли участь 47 завідувачів кафедр та гарантів освітніх програм Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». Після успішної реалізації першого етапу проєкту, Полтавська політехніка стала одним із 2-х університетів ЄС, відібраних для участі у інтерв’ю, присвяченому досвіду участі у цьому проєкті, а у березні 2024 року представниця політехніки разом з експертами від DAAD взяла участь у записі підкасту про успішну участь політехніки у цьому проєкті.
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
