12 квітня ректор Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», професор Володимир Онищенко та директор Полтавського музею авіації та космонавтики Андрій Пушкарєв вшанували пам’ять видатного полтавця і генія космічної епохи – поклали квіти до обох пам’ятників Юрію Кондратюку.
«Вшанували пам’ять видатного полтавця, який зробив великий внесок у те, щоб збулась мрія людства і чиє ім’я гордо носить наш університет – поклали квіти до пам’ятників Юрію Кондратюку. Варто відзначити той факт, що в освоєнні космосу та розвитку космічних технологій левова частка належить відомим особистостям, винахідникам і геніям своєї епохи – Сергію Корольову, Миколі Кибальчичу і Юрію Кондратюку. Науковці університету та співробітники музею проводять чималу кількість заходів з популяризації маловідомих імен.
Бажаємо усім професіоналам своїх сфер мріяти так само сміливо і досягати космічних висот!» – прокоментував ректор Володимир Онищенко.
Науково-педагогічні працівники кафедри українознавства, культури та документознавства гуманітарного факультету Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» та співробітники Полтавського музею авіації та космонавтики провели щорічний студентський науковий круглий стіл з нагоди Міжнародного польоту людини в космос. Цьогорічну наукову подію представники студентської та науково-освітянської спільноти Полтавської політехніки присвятили 60-річчю з дня польоту космонавта Юрія Гагаріна – знаменній у всіх відношеннях даті.
Долучитися мали можливість студенти різних структурних підрозділів університету, викладачі, співробітники державних наукових установ міста та всі бажаючі обговорити актуальні проблеми повітроплавання, авіа- та космобудування, внесок відомих полтавських вчених та винахідників у розвиток космічних досліджень та освоєння космосу, роль жінок у науці та впровадженні елементів STEM-освіти.
У роботі студентського круглого столу взяли участь Ірина Передерій, доктор історичних наук, професор, завідувачка кафедри українознавства, культури та документознавства, Ірина Пістоленко, доктор історичних наук, завідувачка науково-дослідного сектору Полтавського музею авіації та космонавтики, Анна Агейчева, декан гуманітарного факультету, студенти Навчально-наукового інституту фінансів, економіки та менеджменту, ННІ інформаційних технологій та механотроніки, гуманітарного факультету та Полтавського фахового коледжу нафти і газу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка».
Учасників наукової події привітав давній друг та партнер університету – директор Полтавського музею авіації та космонавтики Андрій Пушкарєв: «Щиро вітаю студентів, викладачі, науковців, чий інтерес до історії аерокосмічних досліджень на Полтавщині не згасає. Кожного року у дружньому колі ми відзначаємо дату, з якою людство пов’язує власну історію космічних відкриттів та міжгалактичних подорожей! Радію з того, що університет, який носить ім’я генія, винахідника, мрійника та вченого з великої літери – Юрія Кондратюка, охоче йде назустріч нашим науково-освітнім ініціативам. Бажаю учасникам яскравих виступів, плідної дискусії та конструктивного діалогу!».
Модерував засідання студентського круглого столу Андрій Нарадько – кандидат історичних наук, доцент кафедри українознавства, культури та документознавства Полтавської політехніки.
«Традиційно 12 квітня святкується як Всесвітній день космосу та Міжнародний день першого польоту людини в космос, тому цього дня ми пригадуємо імена тих винахідників, конструкторів та вчених, чиє життя та наукова діяльність нерозривно пов’язані з космосом. На сьогоднішній момент у нашому музеї представлено чимало цікавих експозицій, присвячених діяльності видатних людей», – розповіла завідувачка науково-дослідного сектору Полтавського музею авіації та космонавтики Ірина Пістоленко.
