12 квітня науково-педагогічні працівники кафедри українознавства, культури та документознавства факультету філології, психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» спільно з науковцями Полтавського музею авіації та космонавтики, Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського провели традиційний студентський науковий круглий стіл з нагоди Міжнародного дня польоту людини в космос, встановленого Генеральною Асамблеєю ООН 2011 року. Цьогорічну наукову подію представники студентської та науково-освітянської спільноти Полтавської політехніки присвятили обговоренню досягнень українців в історії освоєння космосу, інноваційних космічних проєктів та технологій.
«З нагоди Міжнародного дня польоту людини в космос, а також Дня працівників ракетно-космічної галузі України ми зібралися з науковцями і студентами, щоб вкотре ствердити – українцям належить визначальна роль у освоєнні космосу!
Роками загарбницька, хижацька політика радянського союзу і його правонаступників замовчувала, стирала і привласнювала наші досягнення, а долі самих науковців перемелювались жорнами репресій. Руйнуємо міфи про досягнення держави-агресора і розповідаємо, про справжніх героїв, про український космос!
Майбутнє космічної галузі полягає у збереженні та примноженні надбань наших славетних попередників, чиє ім’я золотими літерами вже вписане у історію світової науки, підкорення космічних просторів, чий вагомий внесок у розробку сучасних технологій важко переоцінити.
Особливе місце належить вченому-винахіднику, мрійнику, чиї прагнення досягти космосу стали реальністю, генію своєї епохи – Юрію Кондратюку (Олександру Шаргею).
Саме його равликоподібна траєкторія польоту людини на Місяць стала дороговказом для американської компанії NASA, розробки, унікальні креслення та інженерні проєкти були несправедливо недооцінені, пригноблені тодішнім режимом. Але американці віддають нам належне і допомагають новими технологіями. Звісно, вдячні за позицію і допомогу Ілону Маску.
Істотна заслуга науковців нашого університету і музеїв-партнерів полягає у відновленні історичної пам’яті та популяризації маловідомих імен, а також у мотивації молоді продовжити справу видатних попередників. Адже, як показала історія, майбутнє за наукою і технологіями!
Приємно вражений виступами студентів – вкотре переконаний, що наша талановита молодь відбудує і змінить Україну! Слава Україні! Слава видатним вченим!» – привітав ректор Володимир Онищенко.
Унікальні наукові дослідження у галузі космічних технологій та ракетобудування презентували юні дослідники, які під керівництвом досвідчених науковців спробували по-сучасному тлумачити постать відомих вчених у контексті світової космічної науки, популяризували внесок полтавця Юрія Кондратюка (Олександра Шаргея) у розвиток технологій, проаналізували внесок американського мільярдера Ілона Маска у використанні можливостей космосу та підтримку України в війні.
У роботі студентського наукового круглого столу активну участь узяли директор Полтавського музею авіації та космонавтики Андрій Пушкарєв, директор Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олександр Супруненко, кандидатка педагогічних наук, доцентка, декан факультету філології, психології та педагогіки Анна Агейчева, доктор історичних наук, завідувачка науково-дослідницького сектору Полтавського музею авіації та космонавтики Ірина Пістоленко, доктор історичних наук, професор, завідувачка кафедри українознавства культури та документознавства Полтавської політехніки Ірина Передерій, студенти різних структурних підрозділів університету, Полтавського фахового коледжу нафти і газу та Миргородського фахового коледжу імені Миколи Гоголя Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка».
Очільники музеїв наголосили на важливості цієї знаменної дати, постійній готовності полтавських науковців проводити подібні зібрання навіть зараз, у непростих сучасних умовах повномасштабного вторгнення російського агресора на територію України, та приєднались до вшанування пам’яті видатного полтавця і генія космічної епохи – Юрія Кондратюка.
Давній друг та партнер університету – директор Полтавського музею авіації та космонавтики Андрій Пушкарєв звернувся до студентів, викладачів, науковців, чий інтерес до історії аерокосмічних досліджень на Полтавщині не згасає, а лише примножується: «Шановна наукова спільното, кожного року у дружньому колі ми відзначаємо дату, з якою людство пов’язує власну історію космічних відкриттів та міжгалактичних подорожей! Радію з того, що нас поєднують давні партнерські стосунки з університетом, який достойно носить ім’я генія, винахідника, мрійника та вченого з великої літери – Юрія Кондратюка. Наші спільні наукові заходи, стійкий інтерес полтавців до експозицій нашого музею мотивують ще більше працювати на благо космічної науки. Бажаю учасникам яскравих виступів, плідної дискусії та конструктивного діалогу! Слава Україні!».
Модерувала засідання студентського круглого столу Людмила Чередник – кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства Полтавської політехніки. Своєрідним науковим кредо цьогорічного наукового круглого столу став добре відомий вислів Юрія Кондратюка (Олександра Шаргея): «Саме у можливості в найближчому майбутньому розпочати по-справжньому господарювати на нашій планеті і треба бачити основне значення для нас у завоюванні просторів Сонячної системи».
«Традиційно 12 квітня відзначається як Міжнародний день першого польоту людини в космос, коли ми вшановуємо імена тих винахідників, конструкторів та вчених, чиє життя та наукова діяльність нерозривно пов’язані з підкоренням космосу. Науковці нашого музею розповідають не лише про досягнення, життєві позиції вчених, але й як ці відомі особистості «ставали на крило», формувалися як професіонали», – розповіла завідувачка науково-дослідного сектору Полтавського музею авіації та космонавтики Ірина Пістоленко.
