31 березня 2022 року гарант спеціальності «035 Філологія» (рівень вищої освіти – «бакалавр») – кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва взяла участь у вебінарі Оксани Мороз «Інформаційна гігієна під час війни», організований найбільшою платформою онлайн-освіти в Україні Prometheus.
Спікерка Оксана Мороз – засновниця ініціативи з інформаційної гігієни «Як не стати овочем», яка спеціалізується на аналізі та формуванні інформаційного поля, а також поведінки людей у ньому, ведуча радіоблогу «Вірю не вірю» на Радіо «Культура», а також авторка книг «Нація овочів?» та «Боротьба за правду».
Під час вебінару розглядалися такі питання: чи є зараз правда у медіа і як її знайти; що таке «білі медіа» та які міжнародні медіа висвітлюють війну Росії з Україною досить правдиво; чому фейки – це не основна зброя противника; як нас ламають в інфопросторі або про «інформаційно-психологічну операцію»; чому участь у перепалках в коментарях – це робота на ворога (кожен коментар чи емоджі (навіть «обурення») популяризує відео і допомагає соцмережам поширювати його, таким чином, краще утриматися від уподобайок чи будь-яких коментарів «ворожих» відео) тощо.
Медіаекспертка познайомила слухачів з алгоритмом перевірки фактів у мирний та у воєнний час (офіційне джерело – перевірка зі своїх джерел – коментар експерта – фільтр «дозована/доцільна» інформація) та порадила брати інформацію з українських «білих» та професійних медіа, що спеціалізовано займаються висвітленням військової справи.
Спікерка докладно пояснила, як саме працює ворог в інфопросторі:
1) знаходить тріщину в суспільстві («болюче питання», що призводить до розбіжностей в суспільстві, яке надалі застосовується ворогом для розколу суспільства, як, наприклад, вакцинація від ковіду чи мовне питання в Україні);
2) створює зухвалу брехню (факт має бути настільки приголомшливим, щоб ніхто й повірити не міг, що таке взагалі можна було вигадати) яка призведе до згубних наслідків, якщо люди в неї повірять (наприклад, новина про розробку біологічної зброї в Україні та виведення птахів, що розноситимуть цю етнічно марковану біологічну зброю;
3) додає трохи правди – поєднує правду з брехнею, довільною інтерпретацію чи суб’єктивними висновками (наприклад, перекручені російськими ЗМІ слова прем’єра Польщі Моравецького про українських біженців);
4) «ховає руки»: російські дезінформатори створюють псевдоукраїнські сторінки в соцмережах, фальшиві ЗМІ, використовують проросійських активістів/політиків для ретрансляції своїх маніпуляцій, підключають ботоферми, які масово поширюють створену брехню або діє іще нахабніше – перекидаючи відповідальність на іншу країну (як це постійно робить РФ, звинувачуючи у своїх злочинах ЗСУ);
5) використовую «корисних ідіотів» – тих, хто бездумно сприймає кремлівські меседжі й просуває їх серед цільової аудиторії (випадок із викладачкою Євгенією Більченко та її антиукраїнськими заявами);
6) заперечує все (збитий Росією малазійський боїнг чи заперечення Росією факту знищення цивільної інфраструктури та численних жорстоких вбивств та катувань мирного населення України);
7) «грайте в довгу» – Росія прагне вести довгі кампанії з дезінформації та вкладати величезні ресурси протягом багатьох років, розбудована нею система може довго не давати явних переваг, а ми не будемо бачити моментальних наслідків, проте вона працює за системою накопичення.
Також на прикладі «темників» ОРДЛО було обговорено принцип створення російських фейків (фейк завжди банальний, нічого надприродного і навіть трохи абсурдний; він містить потужний меседж і при цьому залишає простір для власних фантазій; правдивість фейкам додають за допомогою прив’язки до місцевості; фейк повторюють багаторазово, навіть роками).
Окремо наголошувалось на важливості дотримання правил інфогігієни. Прочитавши новину, слід поставити собі 5 ключових запитань:
- Це те, що я хочу почути (бажання чи страх)?
- Хто це сказав?
- Цю інформацію підтвердили офіційні джерела?
- Ця інформація є у медіа з білого списку?
- Якщо інформації ніде немає, чому людина це поширює?
Спікерка також розповіла, як НЕ допомагати ворогу: не критикувати владу; утриматися від хейту своїх; не поширювати емоційну інформацію; не поширювати неперевірену інформацію; не поширювати панку; не поширювати зраду; не поширювати сумніви; не взаємодіяти ні в офлайні, ні в онлайні.
Крім того, Оксана Мороз розповіла учасникам вебінару про правила безпеки у соціальних мережах: перед тим, як взаємодіяти (вподобання, поширення, коментар) – перевіряти/читати; дивимося, чи є боти. Якщо є – перевіряємо інформацію; провести аудит, на які сторінки підписаний автор; додавати в друзі тільки після перевірки інформації (а краще під час війни взагалі не додавати нікого незнайомого у друзі); НЕ додавати ботів у друзі.
Нагадаємо, студенти Полтавської політехніки презентували творчий проєкт на підтримку захисників.
Медіа-центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