Шестеро студентів ННІ фінансів, економіки та менеджменту, ННІ інформаційних технологій та механотроніки, ННІ нафти і газу, гуманітарного факультету виступили зі змістовними науковими доповідям, що охопили таємницю виникнення природного супутника нашої планети, науковий світогляд підкорювача космічних глибин Юрія Кондратюка, дивовижні факти про освоєння космосу, роль жінок в науці та популяризацію STEM-освіти (Дмитро Магрілов, студент групи 101-Е: «Козацький нащадок Олександр Кованько як один з піонерів повітроплавання» (науковий керівник – доктор історичних наук, професор, завідувачка кафедри українознавства, культури та документознавства Ірина Передерій), Олеся Шурпик, студентка групи 102-НГ: «Єдиний природний супутник Землі: таємниця виникнення» (науковий керівник – кандидат фізико-математичних наук, доцент, завідувачка кафедри вищої та прикладної математики Наталія Ічанська), Ірина Панченко, студентка групи 401-ГФ: «Філософія космосу Юрія Кондратюка» (науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент кафедри українознавства, культури та документознавства Людмила Чередник), Катерина Почтакова, студентка групи 201-ГФ: «Amazing facts about space exploration. Дивовижні факти про освоєння космосу» (науковий керівник - кандидат філологічних наук, старший викладач Катерина Палій), Дана Черкаська, студентка групи 101-ФМ: «Роль жінок в науці: історія, сьогодення, перспективи» (науковий керівник – кандидат фізико-математичних наук, доцент, завідувачка кафедри вищої та прикладної математики Наталія Ічанська) та Богдана Курилюк, студентка групи 102-ТН: «Супутниковий інтернет від Space X – «Wi-Fi» на усю планету» (науковий керівник - кандидат історичних наук, доцент Андрій Нарадько).
Геніальний вчений, нащадок славетного козацького роду Олександр Кованько вважається одним з піонерів повітроплавання, який ще в 1894 році представив проєкт аероплана та повітряного гвинта. Про перші спроби польоту дослідника на повітряній кулі знають навіть представники молодшого покоління. Розповідь про вагомі досягнення та життєвий шлях Олександра Кованька презентував студент-першокурсник Навчально-наукового інституту фінансів, економіки та менеджменту Дмитро Магрілов.
Таємницю виникнення місяця досліджувала та представила студентка-першокурсниця Навчально-наукового інститут інформаційних технологій та механотроніки Олеся Шурпик. «Жодна інша планета не має такого великого супутника, як Земля. Місяць – дуже загадковий. Ми бачимо його з будь-якого куточка нашої планети, але завжди лише один бік. Жодна людина не була на Місяці до 1969 року. Однак і через пів століття після першої висадки на ньому побували лише 12 людей! Завдяки цьому тепер ми більше знаємо про поверхню найближчого небесного тіла. Попри безліч безпілотних польотів, вчені й досі не мають остаточної відповіді на просте питання: як виник Місяць?», – констатувала юна дослідниця.
За словами Ірини Панченко, роль траси Кондратюка важко переоцінити для сучасного розвитку аерокосмічних теорій. Розрахунки славнозвісної траєкторії польоту на Місяць («равликоподібна» траєкторія) опублікована у книзі Юрія Кондратюка «Завоювання міжпланетних просторів» – їхня копія разом з особистими речами з будинку видатного полтавця зберігається в експозиціях Народного музею історії університету імені Н.К. Кочерги.
Про важливість експериментальної науки наголошував у своїх наукових працях і сам Юрій Кондратюк (Олександр Шаргей), зокрема крилатим є його вислів «Тема про міжпланетний переліт заволоділа мною на тривалий час, поки не підійшов до межі, за якою подальша плідна праця неможлива без паралельних експериментів».
Англомовну презентацію про дивовижні факти, вагомий внесок українських науковців в освоєння космосу підготувала студентка Катерина Почтакова.
На перспективах розвитку жіночої науки зупинилася у власному виступі студентка першого курсу Дана Черкаська, яка проаналізувала окремі аспекти впровадження STEM-освіти та розповіла про вагомі здобутки науковиць, винахідниць Гіпатії, Емілі дю Шатле, Марії Аньєзі, Августи Кінг, Софі Жермен, Еммі Нетер.
Досягнення компанії Space X у підкоренні космосу презентувала Богдана Курилюк, яка зупинилася на окремих ключових моментах розвитку сучасних інформаційних технологій та їхньої ролі у підкоренні космічних глибин.
Кожна доповідь активно обговорювалась в чаті відеоконференції, учасники круглого столу відзначили високий рівень презентацій та цікаву тематику кожного виступу.
«На нашу спільну думку, проведення подібних наукових зустрічей сприяють розвитку студентської науки, позитивній мотивації до занять науковою діяльністю та зростанню загального інтересу до процесу дослідження у студентської молоді.
Висловлюємо слова вдячності доповідачам та науковим керівникам, що відповідально поставилися до підготовки виступів та блискуче презентували власні напрацювання», – підсумувала доктор історичних наук, професор Ірина Передерій.
Минулого року Полтавська політехніка відзначила Всесвітній день авіації та космонавтики двома масштабними онлайн-заходами.
Медіа–центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