За словами доктора історичних наук, професора, завідувачки кафедри українознавства культури та документознавства Полтавської політехніки Ірини Передерій, кожному відкриттю людства передували століття помилок, поразок, але українська нація змогла голосно заявити про себе на наукових і космічних теренах.
«12 квітня – це також дата ще однієї важливої події, пов’язаної з освоєнням людиною космосу: 1981 року відбувся перший пілотований політ за американською програмою «Шаттл». Також цього дня в Україні відзначається й важливе професійне свято – День працівників ракетно-космічної галузі.
Серед постатей, чиї імена вже золотими літерами вписані в історію теорії і практики освоєння космосу, чимало представників українства. Але доробок багатьох із них неправомірно присвоїла собі, за вже усталеною для себе хижацькою практикою, агресивна сусідка України – Російська Федерація, яка пішла на Україну відкритою війною. Війною, яка до того ж порушує усі норми міжнародного гуманітарного права (або права війни і збройних конфліктів), застосовуючи у цій війні свої так звані повітряно-космічні сили для того, щоб здійснювати ракетні та бомбові удари по мирних жителях, знищуючи не лише об’єкти воєнної інфраструктури, а й цілі міста та села нашої держави.
Але історична справедливість уже торжествує. Засновник американської компанії SpaceX Ілон Маск, який планує колонізацію Марса, визнав у своєму Twitter провідну роль України в становленні радянської, а пізніше й російської космічної галузі.
То ж і ми, як вдячні нащадки, маємо пам’ятати й шанувати всесвітньо відомі постаті наших співвітчизників, праця й розум яких сприяли освоєнню космічних просторів, заклали потужне підґрунтя під розвиток, насамперед, мирних космічних програм, а також повітроплавання. Серед них Микола Кибальчич, Володимир Челомей, Михайло Янгель, Гліб Котельников, Олександр Кованько, Гліб Лозино-Лозинський, Леонід Каденюк, Сергій Корольов і, звісно ж, Юрій Кондратюк – ім’я якого має честь гордо носити наш славетний виш.
Круглий стіл пройшов у плідній і цікавій дискусії, ставши й даниною святові, і пошануванням імен славних земляків, а найголовніше – фаховою розмовою про новітні вражаючі досягнення у сфері освоєння космосу для найрізноманітніших потреб людства, насамперед таких, які сприяють прогресу та його гуманізації.
Такі заходи дають можливість студентам удосконалити свої навички науково-пошукової, дослідницької роботи, уміння презентувати її результати ще й різними мовами. Адже робочі мови круглого столу (традиційно вже) – українська й англійська.
Прикметно, що круглий стіл відбувся напередодні дня народження людини, яка була засновницею традиції цього й цілої низки інших студентських круглих столів, що їх щороку проводить наша кафедра – світлої пам’яті Надії Костянтинівни Кочерги. Надія Костівна – фундатор і перший завідувач нашої кафедри, творець Народного музею університету, глибокий вчений-історик, серед чиїх чільних дослідницьких зацікавлень була, зокрема, й наукова біографія патрона вишу – Юрія Кондратюка (Олександра Шаргея).
То ж зберігаємо традиції й упроваджуємо інновації. У цьому бачимо запоруку успіху кафедри, факультету, університету, всієї системи вітчизняної освіти. Саме в цьому вбачаємо свою маленьку роль у забезпеченні перемоги над ворогом – робити належне на своєму місці.
Пишаємося нашими студентами, які виявляють глибокий інтерес до складних наукових тем, готуючи цікаві неординарні розвідки-презентації під керівництвом досвідчених наставників. З такою молоддю маємо блискучі перспективи розбудувати квітучу, сильну Україну після нашої Перемоги!» – наголосила науковиця.
П’ятеро студентів ННІ інформаційних технологій та робототехніки, факультету філології, психології та педагогіки, Полтавського фахового коледжу нафти і газу та Миргородського фахового коледжу імені Миколи Гоголя Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» виступили зі змістовними науковими доповідями.
Власними дослідженнями поділилися Борис Копилов, студент групи 201-ГІ («Юрій Кондратюк – великий мрійник і видатний інженер», науковий керівник – кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства Людмила Чередник), Альбіна Грунь, студентка групи 201 –ГО («The first animals in space», науковий керівник – кандидатка педагогічних наук, доцентка, декан факультету філології, психології та педагогіки Анна Агейчева), Валерія Пікалова, студентка групи ІС-31 Полтавського фахового коледжу нафти і газу («Аналіз програмних продуктів, які використовуються для вивчення космосу та мають відкритий доступ», науковий керівник – викладачка Полтавського фахового коледжу нафти і газу Г. Микитенко), Аміна Шовкопляс, студентка групи Д-31 Миргородського фахового коледжу імені Миколи Гоголя («Інноваційні проєкти Ілона Маска», науковий керівник – викладачка Миргородського фахового коледжу імені Миколи Гоголя Катерина Дяченко) та Анастасія Червоненко, студентка групи 101-ТТ ННІ інформаційних технологій та робототехніки («Інтернет від Ілона Маска «Starlink» та його використання в Україні», науковий керівник – кандидат історичних наук, доцент кафедри українознавства, культури та документознавства Андрій Нарадько).
Учасники круглого столу відзначили високий рівень презентацій та цікаву тематику виступів.
Минулого року Полтавська політехніка відзначила Міжнародний день польоту людини в космос і вшанувала підкорювачів космосу.
Медіа-центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
